Нові дані підтверджують ефективність цієї стратегії та її важливість реалізації в країнах з високою захворюваністю на ВПЛ і рак шийки матки, особливо в контексті поширення незахищених статевих зв’язків, повідомляє 24 Канал з посиланням на JAMA.
Як вакцинація сприяла зниженню частоти раку
З огляду на те, що інфекція ВПЛ є основним фактором ризику для розвитку раку шийки матки, вчені провели порівняльний аналіз смертності жінок до 25 років від цього захворювання за період з 1992 по 2021 роки, розглядаючи дані до і після введення вакцини.
Виявилося, що в період з 2012 по 2019 роки випадки раку шийки матки зменшувалися щорічно на 12%, а загалом за 8 років цей показник знизився на 65%.
До вакцинації, в 1990 роках, смертність становила 50 – 60 жінок кожні три роки; у 2013 – 2015 роках цей показник зменшився до 35 смертей, а у 2019-2021 роках – до всього 13 смертей за три роки. Це свідчить про потенційні можливості вакцини у боротьбі з раком шийки матки, хоча темпи цього процесу залишаються недостатніми.
Станом на 2024 рік лише близько 60% підлітків у США отримали щеплення, попри мету в 80% вакцинованих до 2030 року. Найбільша потреба в доступі до вакцинації спостерігається в країнах з низьким і середнім рівнем доходу, де фіксується більшість випадків смертності від раку шийки матки.
Що відомо про ВПЛ
Це група вірусів, яких відомо понад 150 типів. Їх ділять на шкірні (викликають бородавки та папіломи скрізь, окрім геніталій) та слизові види. Останніх приблизно 25% від усіх, і вони бувають високого онкогенного ризику та низького.
Низький ризик частіше призводить до папілом на статевих органах, але не до раку. А ось високий, за даними ВООЗ, пов'язаний приблизно з 70% усіх випадків злоякісних пухлин шийки матки, а також онкологічних захворювань ануса, пеніса, вульви, вагіни та горла.
ВПЛ є найпоширенішою ІПСШ, але зазвичай вірус зникає сам. У одному дослідженні виявили, що в 70% випадків вірус зникає протягом року після зараження, а через два роки тільки 9% жінок залишаються зараженими.