ЄС готує Білу книгу з оборони - один з розділів присвятять Україні

Одна з головних тематичних складових майбутньої Білої книги ЄС з оборони, яку нова Єврокомісія зобов’язалася видати протягом перших ста днів з початку мандату, буде присвячена підтримці України.

Про це у Брюсселі під час слухань у рамках підкомітету Європарламенту з безпеки й оборони заявив єврокомісар з оборони й космосу Андрюс Кубілюс, повідомляє кореспондент Укрінформу.

«Я бачу, що ми маємо сконцентрувати наші зусилля на трьох головних розділах: перший – це Україна, другий – наші власні спроможності й оборонне виробництво, третій – фінанси для оборони. Чому ми говоримо у цій Білій книзі про Україну? Тому що, з моєї точки зору, якщо ми – Захід, ЄС - зазнаємо невдачі у військовій підтримці України, наслідки такого провалу означатимуть, що ймовірна військова агресія із так званими екстремальними наслідками можуть прийти до нас навіть раніше та будуть ще більш екстремальними», - розповів Кубілюс.

Він нагадав, що головним завданням, яке отримав під час призначення на посаду, є підготовка Євросоюзу до найбільш екстремальних військових подій, що на практиці означає готовність ЄС відповісти на російську агресію проти будь-якої з європейських країн.

За прогнозом німецької та інших розвідувальних служб, зауважив єврокомісар, Росія може бути готовою до такої агресії вже протягом наступних п’яти років. Якщо колективний Захід, включаючи ЄС і США, не зможе допомогти Україні у боротьбі проти російських загарбників, така загроза може стати реальністю навіть швидше.

Кубілюс окремо наголосив, що допомога Україні стосується не лише виділення необхідних фінансів та надання військової підтримки, а й вимагає, щоб Захід разом з Україною перемогли у війні наративів, яка нав’язується Путіним.

«У цій війні наративів, з моєї точки зору, ми зараз програємо Путіну. Йому вдається поширювати послання, що Україна не здатна отримати перемогу, що вона програє, і що набагато краще буде для України погодитися негайно на якусь мирну угоду на умовах Путіна. Ми маємо змінити це, і не лише у заявах, але із реальними практичними планами дій… Ми маємо показати Путіну, що він не буде здатним досягти нічого в Україні, що наша підтримка дійсно зберігається і навіть зростає», - наголосив представник Єврокомісії.

Кубілюс висловив переконання: як би не розвивалися події у 2025 році, «українська» проблематика та російські загрози нікуди не зникнуть. Для того, щоб добитися справжнього припинення бойових дій та швидше завершити цю війну, Євросоюз має наростити допомогу Україні, зробити її більш плановою та ефективною.

«Знову і знову я нагадую, що наша військова підтримка, як з боку ЄС, так і від Сполучених Штатів, не перевищує 0,1% від річного ВВП, в той час, як Росія витрачає 9% від ВВП. Це реальність. Якщо поглянути на офіційні цифри, підтримка (військова – ред.) ЄС за три роки склала майже 44 мільярди євро, - близько 14 мільярдів на рік. Якщо врахувати ВВП Євросоюзу, який становить близько 18 трильйонів євро, ви отримуєте цю цифру, - меншу за 0,1%», - сказав Кубілюс.

За його словами, приблизно такими ж є витрати на військову допомогу з боку США. З початку повномасштабного російського вторгнення Сполучені Штати надали Україні військову допомогу на суму близько 60 мільярдів доларів, - по 20 мільярдів на рік. ВВП США становить близько 25 трильйонів доларів, тож цей показник допомоги Україні також є меншим за 0,1% від ВВП країни.

«Чи ми можемо робити більше? На мій погляд, так. Питання в тому, як це робити, яких цілей ми хочемо досягти нашою військовою допомогою. Для нас було б дуже добрим мати чіткий план, адже інколи виглядає так, що наша допомога надходить дещо випадково, без чіткого планування. Нам необхідно надіслати послання Путіну, що ми будемо стояти з Україною тривалий час, будемо підтримувати та збільшувати її оборонні спроможності», – наголосив представник Єврокомісії.

Як відомо, з початку повномасштабного російського вторгнення ЄС надає Україні політичну, економічну, фінансову, гуманітарну та військову допомогу.

Ця підтримка зберігається у новому Європарламенті, в Раді ЄС та серед членів новосформованої Європейської комісії. У перший день на посаді, 1 грудня 2024 року, президент Європейської ради Антоніу Кошта, висока представниця ЄС/віце-президент Європейської комісії Кая Каллас та єврокомісар з розширення Марта Кос здійснили візит до Києва, що мало дуже високе символічне та політичне значення.