Як Україна розвинула інклюзію за останні три роки

Олександра Журахівська, керівниця волонтерського проєкту EnableMe Ukraine

Повномасштабне військове вторгнення в Україну стало драйвером важливих інклюзивних змін. Через стрімке зростання кількості людей з інвалідністю (за інформацією Мінсоцполітики, їхня офіційна кількість станом на 2024 рік становить понад 3 млн) гостро постало питання щодо їх працевлаштування, адаптації сфери послуг і просторів під їхні потреби, усунення стереотипів і стигми відносно них.

За три останні роки спільними зусиллями українці зробили великий ривок у впровадженні доступності й інклюзивності. За інформацією соціологічного дослідження Центру соціальних змін і поведінкової економіки, 83% опитаних сприймають безбар’єрність як нову суспільну цінність. Це говорить про те, що поняття «доступність», «інклюзія», «безбар’єрність» набули для нас особливого значення. Також, згідно з опитуванням, 32% українців згодні особисто долучатися до інклюзивних проєктів у форматі волонтерства й інших активностей.

Розглянемо сфери, де розвиток інклюзії сьогодні має видимі результати.

Інклюзивний ринок праці

За інформацією компанії OLX.ua, у 2024 році кількість вакансій на сайтах пошуку роботи перевищила довоєнні показники на 6%. Міграція українців за кордон і мобілізація спричинили дефіцит людей із робітничими професіями та спеціалістів середньої ланки. Тому роботодавці частіше надають роботу працівникам у віці 45+, матерям маленьких дітей, ветеранам і людям з інвалідністю. За інформацією OLX.ua, сьогодні пропозиції для соціально-вразливих верств отримують більше відгуків за інші відкриті позиції роботи на 68%.

Український уряд намагається заохочувати роботодавців наймати людей з інвалідністю. З 2023 року діє програма надання компенсацій роботодавцям за облаштування робочих місць для людей з інвалідністю I та II груп. За підсумками року роботи програми понад 900 роботодавців звернулися за компенсацією облаштування робочих місць. Як результат, більш як 1000 людей з інвалідністю та ветеранів отримали роботу. Серед інших програм, які сприяють інклюзивності ринку праці, — ваучер на безплатне навчання, який дає можливість здобути професійну освіту за 95 професіями та 60 спеціальностями. Серед тих, хто може отримати ваучер, — і люди з інвалідністю.

Загальна тенденція щодо наймання працівників з інвалідністю демонструє позитивну динаміку: за інформацією OLX.робота, якщо у 2023 році загальна частка вакансій на платформі для людей з інвалідністю становила 7%, то в цьому році показник зріс до 9%.

Цифрова доступність

Безбар’єрність виходить далеко за межі фізичної доступності. Йдеться і про рівний доступ до інформації, комунікації, публічних та інших онлайн-послуг для всіх груп, включаючи людей з інвалідністю та людей старшого віку. У 2022 році в Україні ухвалили європейський стандарт цифрової доступності EN 301549, який є обов’язковим до виконання для держорганів. Уже у 2023 році 22% сайтів органів влади мали достатній і високий рівень доступності для людей з інвалідністю. Найвищий рівень доступності має портал «Дія. Безбар’єрність», сайти Вінницької, Львівської та Харківської ОДА. Прогрес демонструють сайти Полтавської, Волинської ОДА, Міністерства економіки та Електронного кабінету особи з інвалідністю. IT-фахівці говорять, що зробити цифровий продукт вебдоступним не так уже й складно. Часто достатньо невеликих змін: більш контрастний колір шрифту, альтернативний опис фото на сайті, правильно позначені заголовки чи таблиці — на це не потрібно багато грошей. Насамперед усе залежить від ініціативи самих власників сайтів — хочуть вони розвивати вебдоступність чи ні.

Фізична безбар’єрність

Розвиток інклюзивних публічних просторів в Україні лишається неоднорідним. Похвалитися безбар’єрними рішеннями здебільшого можуть великі міста. У Львові з метою підвищення доступності реконструювали вхід до головного вокзалу, в планах — перебудова перонів, також станом на 2024 рік спеціальна комісія обстежила на інклюзивність 140 комунальних установ і дала відповідні рекомендації. Київ не має системного підходу в розбудові доступності, але цього року столиця просунулася в напрямку покращення пішохідної інфраструктури. Крім того, справжнім осередком інклюзії є місто Славутич, яким прокладено безбарʼєрні маршрути, а до реалізації безбарʼєрних рішень тут активно залучають самих людей. У Харкові над забезпеченням доступності працює цілий Департамент інклюзивної доступності та безбар’єрного середовища.

Проте на рівні невеликих міст місцева влада не завжди сумлінно підходить до цих питань, що створює багато проблем, а що вже говорити про села та селища. Згідно з дослідженням групи «Рейтинг», у контексті рівня доступу у містах до публічних послуг більшість опитаних указують на недоступність. За результатами моніторингу й оцінки ступеня безбар’єрності об’єктів, який здійснюється з 2021 року, у 2023 році з близько 54 тисяч досліджуваних об’єктів лише 22% були безбар’єрними, 32,1% — частково безбар’єрними й 45,9 %, а це переважна більшість — бар’єрними.

На думку представників громадських організацій, які захищають права людей з інвалідністю, досягти системних зрушень у розбудові доступних просторів можна завдяки синергії дій місцевої влади, громади та представників бізнесу. Останні активніше роблять безбар’єрність частиною своєї стратегії та стають потужним рушієм соціальних змін.

Розбудова інклюзивної спільноти

Приналежність до груп чи спільнот завжди допомагала людям, а особливо малозахищеним категоріям, захистити свої права. Це доводить досвід США: у 1990 році президент Джордж Буш підписав Закон про американців з інвалідністю — American Disability Act (ADA). Цьому передувала довга боротьба спільноти людей з інвалідністю за відстоювання своїх прав, які вдалися до «повзучого протесту» Капітолієм, аби підкреслити відсутність доступності в країні. Як результат — американцям з інвалідністю вдалося домогтись, аби їх сприймали як рівноправних членів суспільства, без чого розвиток демократичної держави неможливий.

Так само і ми, українці, з інвалідністю і без, на етапі відстоювання цінностей демократії маємо активніше включатися в процеси розвитку інклюзії. Об’єднуватися не лише заради відстоювання прав, а і задля взаємодопомоги, підтримки, обміну досвідом, можливості говорити про свої проблеми та заявляти про себе. Результати роботи волонтерської організації EnableMe Ukraine підтверджують важливі результати користі спільноти для людей з інвалідністю — за останній рік понад 4 млн українців відвідали платформу та ком’юніті. З них 1 млн 600 тис. користувачів зазначили, що інформація на платформі EnableMe Ukraine та безплатна експертна допомога були корисними для них.

І наостанок. Якщо ми хочемо жити в дійсно безбар’єрній демократичній країні, ми маємо щодня приділяти увагу розв’язанню проблем і захисту прав людей з інвалідністю. Також маємо плекати в собі відчуття емпатії та брати на себе відповідальність за зміни, яких прагнемо.

Титульне фото: Getty Images