8 років для викривачів корупції: у Раді прийняли рішення щодо скандального законопроєкту, — нардеп

4 грудня народні депутати розглянули у другому читанні законопроєкт 10242, який, серед іншого, стосується громадян, які здійснили несанкціонований доступ до державних реєстрів. Згідно з пропозиціями законотворців, таких людей можуть ув'язнити на термін від 8 до 10 років. Про підсумки голосування народний депутат Ярослав Железняк написав в Telegram-каналі.

Железняк повідомив результати голосування щодо законопроєкту 10242, який у 2023 році запропонувала ініціативна група десяти нардепів з фракцій "Слуг народу", ОПЗЖ та інших. Політик повідомив, що документ не прийняли в цілому, але на нього у залі відшукалось 213 голосів (для прийняття потрібно 226). Натомість парламентарі відправили законопроєкту на повторне друге читання (229 голосів "за").

У дописі народного депутата наголошується на іншому аспекті законопроєкту, який не стосується викривачів корупції. Увагу Железняка привернув пункт про повернення конфіскованого майна корупціонерам, які домовились зі слідством.

Законопроєкт 10242 про викривачів корупції — деталі

Раніше Фокус писав про питання, які виникли щодо законопроєкту 10242. Зокрема, журналіст Михайло Ткач, який займається розслідуваннями корупції та порушень закону держслужбовцями, звернув увагу на зміни в статті 361 Кримінального кодексу. Згідно з новаціями, які запропонували нардепи, громадян, які здійснили несанкціонований доступ до державних реєстрів можуть опинитись в тюрмі на термін від восьми років. Крім того, зазначається, що під час воєнного стану можуть покарати на термін від 10 до 15 років. У Кримінальному кодексі і раніше були аналогічні покарання, але суть змін полягає у тому, що в текст додалось словосполучення "публічні електронні реєстри", свідчить текст на порталі Ради.

Ткач пояснив, що відтепер ускладнюється отримання даних щодо, наприклад, власника дороговартісного Рендж Ровера, який його придбав не невідомо яких доходів. Людина, яка допоможе розслідувачам, ризикує опинитись в тюрмі на вісім років і його не будуть захищати як викривача корупції. Журналіст додав, що навіть нинішнє формулювання ст. 361 та 361-1 загрожує розслідувачам, навіть якщо вони в суді доведуть, що розголошення було суспільно необхідним.

У "Науково-практичних коментарях до Кримінального кодексу", опублікованому на порталі юридичному порталі "Мега Інфо", можна побачити, що мається на увазі під "несанкціонованим збутом та розповсюдженням". У переліку згадується також витік — коли дані отримує хоча б одна людина, яка не мала на це права.

Зазначимо, 4 грудня Железняк повідомив про інші рішення Ради, які стосуються, наприклад, акцизу на тютюнові вироби. Нардеп повідомив, що у залі підтримали підняття акцизу, і це означає, що у 2025 році пачка цигарок може подорожчати на 40 грн.

Нагадуємо, в Україні з 1 грудня підняли військовий збір: у сервісному центрі МВС розповіли, як це вплине на людей, які продають автомобілі, мотоцикли, автобуси чи трактори.