"Більше ніяких Будапештів": як Трамп назавжди може закінчити війну в Україні ‒ WP

У четвер, 5 грудня, буде 30-та річниця Будапештського меморандуму ‒ угоди між Росією, Україною, Сполученими Штатами та Великою Британією за посередництва президента США Білла Клінтона, за якою Київ відмовився від ядерної зброї, яку отримав у спадок після розпаду СРСР, в обмін на гарантії безпеки, які не спрацювали після нападу РФ у 2014 році. Новообраному американському президенту Дональду Трампу, який заявив, що зможе закінчити російсько-українську війну, варто прислухатися до "уроків Будапешту", щоб не повторити їх.

Таку думку висловив письменник і журналіст Марк Тіссен, який є співробітником Американського інституту підприємництва та колишнім головним спічрайтером президента США Джорджа Буша, у статті для The Washington Post.

Автор нагадує, що після розпаду Радянського Союзу в 1991 році Україна успадкувала майже 2000 одиниць ядерної зброї, а також міжконтинентальні балістичні ракети і стратегічні бомбардувальники для її доставки, що зробило її третьою за величиною ядерною державою в світі. У 1994 році президент Білл Клінтон виступив посередником в укладанні угоди між Росією, Україною, Сполученими Штатами та Великою Британією, за якою Україна погодилася відмовитися від цієї зброї. В обмін на це Росія зобов'язалася "поважати незалежність і суверенітет та існуючі кордони України" і "утримуватися від загрози силою або її застосуванням проти територіальної цілісності чи політичної незалежності України". Москва також погодилася утримуватися від "загрози агресії із застосуванням ядерної зброї". А США і Велика Британія надали Україні гарантії безпеки, пообіцявши "допомогу... якщо Україна стане жертвою агресії".

Однак ці гарантії виявилися порожніми словами, оскільки у 2014 році російський диктатор Владімір Путін вторгся в Україну, окупував півострів Крим та частину Донецької і Луганської областей, що є прямим порушенням зобов'язань, які Росія взяла на себе в Будапешті. Перед обличчям цієї агресії адміністрація президента США Барака Обами не змогла виконати свою частину угоди, відмовившись надати Україні зброю для самозахисту. Натомість, побоюючись, що озброєння України спровокує Москву, Обама запропонував Києву лише нелетальну допомогу.

Тіссен вказує, що коли Дональд Трамп вступив на посаду у січні 2017 року, він змінив політику умиротворення Обами і став першим президентом, який надав Україні летальну зброю. Республіканець також став жорсткішим щодо Путіна в багатьох інших аспектах: запровадив санкції проти Москви, вислав російських дипломатів, здійснив кібератаку на Росію, спрямовану проти петербурзького "Агентство інтернет-досліджень" (відомої як "Фабрика тролів"), дав зелене світло американським військовим на знищення сотень найманців "Вагнера" на сході Сирії та переконав членів НАТО збільшити свої оборонні витрати на 400 мільярдів доларів.

Після повномасштабного вторгнення Путіна у 2022 році Білл Клінтон визнав, що виною цьому стала Будапештська угода, яку він уклав, йдеться у матеріалі.

"Я відчуваю особисту відповідальність, тому що я змусив їх погодитися на відмову від ядерної зброї, - сказав Клінтон в інтерв'ю ірландській телерадіокомпанії RTE. "Ніхто з нас не вірить, що Росія пішла б на цей крок, якби Україна все ще володіла ядерною зброєю".

Автор статті наводить ключові моменти для Дональда Трампа, які можна винести з провалу Будапештської угоди:

По-перше, Путін не хоче миру, він хоче захопити всю Україну. Він порушить будь-яку міжнародну угоду, яку Росія підпише для досягнення своєї мети. Єдиний спосіб зупинити його ‒ це зробити його мету недосяжною. Як ми бачили, Путін вважає, що він може перечекати сильного президента США, поки йому на зміну не прийде інший, слабший. Якщо йому дозволять це зробити, він просто скористається припиненням бойових дій, щоб зробити паузу, відновити свої сили і відновити вторгнення, коли настане час. Якщо Трамп хоче миру, який переживе його президентство, ця угода повинна створити умови, які унеможливлять відновлення війни.

По-друге, західні гарантії безпеки нічого не варті, якщо вони не підкріплені військовою силою Заходу. Тривалий мир вимагатиме, щоб будь-яка угода, про яку домовлятиметься Трамп, передбачала створення захищених кордонів з демілітаризованою зоною, яку забезпечуватимуть міжнародні миротворчі сили (з європейських, а не американських військ). Путін повинен зрозуміти, що ця угода є остаточною, і що якщо він коли-небудь спробує відновити своє вторгнення, він воюватиме не лише з Україною.

По-третє, Україна має бути достатньо сильною у військовому плані, щоб стримувати Росію. Відмова від ядерного стримування і залежність від інших у її захисті була помилкою. Україні потрібно буде створити настільки потужні традиційні засоби стримування звичайне, щоб Росія ніколи не хотіла воювати. Це означає, що навіть якщо Трампу вдасться досягти миру, імператив озброєння України збережеться. Ми повинні знайти механізми збільшення потоку американської зброї, що прямує до Києва, які не вимагатимуть від американських платників податків нести витрати.

"Якщо Трамп хоче уникнути історичного провалу, як у Будапешті, він повинен уникнути пастки спроб заспокоїти Путіна обіцянками про український нейтралітет і роззброєння. Він не хоче приєднатися до Невілла Чемберлена в пантеоні лідерів, які обіцяли мир у наш час, але досягли протилежного. Трамп каже, що хоче запобігти Третій світовій війні. Якщо це так, то він повинен зробити те, що він робив під час свого першого терміну, і забезпечити мир через силу", ‒ підсумував Тіссен.

America First. "Спочатку Америка". З цим гаслом Дональд Трамп двічі став президентом Сполучених Штатів. Але що воно означає на практиці в його виконанні? Чого очікувати нашій країні?

Для України це може означати, що у власній комунікації з Вашингтоном доведеться відмовитися від звичних акцентів на допомозі США у розбудові і зміцненні тут демократичних інституцій і громадянського суспільства, ‒ це і є складові того "закордонного державотворення", яке нова адміністрація Білого дому волітиме згортати.

Із іншого боку, це може означати і довгоочікуваний перехід від "глибоких занепокоєнь", безкінечного балансування і надто загальних політик до конкретних двосторонніх домовленостей, які можуть дати швидші та відчутніші результати.

Так вважає голова комітету Верховної Ради України з питань економічного розвитку Дмитро Наталуха, який у статті "Зрозуміти Трампа і зробити його союзником" розбирався в зовнішньополітичному мисленні новообраного президента США.