Незвичайний діалект: що означають слова анцуґ, бузя, калабаня

Через війну, яку розпочала РФ, багато наших громадян перейшли на українську мову. У деяких областях України можна почути діалектизми. Наприклад, у Львові часто говорять такі слова, як анцуґ, бузя, калабаня. Видання «Освіта 24» розповіло, що означають ці слова.

Українці, які приїздять до Львова, можуть почути від місцевих мешканців безліч цікавих галицьких слів, але часто їх значення залишається незрозумілим. До таких слів належать:

• тилько – тільки;
• акомодуватися – звикати, пристосовуватися;
• анцуґ – одяг;
• шпацірґанґ – прогулянка;
• крис – капелюх;
• на бланк – без плаща (пальта);
• спо́дні – штани;
• смо́ли – соплі;
• кобі́та – жінка (заміжня);
• обца́си – підбори;
• пазно́гці – нігті;
• шно́бель – ніс;
• зашпортатися – перечепитися, заплутатися в чомусь;
• ри́ншток – рів, каналізація;
• бу́зя – личко;
• калаба́ня – калюжа;
• цитрин – лимон;
• герба́та – чай.

Лайфхаків, «як російськомовному перейти на українську», вже безліч. І всі, хто хотів, уже давно ними скористалися, хоча й не завжди вдало. Соціологи свідчать, що чимало наших громадян в обставинах російської агресії свідомо почали спілкуватись українською. Як українці розв'язують мовне питання – читайте у матеріалі журналіста з Херсону, фрілансера у сфері поліграфії Володимира Шишкова «Перехідний вік мови» на ZN.UA.