Чому діти не чують батьків

Є декілька поширених причин, чому діти не слухаються батьків

Діти не чують своїх батьків — це не проблеми зі слухом, це про контакт, точніше, скоріше, про його відсутність.

Чому діти не слухаються батьків

Батькам часто важко достукатися до дитини, доводиться кілька разів повторювати одне й те саме. Але навіть підвищена наполегливість не гарантує успіх. Може виникати враження, що дитина просто нас не чує. Чому так відбувається? Причини можуть бути різними

Ви розмовляєте на різних мовах

Перш за все, потрібно зрозуміти, що мозок дитини формується поступово до 25 років, а батьки про це найчастіше забувають.Тому, найперше, що потрібно зробити - це навчитися говорити на тому рівні складності, на якому мислить дитина. Потрібно використовувати слова, поняття, знайомі, зрозумілі дитині. Використання в мові абстрактних понять, таких, як відповідальність, справедливість, з дитиною в сім років не доречно, вона не зрозуміє. При всьому своєму бажанні, діти — це не маленькі дорослі, це люди, які знаходяться на стадії розвитку. Тому, спілкуючись з дитиною, уявіть, що ви говорите з людиною, яка не знає вашої мови.

Відсутність зорового контакту

Дітям властиво захоплюватися. І чим молодша дитина за віком, тим частіше вона відволікається та їй важко зосередитись. Тому дуже часто діти, які захоплені грою, просто не чують дорослих.Якщо дитина вас не чує, перш ніж кричати, лаятись, встановіть із нею зоровий контакт. Підійдіть до дитини, візьміть її за руку і повторіть їй своє прохання.

Багато слів - вказівок

Коли батьки кажуть дитині: "Швиденько складай сумку, одягайся і пішли», вони таким чином повідомляють їй, що потрібно зробити цілий ланцюжок дій. Ланки цього ланцюжка можуть випасти з поля зору малюка. Якщо ви хочете, щоб ваша дитина вас почула, одне прохання не потрібно супроводжувати іншими. Одне прохання — одна дія.

Дорікання з минулого

Дуже часто батьки розмовляють з дитиною таким чином «Скільки разів тобі можна казати, не стрибай з гірки. Ти забув як розбив лоба минулого разу, як ти плакав? Скільки разів тобі казали, що так робити не можна, що ти впадеш». По-перше, коли дитина почує такий потік слів, вона навряд чи зрозуміє, що конкретно від неї хочуть. По-друге, діти живуть тут і зараз, і не пам'ятають про минуле, коли захоплено чимось займаються. Тому, не потрібно багато слів. Натомість достатньо сказати:"Не стрибай з гірки, можеш впасти".

Не зрозумілі питання

Дуже часто батьки, замість того, щоб напряму про щось дитину попросити, ставлять запитання, з яких дитина повинна сама зрозуміти, що від неї хочуть. Наприклад: «Тобі подобається ходити з брудними руками?». Дорослим зрозуміло, що мається на увазі під такими натяками, а от дитині - не завжди. Натомість достатньо попросити помити руки.

Повторення одного й того самого

Дуже часто діти не звертають уваги на батьків, тому що ті весь час щось просять та наказують, але далі цього не йдуть. Максимум, що роблять батьки, повторюють їх в сотий, двохсотий раз. А якщо санкцій та покарань після їх не виконання не слідує, розмови стають фоном, на який можна не звертати уваги. Тому, якщо ви хочете, щоб дитина вас чула, просіть її максимум три рази. Якщо вона не реагує, застосовуйте санкції, покарання за неуважне відношення до ваших слів.

Звичайно, все повинно бути в міру, щоб часті спроби управляти поведінкою дитиною, не викликали супротив. Тому, вимагати від дитини потрібно дійсно щось важливе, і це має бути однозначно виконано.

Постійні заборони

Якщо дитина постійно чує від батьків одне й те саме, постійні заборони - так не роби, туди не ходи, це не чіпай, пий швидше і т.п., вона просто перестає їх сприймати. Для неї слова батьків перетворюються на білий шум. Дитина, якій часто все забороняли, перестає сприймати серйозність заборон.

Тому, у цьому разі, щоб дитина вас чула, зменште кількість заборон, залиште насправді принципові та важливі. І не повторюйте їх часто.

Крик

Часто, якщо дитина не слухається батьків, вони починають кричати. Але такий метод достукатися до дитини має купу недоліків. Перший, дитина може і виконає ваше прохання, але навряд чи зрозуміє, що і навіщо вона зробила - з кожним наступним проханням треба буде кричати все голосніше і голосніше. Ще одна проблема, яка може виникнути, дитина почне слухати, лише коли на неї кричать.Якщо ж батьки будуть говорити щось спокійно, дитина буде це ігнорувати. По-третє, ви таким чином показуєте дитині приклад, що вона сама повинна спілкуватися лише криком.