Вступ України до НАТО та надання ППО: про що насправді говорили глави МЗС в штаб-квартирі Альянсу

Запрошення на вступ до Альянсу Україна наразі не отримає

Упродовж 3-4 грудня в штаб-квартирі НАТО, що знаходиться в Брюсселі, міністри закордонних справ країн-членів Альянсу зібралися на засідання для обговорення ряду важливих питань. Одна із ключових тем – допомога Україні та її вступ до НАТО. 

Детальніше – читайте у матеріалі від ТСН.ua.

Без посилення України на фронті – мирних переговорів з РФ не буде

Генеральний секретар НАТО Марк Рютте заявив, що Україні слід відкласти будь-які переговори з Росією щодо припинення вогню та перемирʼя до тих пір, поки західні партнери не зможуть наростити можливості для забезпечення достатньої військової допомоги, щоб Україна просунулась на полі бою і мала більш сильні позиції на переговорах, повідомило видання The New York Times.

На думку Рютте Київ повинен сам вирішувати, коли починати перегони з Москвою. Зокрема, генсек НАТО закликав партнерів Альянсу забезпечити Україну достатньою кількістю зброї перед початком мирних переговорів.

Західні країни проти вступу України до НАТО

Угорщина, США, Німеччина, Словаччина та Люксембург виступають проти того, аби Україна стала членом Альянсу.

За інформацією журналістів Суспільного, позиція США та Німеччини є однією із основних перешкод у розгляді даного питання.

"Проблема лежить в основному в площині США та Німеччини. Ми можемо лише здогадуватися, що їх найбільше турбує, але вступ України до НАТО не стоїть на порядку денному", – повідомило джерело.

Із заяв дипломатів Угорщини та Словаччини теж можна дійти висновку, що ці країни не підтримують приєднання України до НАТО.

Як заявив міністр закордонних справ Люксембургу Ксав'є Беттель, членство України в Альянсі знову принесе напруженість.

За словами політика, вступ України до Альянсу лише призведе до подальших конфліктів.

Союзники очікують на інавгурацію Трампа

Запрошення на вступ до Альянсу Україна може отримати пізніше. Зокрема, західні союзники очікують на інавгурацію новообраного президента США Дональда Трампа. Тоді Альянс буде відштовхуватися від початку роботи його адміністрації.

Як завила міністерка закордонних справ Латвії Байба Браже, політичні лідери домовилися про вступ України до НАТО, але це лише питання часую За словами посадовиці, "деякі країни не відчувають себе комфортно, запрошуючи до НАТО державу, яка перебуває у стані війни", тому варто зачекати.

Міністр закордонних справ Андрій Сибіга у спілкуванні з журналістами на полях міністерської зустрічі НАТО заявив, Україна не наполягає на своєму невідкладному вступі до НАТО під час війни. Для цього має настати час.

Андрій Сибіга визнав, що під час війни домовленість про формат членства не видається реальною. Окремі члени НАТО вважають, що це може призвести до ескалації конфлікту.

При цьому він наголосив, що принципова позиція Києва щодо членства лишається незмінною. Україна, як і йдеться у нещодавно оприлюдненій позиційній заяві, вважає членство у НАТО єдиною можливою гарантією безпеки для себе.

Німецькі миротворці в Україні

Міністерка закордонних справ Німеччини Анналена Бербок заявила, що в разі  припинення вогню між Україною та Росією, Німеччина може відправити своїх військових для підтримки миру.

У контексті зміни влади в США питання миротворчих сил стає актуальним. Є припущення, що Трамп може спробувати примусити Україну та Росію до переговорів, погрожуючи припиненням військової допомоги Україні, але також може збільшити підтримку Києва у відповідь на дії Росії.

На противагу позиції Німеччини, Люксембург виступає проти відправлення військових НАТО до України.

Міністр закордонних справ Люксембургу Ксавʼє Беттель зауважив, що «війська на землі означають війну, тому про це потрібно памʼятати",  

Беттель скептично висловився і щодо країн, які нібито готові до цього кроку. За його словами, "хто пояснюватиме це власній країні, коли настане час".

На його думку, Київ наразі потребує підтримки у зброї. Політик висловив сподівання, що ця допомога не зменшиться з приходом Дональда Трампа до влади у США.

Системи ППО для України від НАТО

Під час міністерської зустрічі НАТО міністр закордонних справ Андрій Сибіга повідомляв, що В Україні є "19 стратегічних об’єктів”, серед яких і об’єкти ядерної енергетики, що потребують особливого захисту.

Зокрема, політик зазначав, що через посилення російських повітряних атак “зусилля дипломатичної служби спрямовані на посилення ППО”.

“Я поінформував партнерів про те, що Росія атакувала об’єкти нашої ядерної енергетичної інфраструктури. Росія провокує ядерний інцидент з глобальними наслідками, це велика небезпека не лише для України, тут відстані не допоможуть”, – зазначив міністр.

За словами Сибіги, Україна звернулася до партнерів із проханням надати системи NASAMS, IRIS-T і Hawk, які будуть спрямовані на захист конкретних об’єктів.

Крім двосторонніх переговорів, міністр повідомив про обговорення питання постачання ППО для захисту української енергетичної інфраструктури у форматі Ради Україна-НАТО.

Згодом, генеральний секретар НАТО Марк Рютте, повідомив, що у НАТО готові передати Україні системи ППО для захисту критичних об'єктів

Також він зазначив, що завдання є складним, оскільки наявні системи ППО в країнах Альянсу вже використовуються для виконання визначених завдань.

Генсек не повідомив точну кількість і типи систем, які можуть бути передані, але підкреслив, що була досягнута домовленість про максимальні зусилля щодо посилення української ППО. "Ми робимо все можливе, щоб усі системи ППО, які можна передати, були надані Україні", – зазначив він.

Найважча зима

На засіданні Альянсу генеральний секретар Марк Рютте, зауважив, що ця зима може стати для України найважчою з 2022 року, повідомляє Громадське радіо.  

"Україна стикається з безперервними бомбардуваннями, спрямованими на цивільні райони й критично важливу інфраструктуру. А Росія досягає успіхів уздовж лінії фронту, хоча і дорогою ціною. Ми обговорили, що ще члени Альянсу можуть зробити для забезпечення критично важливих боєприпасів і засобів протиповітряної оборони, оскільки Росія посилює свої атаки й розширює війну за допомогою північнокорейських військ і зброї", – зауважив Рютте.

Також генсек зауважив, що члени Альянсу працюють над тим, щоб виконати фінансові зобов’язання щодо надання Україні безпекової допомоги в розмірі 40 мільярдів євро до кінця 2024 року.

• У НАТО заявляють про швидке просування РФ і втрату Покровська: деталі
• Обговорення НАТО та безпеки: Зеленський зустрівся з новим керівництвом ЄС у Києві
• Вступ до НАТО: які шанси в України стати членом Альянсу

Підписуйтесь на наші канали у Telegram та Viber.