Замінити літаки Су-24 дронами: що потрібно для запуску ракет Storm Shadow з БПЛА

Створити безпілотник, здатний нести важкі боєприпаси і направляти їх точно у ціль, можливо. Така техніка вже є у Туреччині та США.

Наприкінці листопада Франція дозволила Україні завдавати ударів по території Росії ракетами SCALP (Storm Shadow), але питання у тому, чи зможуть Сили оборони їх застосовувати в умовах нестачі літаків. Фокус розібрався, чи можна для цього використовувати безпілотні засоби.

Складна ситуація зі SCALP/Storm Shadow

Далекобійні ракети дуже важкі, наприклад, SCALP/Storm Shadow важить близько 1300 кг, тому не кожен літак зможе їх підняти. В Україні для цієї ролі підходять радянські винищувачі Су-27 і бомбардувальники Су-24. Нещодавно отримані американські винищувачі F-16 не сумісні зі Storm Shadow, але їх можуть нести багатоцільові винищувачі Dassault Mirage 2000-5, які Франція обіцяє передати у першій половині 2025 року. Кількість Mirage для передачі Україні не розголошується, але на озброєнні самої країни виробника зараз близько 300 таких літаків.

Що ж маємо наразі? Після розпаду Радянського Союзу в 1991 році Україна успадкувала близько 200 бомбардувальників Су-24. За інформацією видання Forbes, станом на жовтень 2024 року у складі 7-ї тактичної авіаційної бригади Повітряних сил було 12 таких літаків. Це не так і багато, якщо врахувати, що з початку повномасштабного вторгнення Росія знищила 18 Су-24. І невідомо, скільки ще прослужать старенькі літаки, випущені ще у 1970-х роках.

Вже довгий час Україна доволі успішно компенсує нестачу літаків і ракет безпілотними системами. Дрони ведуть розвідку та уражають критично важливі для росіян об’єкти як на близьких, так і на далеких відстанях, навіть на території РФ. Чому ж безпілотники досі не використовують для запуску Storm Shadow або подібних ракет за прикладом пілотованої авіації і чи можливе таке у перспективі?

Дрони для запуску ракет: чому все так складно?

Фокус звернувся за відповіддю до українського інженера Віталія Бризгалова, який разом зі своєю командою виготовляє для військових безпілотні літаки "Кобра". За його словами, використовувати дрони для запуску ракет типу "повітря-земля" і "повітря-повітря" у цілому можливо, але є кілька ускладнень. По-перше, вони важкі, а по-друге, коштуватимуть на порядок дорожче за самі носії, тому що у нас БПЛА розвиваються перш за все як дешевий засіб ураження.

"Одноразовий безпілотний літак, озброєний ракетами, навряд чи зробить понад три-чотири вильоти у багаторазовому варіанті, тому що або впаде, або його зіб'ють. Навіть якщо запустити чотири апарати, які донесуть заряд точно в ціль, це буде значно дешевше, ніж вартість однієї імпортної ракети такого ж класу, з бойовою частиною такої самої ваги. Тому це, в принципі, просто немає сенсу", – каже фахівець.

Віталій нагадав, що подібні засоби використовувались на початку повномасштабної війни, коли вона була маневровою. Турецькі дрони Bayraktar TB-2 носили ці керовані ракети і успішно запускали їх, коли ЗС РФ активно просувалися у тил України і не мали хорошого захисту від ударів з повітря. Але зрештою їх почали використовувати значно рідше через ризик втратити, бо ворог розмістив на окупованих територіях багато комплексів ППО. Зараз же Україна має завдавати ударів по тилам російської армії, де дуже висока щільність засобів ППО та радіоелектронної боротьби (РЕБ).

Щоб запускати керовані ракети з великої відстані, як російські літаки, потрібен інший клас засобів з дуже дорогим обладнанням для зв'язку і навігації. Для таких задач не підійдуть дешеві БПЛА, які летять лише в один бік і максимум, що мають – систему захисту від комплексів РЕБ, що придушують навігацію.

За словами Віталія Бризгалова, потрібен літак-винищувач, який може сам наводитися і уражати ціль або керуватися віддалено. Необхідно встановити на них високоефективні системи, наприклад, радари, які можуть коштувати десятки, а то й сотні тисяч доларів. Такі дрони мають передавати відео на землю, тому знадобляться оптичні, інфрачервоні або тепловізійні камери.

Інформація повинна надходити військовим без великої затримки, а значить – супутниковий зв’язок. Україна немає власного угрупування супутників, тому доведеться домовлятися з якимись організаціями і використовувати сторонні системи.

"Це вже безпілотники дуже високого класу. Об'єктивно такі проєкти не народжуються навіть за чотири, за п'ять років. Дуже дороговартісні і довготривалі розробки. Це, по суті, винищувачі, у яких відсутній пілот. Це робота великих команд інженерів та цілих інститутів", — каже розробник

Якщо не брати до уваги неоціненне життя пілота, то, за підрахунками Віталія Бризгалова, дрон і літак з подібними характеристиками матимуть приблизно однакову вартість. БПЛА можна зробити дещо дешевше, але він буде поступатися за ефективністю. Людина-пілот не тільки бачить інформацію на приладах, а ще й "відчуває" літак.

"Я думаю, що в ураженні наземних цілей особливої різниці не буде, але у повітряному бою зовнішній пілот на землі, оператор БПЛА, програє пілотованому літаку", – висловився інженер.

Ракетоносні дрони, які вже існують

Мабуть, найближче до таких винищувачів з того, що вже існує — це Akinci від турецької Baykar (виробник Bayraktar), вже прийнятий на озброєння армії Туреччини. Цей дрон зможе запускати крилаті ракети SOM-J з дальністю 275 км (вдвічі менше за Storm Shadow), які призначені для ураження добре захищених цілей на землі та у морі. Скоріше за все, Akinci матиме ті ж проблеми з російською ППО, що і Bayraktar TB-2, якщо підлетить занадто близько.