Економіка дозволить Росії воювати ще півроку: Новак – про те, як Орешник штовхає рубль до дна

Удар російським Орешником – міжконтинентальною балістичною ракетою, здатною нести ядерний боєзаряд – по українському місту Дніпро, за задумом Росії, напевно, мав налякати нашу країну та її партнерів. Втім, найбільше ця атака вразила російський рубль, який одразу ж "знепритомнів від захоплення" – обвалився. Так, один долар коштував останніми днями 110 російських рублів, а часом і більше.

Путін запевнив російське населення в тому, що ситуація з курсом рубля "під контролем, і підстав для паніки точно немає". Водночас російський диктатор пригрозив новими ударами Орешником по Україні, зокрема, по Києву. Тож, схоже, на російський рубль чекає ще не один привід "знепритомніти".

Голова Комітету економістів України Андрій Новак розповів Главреду, чому удар міжконтинентальною балістикою обвалив курс рубля, чи буде кожна наступна атака Росії на Україну так само знецінювати "дерев’яний", а також скільки ще часу російська економіка дозволить Росії воювати.

Зараз жартують, що Путін намагався налякати Україну і світ своїм Орешником, але злякався лише російський рубль. Чому, на вашу думку, застосування цієї ракети так боляче вдарило по рублю, який тут взаємозв’язок?

Нинішня стрімка девальвація рубля є прямим наслідком застосування Росією міжконтинентальної балістичної ракети Орешник. Тому що Україна стала першою країною в світі, по якій було завдано удару міжконтинентальною балістикою, а для всього світу це є сигналом про те, що Росія не збирається йти на жодні переговори і здійснює чергову ескалацію цієї війни.

Звісно, на цю ескалацію відреагували негативними очікуваннями, тому що вона призведе до нових пакетів санкцій проти Росії, причому ще більш жорстких. Це, в свою чергу, призведе до економічних втрат. В результаті російська грошова одиниця реагує відповідним чином на негативні очікування, і саме тому рубль зараз знецінюється.

Ця девальвація рубля пов’язана виключно з ударом Орешником? Адже з ударом приблизно співпало в часі ухвалення нових санкцій проти Росії, які, зокрема, полягали в тому, що до "чорного списку" потрапив Газпромбанк, а це був, здається, останній банк у РФ, через який ще так-сяк велася торгівля зі світом. Чи не в цьому головна причина того, що рублю стало погано?

Звісно, щойно запроваджені санкції стали додатковими фактором, який призвів до девальвації рубля. Це були санкції проти російських фінустанов, у тому числі проти крупного банку – Газпромбанку. Тепер непідсанкційних установ у Росії майже не залишилося, а якщо залишилися, то тільки дрібні.

Безумовно, це також вплинуло на російський рубль. Але найбільше все-таки вдарили по рублю негативні очікування майбутніх санкцій через ескалацію війни з боку Росії.

Чи можна очікувати, що кожен наступний удар Орешником даватиме такий самий ефект – обвалюватиме рубль ще більше?

Зараз у Росії ситуація така, коли будь-який крок буде мати негативні наслідки для економіки. Звичайно, якщо РФ і надалі буде використовувати міжконтинентальні балістичні ракети, це тільки прискорить концентрацію зусиль Заходу, по-перше, по допомозі Україні, а, по-друге, по швидшому прийняттю нових пакетів санкцій проти РФ. Тож, звичайно, це також призводитиме до подальшої девальвації рубля.

Темпи девальвації рубля будуть різними, але тенденція зберігатиметься. Вже навіть стратегічні партнери РФ, зокрема, Китай, а точніше китайські банки, поступово відмовляються працювати з російськими контрагентами, остерігаючись європейських і американських санкцій. Адже ринки країн, які підтримують Україну, для китайської економіки є неспівмірно важливішими, ніж російський ринок. Тому китайські компанії, навіть державні, відмовляються від співпраці з Росією.

Один долар США після удару Орешником уже кілька днів коштує більше 110 російських рублів – це ще не межа? Рубль знеціниться ще більше?

Курс, який ми вже бачили – 113 рублів за долар і 120 рублів за євро, точно ще не є дном.

До дна Росії ще далеко, але вона впевнено рухається шляхом знецінення рубля. До кінця 2024 року буде ще кілька хвиль девальвації рубля.

Адже ближче до кінця року компанії підбивають підсумки і намагаються захистити свої доходи, замінюючи рублеві доходи на тверді валюти. Тож буде підвищений попит на долар і євро.

Те, що відбувається з рублем, напевно, є симптомом, який багато що говорить про стан російської економіки загалом. Скільки місяців чи років російська економіка ще дозволить Путіну вести війну такої ж інтенсивності, що й зараз?

Керівниця російського Центробанку Набіулліна уже навіть не натяками, а прямо говорить про складну економічну ситуацію і складний стан державних фінансів Росії. У них із двох фондів один вичерпаний повністю, другий – більше ніж на 50%. Запасу фінансової міцності у Росії все менше і менше.

Сьогодні російська економіка тримається виключно за рахунок величезних вливань державних грошей у військово-промисловий комплекс. У всіх інших сферах ситуація плачевна, особливо після того, як російський Центробанк підняв облікову ставку до 21%, а це означає кредитні ставки на рівні 27-30%. Для промисловості це означає, що про прибутковість можна забути. Все більше навіть крупних російських підприємств заявляють про наближення банкрутства.

Якщо Росія буде вести війну такої інтенсивності, що й зараз, будуть стрімко скорочуватися її можливості фінансувати війну. Так воювати вона зможе ще хіба що півроку.