Енергетика України потерпає від "Шахедів": що не так із "багаторівневою" системою захисту

Війська РФ посилюють удари іранськими дронами "Шахед" по Україні, причому все частіше їх цілями стають енергооб'єкти. У Тернополі БПЛА вночі 3 грудня влучив в об'єкт енергетичної інфраструктури, частина міста залишилася без електрики. Влада просила жителів міста зарядити гаджети і запастися водою на випадок перебоїв із водопостачанням.

У Рівненській області один з об'єктів енергетики також став жертвою "Шахеда" і вищевказані випадки — не єдині по країні. Уночі 6 листопада 2024 року в Миколаївській області росіяни атакували енергетичну інфраструктуру: 41 тисяча споживачів Первомайського району залишилася без електрики, а до ранку наступного дня енергетики під'єднали до мережі близько третини споживачів, розповідали в місцевій адміністрації.

Схожий удар БПЛА по критичній інфраструктурі був і наприкінці жовтня в Роменському районі Сумської області. Тоді влада не повідомляла про перебої в подачі світла. Наприкінці листопада "Шахеди" вразили об'єкт у Миколаївській області, цього разу були відключення абонентів.

Західні оглядачі попереджають, що Росія кратно збільшила темпи виробництва дронів і вільно запускає по Україні до 100 "Шахедів" за атаку. Відповідно, це означає, що небезпека для незахищених українських енергооб'єктів зростає.

Чи працює трирівневий захист енергоблоків?

Державне агентство відновлення та розвитку інфраструктури України ще в листопаді 2023 року повідомляло про три рівні захисту енергооб'єктів:

• перший рівень — габіони (металеві сітки, наповнені камінням) і біг-беги (м'які контейнери з сипучими матеріалами), що захищають від попадання уламків дронів і ракет;
• другий — бетонні конструкції проти дронів і "Шахедів";
• третій — захист 22 підстанцій від прямих влучень ракет у 14 областях.

Зі свого боку глава уряду Денис Шмигаль у вересні розповідав про плани Держагентства з відновлення та розвитку інфраструктури України побудувати проєкти третього рівня захисту на 22 об'єктах "Укренерго". Проєкт призупинили, оскільки не знайшли для нього достатньо грошей.

Після влучання дрона по енергооб'єкту в Тернополі 26 листопада поточного року начальник Тернопільської ОВА В'ячеслав Негода просив "Укренерго" прискорити будівництво захисту ураженого Росією об'єкта. Захисні споруди почали зводити, коли "Укренерго" керував Володимир Кудрицький.

"Частину роботи вони зробили, але частину не виконали. Погано, що вже за наслідками, але сподіваємося, що зможемо якнайшвидше отримати технічне рішення, щоб відновити цей об'єкт або в інший спосіб розв'язати питання", — наголошував Негода.

Поки посадовці вирішують, хто має облаштовувати захисні об'єкти, "Шахеди" продовжують бити по українських підстанціях. Складається враження, що немає систем захисту ні першого, ні другого рівня, коментує Фокусу експерт з питань ЖКГ, тарифів і питань комунального господарства Олег Попенко.

"Можливо, не повністю добудували ці споруди? На сьогодні ми бачимо результати влучання дронів. Судячи з того, що безпілотники так часто прилітають по цілях, можна зробити висновки не на користь відповідальних за їхній захист. Правоохоронцям варто розібратися, хто відповідав за все це", — зазначає він.

Водночас під Києвом енергоінфраструктура захищена краще, оскільки регіон добре насичений засобами ППО.

"Такого рівня покриття ППО немає ні в Тернопільській, ні в Рівненській, ні в інших областях. Усе ж таки хотілося б дізнатися, куди витратили виділені гроші з бюджету та міжнародними партнерами на захист енергетики", — підкреслює енергоексперт.

"Шахеди" загрожують атомним станціям

Водночас захистити на 100% усі енергооб'єкти в Україні не вийде. В українській енергомережі понад 30 000 трансформаторів, мільйони кілометрів ліній електропередач і електростанції площею десятки гектарів, каже директор енергетичних програм Центру Разумкова Володимир Омельченко.

Найважливіші станції, за його словами, захищені від російських ударів. Розподільні мережі, високовольтні підстанції перебувають у зоні високого ризику ураження повітряними засобами. Сильно вразливі до атак БПЛА відкриті високовольтні розподільні пристрої на атомних електростанціях. Будь-яка атака на такі об'єкти загрожує вельми неприємними наслідками, оскільки нині атомні станції посідають вагоме місце в енергогенерації.

"Загалом ситуація із захищеністю об'єктів "Укренерго" краща, ніж з іншими компаніями. Часто дані про ступінь захисту енергооб'єктів засекречені, їх не публікують відкрито, щоб інформацією не скористався ворог. Можна було ефективніше витратити гроші, виділені на захист, але на жаль маємо на сьогодні ось таку ситуацію. Потрібно провести аудит, куди витратили гроші і що вдалося побудувати на об'єктах", — коментує він Фокусу.

Другий рівень захисту проти "Шахедів", за відомостями Омельченка, здебільшого побудований на об'єктах "Укренерго". Якби держкомпанія не забезпечила його, світло відключали б мінімум на 20 годин.

Крім "Укренерго", близько 370 компаній є постачальниками електроенергії. Згідно з даними аналітичної системи YouControl, їхній статус найближче відповідає сектору критичної інфраструктури. Кожен шостий об'єкт критичної інфраструктури енергетичної сфери — з іноземним капіталом. Найбільший гравець ринку — ДТЕК бізнесмена Ріната Ахметова, компанія контролює майже половину розподілу електроенергії.

Фокус уже писав, що Україна змушена активно імпортувати електроенергію через дефіцит. Ризик відключень електрики по 6-8 годин на добу цілком реальний.

Міністр з питань цифрової трансформації України Михайло Федоров раніше заявив про наявність у ЗСУ ударних дронів, які летять на 1800 кілометрів. Безпілотники мають інтегровану систему штучного інтелекту.