Жінки-невидимки. Гостьова політика «Єдиних новин»

Якщо у державі проживає приблизно однакова кількість чоловіків і жінок, то яким повинно бути співвідношення гостей у єдиному загальнодержавному марафоні? Якщо вірити «Єдиним новинам» — 5 до 1 на користь чоловіків.

Статева репрезентація завжди була проблемою українського телебачення. Наприклад, у 2020 році українські токшоу запрошували всього 22% гостей-жінок. Але цю сумну тенденцію хоч якось пояснювала інша, ще сумніша: провідні токшоу кликали провідних гостей, тобто політиків, а серед них — значно менше жінок.

На «Єдині новини» це виправдання не поширюється, адже це цілодобове мовлення шести різних каналів, яке стосується всіх можливих тем, охоплює всі регіони та запрошує відносно не так багато політиків (у жовтні 2024 року — 13% від усіх гостей).

Гостьова політика національного марафону просто дискримінує жінок.

Їхню кількість в ефірі соромно порівнювати з чоловіками загалом. Але можна порівняти з чоловіками на ім’я Олександр, тоді жінок буде удвічі більше: 16,7% жінок від усіх гостей, проти 8,7% Олександрів.

Жінок не лише кличуть рідше загалом, їх також рідше кличуть повторно. Гостьові редактори марафону досить невигадливі, тож, хоча «Єдині новини» провели понад 15 тисяч розмов із гостями за рік, вони запросили всього 2831 унікального гостя. Одного й того ж чоловіка суто статистично кликали 6,5 раза. Одну й ту ж жінку — 3,1.

Важливо розуміти, що, як і політична цензура, проблема репрезентації спільна для всіх каналів марафону. На деяких майданчиках ситуація просто гірша. За підсумком десяти місяців рейтинг виглядає так:

• ІСТV/СТБ — 25,2% жінок;
• «1+1» — 22,4% жінок;
• Суспільне (поки канал не покинув марафон у травні) — 19,1% жінок;
• «Інтер» — 16,9% жінок;
• «Рада» — 15,7% жінок;
• «Ми — Україна» — 9% жінок.

Цьому можна знайти певні пояснення. Наприклад, «1+1» майже не кличе в ефір чиновників і політиків, а віддає перевагу коментаторам, серед яких відносно більше жінок. «Рада» кличе офіційних спікерів і народних депутатів, серед яких відносно більше чоловіків. Що не так із «Ми — Україна» зрозуміти важко — цей канал проводить чи не найбільше розмов із гостями загалом, але жінок тут найменше навіть в абсолютних числах.

Хоча насправді у жодного каналу немає виправдання для такої гостьової політики.

Якщо «Єдині новини» все ж запрошують жінок, то найпопулярніші серед них — речниці та політикині. Військова Наталя Гуменюк, міністерка довкілля Світлана Гринчук, Тетяна Сап’ян із ДБР, Євгенія Кравчук зі «Слуги народу». Єдина жінка в провідній десятці, яка не представляє державу, — це шеф-редакторка «Бабеля» Катерина Коберник, одна з улюблених гостей «1+1».

Крім неї, серед двадцяти трьох найпопулярніших гостей-жінок цього року немає жодної представниці громадянського суспільства, політичної коментаторки, економістки, історикині, науковиці, культурологині, лікарки… На двадцять четвертому місці — Наталія Птуха, синоптикиня. Її показували в ефірі 18 разів за десять місяців.

Це говорить про те, що гостьові редактори марафону йдуть шляхом найменшого спротиву та не шукають гостей-жінок. Вони вмикають речниць, коли так сталося, що якийсь орган обрав представницею жінку. Або вмикають політикинь, коли їх послала партія, або вони очолюють якийсь напрямок.

Тобто «Єдині новини» інколи озвучують державну позицію голосами жінок. Але дуже рідко (у вимірі року — майже ніколи) озвучують оцінки жінок, представниць суспільства чи експертного середовища.

Це дуже важливо, адже, хоча ми й боремося за рівність, але, на жаль, її ще не досягли. І жінки досі стикаються з унікальними викликами, мають власні проблеми, погляди, потреби, рішення. І монопольна телевізійна платформа їх не озвучує. А отже вони не звучать у суспільній дискусії.

Рейтинг того, про що говорять жінки в марафоні, виглядає достатньо стереотипно:

• суспільство — 39,3%;
• культура — 33,2%;
• політика України — 28,6%;
• економіка — 13,2%;
• міжнародні відносини — 13%;
• гуманітарна ситуація — 9,8%;
• воєнні дії — 6%.

Між актуальністю тем і репрезентацію жінок у них існує практично обернена пропорційність. Як і між представленням жінок і популярністю теми в марафоні загалом.

Наприклад, найпопулярніша в марафоні та найважливіша сьогодні тема — це війна. У ній найменше коментаторок жінок. Хоча в українській армії, до речі, так само багато жінок, як усіх людей в армії Білорусі. І, якби «Єдині новини» раптом вирішили дати слово їх усім, то довелося би вмикати в ефір одну жінку кожні шість хвилин. 

Завжди остання в марафоні та, варто визнати, найменш важлива в переліку — це культура. Вона ж друга найпопулярніша серед гостей жінок.

Жінки також практично не представлені в економіці та міжнародці: статистично ви можете подивитися сім розмов на цю тему й жодного разу не почути думку жінки.

Щодо гуманітарної ситуації, тут варто врахувати особливість марафону загалом — ідеться зазвичай про ситуацію в регіонах, наприклад, після обстрілів, яку коментують місцеві очільники. Тож у представленні жінок винні не так гостьові редактори «Єдиних новин», як виборці та влада, що призначала посадовців. Аналогічно з (відносно) кращим представленням жінок у політичних студіях — тут варто дякувати виборчому списку «Слуги народу».

Найчастіше ж жінки коментують суспільну тематику. Тут їхня кількість небезпечно наближається до половини гостей! Але це, ймовірно, не заслуга «Єдиних новин», а провина нашої методології. «Суспільство» — просто широка тема, в якій є місце погоді, пенсіям, психології, історії, волонтерству, медицині. Загалом можна сказати, що жінки у 39,3% випадків коментують «інше».

Подібна ситуація утворює замкнуте коло — гостьові редактори не шукають коментаторок-жінок, жінки-коментаторки не стають відомими, жінок не запрошують в ефір.

На щастя, марафон дивиться все менше людей і, ймовірно, телебачення більше не впливає на українське суспільство, як раніше. Але теоретично замкнуте коло розкручується ще далі: непредставленість жінок у публічній економіці демотивує жінок іти в економіку. Та створює упередження (з боку роботодавців, колег-чоловіків, клієнтів) до тих жінок, які в економіку все ж пішли.

Ситуація, коли в публічних економічних обговореннях немає жінок, призводить до того, що позиція половини українців не враховується. 

І ця проблема переходить із місяця в місяць, від каналу до каналу. Хоча насправді єдиний марафон — це унікальний інструмент для виправлення ситуації. Адже контент одного каналу транслюють усі його учасники. І якщо умовна «Ми — Україна» відкриє існування жінок та доведе їхню кількість в ефірі до 50%, на всіх українських екранах раптом з’явиться 50% коментаторок! А інші, ліниві гостьові редактори, просто попросять їхні контакти.

«Єдині новини», під очевидним контролем Офісу президента, не можуть дозволити собі багато речей: представників опозиції, справжню дискусію, некомфортні новини про владу, редакційну свободу, сенс. Але вони точно можуть кликати в ефір більше жінок.

PS: Деякі люди заспокоюють себе тим, що «буває гірше». Якщо це дійсно допомагає, марафон «Єдині новини» може заспокоювати себе марафоном іномовлення «FreeДом». Цей канал працює на Росію і, очевидно, приховує від окупантів існування жінок. За десять місяців їхня кількість в ефірі досягла 10%.

Ось проста математика: десять місяців — це близько трьохсот днів. 7314 гостей загалом/300 днів = близько 24 гості на день, тобто близько одного на годину. 10% жінок від 24 гостей — це трохи більш як дві жінки. Тобто доволі щедро можна сказати, що марафон «FreeДом» показує глядачам одну жінку кожні вісім годин. Принаймні, до жінок потім не буде питань щодо використання державного бюджету.