"Бориспіль", "Львів" і навіть "Ужгород": чому в Україні не запрацюють аеропорти як в Ізраїлі

Старший партнер компанії Marsh McLennan Кріспін Еллісон заявив про можливе відновлення польотів до кінця січня 2025 року. З його слів, 5-6 авіакомпаній захочуть відновити рейси, і у випадку з аеропортом "Львів" забезпечити страхування буде простіше. Водночас у столичному "Борисполі" заявляють, що готуються до відкриття. Авіаційний експерт Валерій Романенко у коментарі "ТСН" 5 грудня пояснив, чи дійсно це можливо в умовах війни.

Головна умова відкриття неба

Для відновлення польотів цивільної авіації небо має бути безпечним.

"Інакше, ніхто до України не буде літати, оскільки всі літаки у нас в лізингу, авіакомпанії не мають власних", — пояснив Романенко.

Він оцінив досягнення повної безпеки в умовах бойових дій як неможливе. Україна не здатна робити рух безпечним та гарантувати безпеку пасажирам під час посадки / висадки, особливо у випадку Києва й області.

Чому не відкриють аеропорт в Ужгороді

Більше шансів на відновлення польотів у західних аеропортів. Експерт визначив летовище в Ужгороді єдиним, яке можна було б відкрити попри війну, але йому бракує потужностей.

Щоб запуск польотів був економічно вигідним, має бути відповідний потік літаків. Забезпечити його буде "доволі проблематично". Окрім того, ужгородська злітно-посадкова смуга придатна лише для невеликих літаків на 50-70 пасажирів. Для Boeing та Airbus вона закоротка.

Водночас по Ужгороду не було жодного ракетного влучання, і це свідчить про відносну безпеку.

"Захід на злітно-посадкову смугу з одного боку знаходиться над Україною, а з іншого над Словаччиною. Ця смуга майже впирається в кордон — переліт займе хвилини", — підкреслив Романенко.

Для відновлення польотів потрібно було б усе узгодити зі Словаччиною та забезпечити необхідну кількість ЗРК Patriot.

"Але повторюся, потужність летовища тут надто мала, тому, як на мене, гра не варта свічок", — додав експерт.

Чому не відкриють аеропорт у Львові

Львів — періодично під ударом як ракетами, так і дронами ЗС РФ. Якби аеропорт запрацював і повітряну тривогу оголосити б наприкінці посадки, за умови викидання аварійних трапів на евакуацію з літака пасажирам потрібно було б 90 секунд. Якби ж тривога сталася посеред посадки, половина пасажирів бігла б до літака, а інша — з нього.

"Наші люди ще й потягнуть за собою ручну поклажу і просто закоркують прохід в літаку. Така евакуація затягнеться надовго, а це смертельна небезпека", — припустив Романенко.

Для відкриття аеропорту у Львові теж потрібен значний потік літаків, щоб його робота була економічно вигідною. На фінансовий бік питання вплинули б і тривоги, адже летовище має працювати цілодобово, а небезпека може тривати 8-9 годин.

"Тобто увесь цей час пасажири мають бути в укритті. Як у таких умовах працюватиме аеропорт?", — додав експерт.

Загроза балістики

Час підльоту ракет до Львова довший, ніж до столиці. Окрім того, до Києва за 5 хвилин долітає "Кинджал", тож за цей час пасажири мали б опинитись в укритті. До Львова балістика не долетить через відстань понад 500 кілометрів.

"Хоча, росіяни можуть завдати удару з Білорусі, як колись, у такому випадку, дістануть і до Львова. Поки такого немає, але все може змінитися у будь-який момент, тож ризик загрози високий", — зауважив Романенко.

Чому приклад Ізраїля не спрацює

В Ізраїлі попри війну літає цивільна авіація. Однак експерт нагадав про щільність ППО країни, яка дозволяє збивати навіть новітній московський "Орешник". Ізраїль має в рази більше ЗРК, хоча за розмірами територій менший.

"Ізраїль має системи ППО різної дальності та протиракетний комплекс Arrow. Плюс американський протиракетний комплекс THAAD — обидва можуть збивати навіть російські "Орєшніки". Додайте сюди американські есмінці у Середземному морі, які здатні збивати все, аж до нових ракет Путіна. Тому Ізраїль це не варіант для порівняння, щодо безпеки польотів", — пояснив Романенко.

Небезпека не в тому, що літак зіб’ють

Експерт запевнив, що збити літак у небі на такій відстані від фронту неможливо. Однак існує загроза для пасажирів під час посадки / висадки.

"Навряд чи хтось погодиться в рази зменшити час перевірки пасажирів та багажу. І ви ніяк цей процес не прискорите. Як результат, люди годинами будуть сидіти в аеропорту у разі затяжної повітряної тривоги. І я не впевнений, що наші аеропорти обладнанні бомбосховищами, які можуть вмістити таку кількість людей. Особливо у невеличкому аеропорту Львова", — підкреслив Романенко.

На його думку, разові рейси теж не мають сенсу, бо економічно невигідні. Вони несли б лише збитки для авіакомпаній та держави.

"Для прийому навіть одного літака мають працювати всі служби аеропорту, сотні фахівців. Звісно, що держава може зважитися на такий крок заради якоїсь великої ідеї. Але перевізники точно не підуть на такий ризик до припинення бойових дій в Україні", — додав експерт.

Нагадаємо, у Мінінфраструктури у жовтні презентували дорожню карту представникам 100 авіакомпаній. Пресслужба розкрила деталі плану відновлення роботи цивільної авіації.

Науковець НАУ Валерій Романенко раніше пояснював, що балістичну ракету виявляють не одразу після пуску. За умови, що балістика запущена з Брянськом області РФ, вона б долетіла до "Борисполя" лише за дві хвилини.