Міністр агрополітики озвучив проблеми та перспективи аграрної галузі в 2025 році

29 листопада відбулося важливе засідання Клубу Рівненського АгроБізнесу, яке стало платформою для обговорення найбільш нагальних питань аграрної сфери та розвитку бізнесу в умовах сучасних викликів. Журналістам вдалося поспілкуватися з Міністром аграрної політики та продовольства, зокрема поцікавитися про плани Міністерства на 2025 рік. Про це повідомляє LIGA ZAKON, пише agronews.ua.

✅ Ви зазначили кілька пріоритетів Мінагрополітики. У якому з них Ви вбачаєте найбільший потенціал? 

Для Мінагрополітики є кілька ключових напрямів роботи. Зокрема: 

–євроінтеграція. Це головний пріоритет для агросектору України. Уряд схвалив Стратегію розвитку сільського господарства та сільських територій в Україні на період до 2030 року. Метою документа є підготовка аграрного сектору до вступу України в ЄС. Але під час підготовки до вступу в Європейський Союз важливо зберегти національні інтереси України. Тому важлива спільна боротьба з дезінформацією, яку поширює ворог у ЄС щодо української агропродукції. Зокрема, про засилля української продукції на ринках ЄС;  

-відкриття нових агроекспортних ринків. Врожай зернових і олійнх культур в Україні цього року – 73,6 млн тонн. Цього достатньо для забезпечення внутрішньої та міжнародної продовольчої безпеки. Внутрішнє споживання зернових та олійних культур становить 25 млн тонн. Решту буде експортовано. Особливо високий врожай сої – очікується 6 млн тонн. Це історичний рекорд для України. 

Сьогодні ми маємо добру динаміку експорту. Фактично навіть під час широкомасштабної війни Україна не втратила у вартісному показнику. У середньому щороку валютна виручка від агроекспорту становить 22 млрд доларів. Нашу продукцію чекають і в Південно-Східній Азії, і в країнах Африки, тому диверсифікувати канали постачання нашого продукту – це зобов’язання та пріоритет Мінагрополітики. 

Якщо говорити про короткострокові цілі, то це: 

• фіналізація відкриття китайського ринку (горох, борошно, м’ясо птиці, риба); 
• відкриття ринків Норвегії та Швейцарії (м’ясо птиці, корми, молочна продукція). 

Нині Мінагрополітики активно працює з аграрними асоціаціями, щоб вийти на нові ринки. Наприклад, сьогодні ми бачимо зацікавленість від Малайзії, Індонезії, Бангладешу. Це хороший знак: спробувавши нашу продукцію раз, ці країни бажають повторно її замовляти;   

–розвиток глибинної переробки та якісний перехід від аграрної моделі економіки до агроіндустріальної. Ключова мета – розвиток глибинної переробки та збільшення виробництва продукції з доданою вартістю. Нині тонна української агропродукції, яка йде на експорт, оцінюється в 309 доларів, а в Польщі – 1650 доларів. Тому для агросектору важливо перейти на глибинну переробку й виробництво продукції з високою доданою вартістю, щоб збільшити вартість експорту та бути конкурентоспроможними на світовому ринку; 

–зрошення. Маємо великі проблеми внаслідок руйнування Каховської ГЕС і зміни клімату. Сьогодні 5 регіонів України мають проблеми з постачанням води. На цей час 1,5 млн гектарів сільськогосподарських земель потребують зрошення, і ці площі із часом тільки збільшуватимуться; 

–допомога аграріям на прифронтових територіях. Цього року й наступного діє низка державних програм щодо підтримки аграріїв;  

-підтримка тваринництва. Це гарантія продовольчої безпеки країни, а також робочі місця й соціальна стабільність на селі. Маємо усунути дисбаланс, що виник між цим напрямом і напрямом рослинництва. Тваринництво було не в пріоритеті, а показники за кількістю голів, кількістю виробленого молока, м’яса та супутніх продуктів тваринництва постійно знижувалися. Сьогодні час відновити тваринництво для фермерів і виробників побічних продуктів (шрота, макухи), щоб був ринок збуту, а Україна якнайшвидше перейшла до експорту товарів із доданою вартістю.

✅ Ви наводили цікаві цифри щодо українського експорту. Якщо порівняти, то інші європейські країни (Польща, Італія, Франція) значно перевищують в обсягах Україну. Як держава планує допомагати аграріям виходити на експорт?  

На сьогодні Україна активно працює над оновленням експортної стратегії, враховуючи нові можливості та виклики, що виникають через жорсткішу політику ЄС щодо української сільгосппродукції. Мінагрополітики спільно з Міністерством економіки України та міжнародними експертами розробляє нові підходи, які охоплюють: 

• адаптацію до стандартів ЄС: українські виробники мають адаптувати свою продукцію до вимог і стандартів ЄС, щоб забезпечити доступ до європейського ринку; 
• переорієнтацію ринків збуту: важливо знайти нові ринки збуту та розширити географію експорту; 
• підтримку бізнесу: Урядова програма “Зроблено в Україні” спрямована на підтримку українських виробників і посилення їхньої конкурентоспроможності на міжнародних ринках; 
• розвиток продукції з доданою вартістю: зміна структури експорту на користь продукції з вищою доданою вартістю допоможе збільшити доходи.  

У січні – жовтні 2024 року, за даними митних органів, загальний товарообіг українських продовольчих товарів та сільськогосподарської продукції (за групами 1-24) становив 26 млрд 419 млн доларів. Зокрема, експорт становив – 20 млрд 297 млн доларів, імпорт – 6 млрд 122 млн доларів, сальдо було додатним, а саме – 14 млрд 175 млн доларів. У 2024 році валютна виручка від сільгосппродукції та продовольчих товарів очікується на рівні 24 млрд доларів, що на 10?% більше за показник минулого року. 

Найбільше зростання прогнозується завдяки таким товарним групам: олійні, залишки та відходи харчової промисловості (макухи) і зернові. 

Поступова інтеграція України у світові системи регулювання обігу насіння (приєднання до насіннєвих схем ОЕСD, ISTA та визнання еквівалентності сертифікаційних процедур ЄС) відкриває значний потенціал для подальшого розширення географії постачання насіння вітчизняного виробництва. 

Крім того, Уряд ухвалив постанову про запровадження режиму експортного забезпечення для окремих видів агропродукції. Документ спрямований на збільшення податкових надходжень до держбюджету, регулювання платіжного балансу України, мінімізацію безконтрольного відпливу валюти з України та зловживань під час здійснення зовнішньоекономічних операцій. 

Це стосується експорту меду, горіхів, пшениці та суміші пшениці й жита (меслин), жита, ячменю, вівса, кукурудзи, соєвих бобів, насіння ріпаку, насіння соняшнику, олії соєвої, олії соняшникової, олії ріпакової, макухи. 

Постанова набула чинності 1 грудня 2024 року.  

Ці заходи спрямовані на те, щоб зробити українську сільгосппродукцію більш конкурентоспроможною на світовому ринку та забезпечити стабільний розвиток аграрного сектору в умовах нових викликів.  

Питання розширення ринків збуту української тваринницької продукції є одним із пріоритетів роботи Мінагрополітики.  

Відкриття ринку червоного м’яса залишається одним із перспективних. Його ефективність безпосередньо залежить від своєчасної орієнтації на види товарів, які мають попит і є конкурентоздатними. 

Мінагрополітики спільно з МЗС та ДПСС проводять роботу щодо розширення двосторонньої торгівлі та диверсифікації експорту продукції різних категорій, зокрема і продукції тваринництва. 

Погоджено сертифікати а експорт з України на: 

• племінну велику рогату худобу до: Грузії, Лівії, Молдови, Туркменістану, Узбекистану; 
• забійну велику рогату худобу до: Грузії, Йорданії, Лівану, Лівії, ОАЕ; 
• яловичину до: Єгипту, Йорданії, Китаю, Молдови, ОАЕ, Туреччини, Туркменістану. 

Окрім цього, варто також зазначити про торгівлю продуктами тваринництва з ЄС. 

Станом на 4 грудня 2024 року мають дозволи на експорт з України до ЄС: 

• молочної продукції – 60 компаній: 8 виробників морозива, 52 підприємства, які виготовляють сире молоко, молочні продукти, морозиво та продукти на основі морозива, у тому числі 39 молочних заводів і 17 переробних заводів (тваринницької продукції); 
• м’яса птиці та зайцеподібних  – 15 підприємств; 
• м’ясних продуктів  – 11 підприємств; 
• фаршу, м’ясних напівфабрикатів і м’яса механічної обвалки  – 11 підприємств; 
• топленого тваринного жиру  – 1 підприємство; 
• меду та іншої продукції бджільництва  – 21 підприємство; 
• жаб’ячих лапок і равликів  – 30 українських підприємств; 
• кормів для тварин  – 17 заводів із виробництва кормів для домашніх тварин (включно із заводами з виробництва жуйок для собак і ароматизаторів). 

Який вплив на аграрну сферу матиме останнє підвищення податків, зокрема військового збору та мінімального податкового зобов’язання?  

Розрахунок впливу від підвищення ставки (запровадження) військового збору на діяльність сільськогосподарських товаровиробників  

–Наймані працівники, які працюють у сільському господарстві 

Сума військового збору: 

* чинна ставка 1,5 % – 1,8 млрд гривень; 

* запроваджена ставка 5 % – 6 млрд гривень. 

Запровадження ставки 5 % військового збору призведе до зменшення заробітної плати найманих працівників сільського господарства на 4,2 млрд гривень. 

Розрахунково фонд заробітної плати становить 120 млрд гривень. 

Середньомісячна заробітна плата в сільському господарстві: 

нарахована за підсумками ІІ кварталу 2024 року – 17 259 гривен; 

на руки: 

а) після сплати податків за чинними ставками – 13 893,5 гривень (ПДФО (18 %) – 3106,6 гривень; військовий збір (1,5 %) – 258,9 гривень); 

б) після сплати податків за запровадженими ставками – 13 289,4 гривень (ПДФО (18 %) – 3 106,6 гривень; військовий збір (5 %) – 863 гривні). 

Зменшення заробітної плати одного працівника на місяць, за розрахунками Міністерства, становитиме 604,1 гривні, або 7249,2 гривні на рік. 

Мінімальне податкове зобов’язання 

Норми законодавства 

Пункт 67-1 підрозд. 10 розд. ХХ Податкового кодексу України: “Установити, що при визначенні мінімального податкового зобов’язання за 2025 рік та наступні роки, закінчуючи роком, у якому буде припинено або скасовано воєнний стан, введений Указом Президента України “Про введення воєнного стану в Україні” від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України “Про затвердження Указу Президента України “Про введення воєнного стану в Україні” від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, коефіцієнт “К”, визначений у підпунктах 38¹.1.1 і 38¹.1.2 статті 38-1 цього Кодексу, застосовується із значенням 0,057″ (було 0,05). 

Пункт 74 підрозд. 10 розд. ХХ Податкового кодексу України: “Установити, що при визначенні мінімального податкового зобов’язання у період з 1 січня 2024 року по 31 грудня року, у якому буде припинено або скасовано воєнний стан, введений Указом Президента України “Про введення воєнного стану в Україні” від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України “Про затвердження Указу Президента України “Про введення воєнного стану в Україні” від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, сума мінімального податкового зобов’язання, визначена відповідно до підпунктів 38¹.1.1 і 38¹.1.2 статті 38¹ цього Кодексу, не може становити менше 700 гривень з 1 гектара, а для земельних ділянок, у площі яких частка ріллі становить не менше 50 відсотків, – 1400 гривень з 1 гектара. 

Дія цього пункту не поширюється на земельні ділянки, земельні частки (паї), що розташовані на територіях можливих бойових дій, які включені до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією”. 

Застосування нової ставки  

Відповідно до інформації Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру, станом на 01.01.2024 нормативна грошова оцінка (НГО) сільськогосподарських угідь коливається: 

• рілля, перелоги – від 22 502,96 грн за га до 35 361,95 грн за га; 
• багаторічні насадження – від 28 472,86 грн за га до 77 925,73 грн за га; 
• сіножаті – від 3300,54 грн за га до 10 663,29 грн за га; 
• пасовища – від 1637,54 грн за га до 7368,93 грн за га. 

Отже, мінімальне податкове зобов’язання (за нової ставки) залежно від НГО становитиме: 

• рілля, перелоги – від 1282,67 грн за га до 2015,63 грн за га; 
• багаторічні насадження – від 1622,95 грн за га до 4441,77 грн за га; 
• сіножаті – від 188,13 грн за га до 607,81 грн за га; 
• пасовища – від 93,34 грн за га до 420,03 грн за га. 

Умовний розрахунок 

“Підприємство” – юридична особа, платник єдиного податку 4-ї групи, з 500 га ріллі у Полтавській області, має 10 найманих працівників. 

МПЗ “Підприємства” становитиме: 500 х 31 936,89 х 0,057 = 910 201,37 грн, або 1820,40 грн за гектар ріллі. 

Розрахунково сплачені податки -998 722,63 грн, або 1997,45 грн з одного гектара ріллі, у тому числі: 

• єдиний податок: 500 х 31 936,89 х 0,0095 = 151 700,23 грн. 
• ПДФО (наймані працівники): 10 х 14 214,0 х 12 х 0,18 = 307 022,40 грн. 
• ПДФО (орендарі – фізичні особи): 500 х 6000 х 0,18 = 540 000 грн.  

Отже, зазначені у п. 74 підрозд. 10 розд. ХХ Податкового кодексу України норми щодо мінімальних значень МПЗ (700 і 1400 грн відповідно) є меншими від розрахункових і не матимуть негативного впливу. 

Які важливі законодавчі зміни очікуються найближчим часом в аграрній сфері?  

У 2024 році ухвалено важливі євроінтеграційні закони, а саме: 

• Закон України “Про виноград, вино та продукти виноградарства” від 22.08.2024 № 3928-IX; 
• проєкт Закону України “Про приєднання України до Угоди про заходи держави порту з недопущення, стримування та ліквідації незаконного, непідзвітного та нерегульованого рибальства” (21.11.2024; ухвалено); 
• законопроєкти та акти, спрямовані на імплементацію європейських директив і регламентів, створення законодавчого поля для самоврядних громадських організацій в АПК, створення виплатної Агенції, а також низка інших актів. 

Про хміль і хмелепродукти- готується до другого читання. 

Проєкт Закону України “Про приєднання України до Міжнародного договору про генетичні ресурси рослин для продовольства і сільського господарства”: станом на 02.12.2024 погоджено ЦОВВ, проходить правову експертизу в Мін’юсті. 

Коротко: до Міжнародного договору приєдналось 152 сторони (країни та міжурядові організації, такі як Європейський Союз), які його підписали й погодилися дотримуватися встановлених ним умов. 

Приєднання до Міжнародного договору про генетичні ресурси рослин для продовольства і сільського господарства сприятиме: 

• використанню генетичних ресурсів рослин для виведення нових адаптованих сортів; 
• доступу до Багатосторонньої системи доступу (міжнародна база, де зібрано інформацію про всі генетичні ресурси рослин), обміну інформацією, доступу до технологій, розподілу фінансових та інших вигід від комерціалізації. 

Проєкт Закону України “Про стимулювання розвитку сільської гостинності в Україні”. Законопроєкт визначає загальні правові, організаційні та соціально-економічні засади регулювання діяльності громадян у сфері сільської гостинності, зокрема на засадах солідарної відповідальності надавачів і споживачів відповідних послуг, з метою задоволення рекреаційних, пізнавальних, культурних і духовних потреб населення, диверсифікації діяльності та доходів сільських домогосподарств під час надання відпочинкових й оздоровчих послуг у сільській місцевості. Він установлює засади раціонального використання природних та рекреаційних ресурсів сільських територій і регулює відносини, пов’язані з організацією та наданням послуг сільської гостинності, спрямованих на мультиплікативний розвиток сільських спільнот. 

Послуги сільської гостинності – це послуги з тимчасового розміщення (проживання), харчування, організації дозвілля й отримання нових знань, а також заходів, пов’язаних із використанням земельних ділянок і майна сільських домогосподарств, що надаються гостям сільськими господарями, а також інші послуги, спрямовані на задоволення потреб гостей.  

Надання послуг сільської гостинності не належить до підприємницької діяльності. Розміщення гостей відбувається в житлових будинках, у яких проживають господарі; кількість ліжко-місць обмежено 10. Під час надання таких послуг наймана праця не використовується. 

На базі господарства можна надавати такі послуги: 

• харчування, з використанням для харчування гостей не менше ніж 80 % сировини та продуктів власного виробництва й виробництва інших членів локальної сільської спільноти; 
• участі гостей у роботах із вирощування та збирання овочів, плодів, ягід, у догляді за тваринами тощо (на їх бажання); 
• дитячого відпочинку, за умови забезпечення належних санітарно-гігієнічних умов; 
• продажу гостям сільськогосподарської продукції та непродовольчих товарів власного виробництва домогосподарства. 

Сільський господар та інші члени домогосподарства можуть надавати гостям й інші послуги з використанням майна та земельних ділянок домогосподарства. 

Меліорація, рибна галузь  

Проєкт Закону України “Про залучення інвестицій у розвиток галузі рибного господарства” (реєстр. № 8119 від 10.10.2022). Закон ухвалено 20.11.2024; на цей час – на підписі у Президента України. Закон спрямований на забезпечення відкритості, публічності та прозорості процедури залучення інвестицій у розвиток галузі рибного господарства, дасть змогу спростити наявні процеси оренди на ринку, запровадити механізми рівного доступу до ресурсу, одночасно залучивши на ринок додаткові кошти, які буде спрямовано на розвиток галузі рибного господарства в Україні, а також інших сфер економіки. 

Проєкт Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо імплементації законодавства Європейського Союзу в галузі рибного господарства”. Проєкт Закону подано на розгляд Уряду листом Мінагрополітики від 21.11.2024. 

Реалізація цього законопроєкту створить передумови для забезпечення сталого управління водними біоресурсами, запобігання незаконному, непідзвітному, нерегульованому рибальству, сприяння збереженню, раціональному використанню, відтворенню й охороні водних біоресурсів, а також захисту прав та економічних інтересів суб’єктів господарювання та матиме позитивний вплив на екологію і довкілля. 

Проєкт Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо вдосконалення системи управління об’єктами інженерної інфраструктури меліоративних систем державної власності” (реєстр. № 7577). 10.06.2023 законопроєкт прийнято в першому читанні за основу; готується до другого читання.  

Ухвалення цього Закону дасть змогу запровадити ефективну модель управління меліоративною інфраструктурою державної власності через залучення водокористувачів, що сприятиме підвищенню урожайності сільськогосподарських культур, зменшенню витрат держави на адміністрування системи гідротехнічної меліорації та збільшенню податкових надходжень до бюджету від сільськогосподарських товаровиробників, які обробляють меліоровані землі, а також зростанню валютної виручки від реалізації сільськогосподарської продукції на експорт і поліпшенню платіжного балансу України. 

Проєкт розпорядження Кабінету Міністрів України “Про схвалення довгострокового плану розвитку іригаційного комплексу України”. З метою розв’язання питання відновлення іригаційного комплексу України та реалізації ініціативи Європейського Союзу “Ukraine Facility” (План України), запровадженої Регламентом (ЄС) Європейського Парламенту та Ради (ЄС) від 29.02.2024 № 2024/792 у межах Реформи 5 “Довгостроковий план розвитку іригаційного комплексу задля підвищення кліматичної стійкості сектору” Мінагрополітики спільно з Держрибагентством розробили проєкт розпорядження Кабінету Міністрів України “Про схвалення довгострокового плану розвитку іригаційного комплексу України”, який має бути ухвалено в І кварталі 2025 року. 

Для розроблення проєкту розпорядження, як документа державного планування, проведено Стратегічну екологічну оцінку (СЕО) і підготовлено звіт про СЕО, який внесено до Єдиного реєстру СЕО на Екоплатформі для отримання зауважень і пропозицій.  

Санітарні та фітосанітарні заходи 

Проєкт Закону України “Про державне регулювання сфери захисту рослин” (реєстр. № 8340 від 09.01.2023). Законопроєкт ухвалила Верховна Рада України в першому читанні, а також його підтримав Комітет з питань аграрної та земельної політики ВРУ для розгляду у другому читанні. Очікується голосування в Парламенті у другому читанні. 

Законопроєкт є євроінтеграційним і передбачає: 

• комплексний перегляд та вдосконалення нормативно-правового регулювання у сфері захисту рослин; 
• запровадження європейської моделі простежуваності переміщення рослин, продуктів рослинного походження та інших об’єктів, а також простежуваності засобів захисту рослин на всіх етапах їх обігу: від увезення їх на митну територію України до використання агровиробником; 
• посилення контролю обігу та використання засобів захисту рослин з урахуванням Регламенту (ЄС) № 1107/2009 та Директиви 2009/128/ЄС через запровадження: європейської моделі навчання щодо безпечного поводження із засобами захисту рослин; системи завчасного сповіщення про застосування засобів захисту рослин; обов’язковості технічного огляду обладнання, використовуваного для застосування засобів захисту рослин; а також обліку та звітності щодо використання засобів захисту рослин; 
• уповноваження бізнесу на виконання окремих функцій, зокрема: видачу паспортів рослин; нанесення маркування на дерев’яний пакувальний матеріал; проведення навчання щодо безпечного поводження із засобами захисту рослин; здійснення технічного огляду обладнання для застосування засобів захисту рослин; проведення лабораторних досліджень; 
• оновлення системи державної реєстрації та створення трьох державних реєстрів, до яких підлягатиме внесенню інформація про осіб, що провадять діяльність у сфері захисту рослин; 
• здійснення державного контролю у сфері захисту рослин відповідно до Регламенту (ЄС) № 2017/625 у частині загальних вимог до державного контролю, методів і способів здійснення заходів державного контролю. 

Порядок видачі міжнародних сертифікатів та інших документів, які вимагаються законодавством країни призначення, для вантажів з харчовими продуктами, затверджений наказом Мінагрополітики від 26.07.2024 № 2252, зареєстрований у Міністерстві юстиції України 13.09.2024 за № 1378/42723. Порядок набуває чинності 11 січня 2025 року. 

Порядком визначено: 

• процедуру подання заяви оператором ринку для отримання міжнародних сертифікатів та інших документів, які вимагаються законодавством країни призначення (далі – міжнародні сертифікати), до територіального органу Держпродспоживслужби або особи, уповноваженої на їх видачу; 
• перелік необхідних документів для видачі міжнародних сертифікатів; 
• підстави для видачі або відмови у видачі міжнародних сертифікатів; 
• процедуру видачі передекспортного міжнародного сертифіката, який підлягає видачі на звернення оператора ринку у випадках, якщо на дату відправлення з потужності походження не визначено країни призначення та/або невідомий кінцевий транспортний засіб; 
• процедуру заміни (переоформлення) міжнародних сертифікатів. 

Крім того, Порядком затверджено 15 форм міжнародних сертифікатів для експорту з України харчових продуктів тваринного / нетваринного походження, які підлягають видачі за заявою оператора ринку у випадках, якщо немає форми міжнародного сертифіката, узгодженої Держпродспоживслужбою та компетентним органом країни призначення, або країна призначення не встановила форму міжнародного сертифіката.  

29 грудня 2024 року вступає в дію Закон України “Про географічні зазначення спиртних напоїв”, який гармонізує положення національного законодавства з нормами права ЄС, а також набувають чинності нормативно-правові акти, прийняті на його виконання. 

Основні положення: 

1) запроваджено визначення “спиртний напій”, класифікацію 44 категорій спиртних напоїв та загальні вимоги до них; 

2) установлено єдині правила визначення, опису, представлення й маркування спиртних напоїв; 

3) осучаснено вимоги до спирту етилового та дистилятів, використовуваних для виробництва всіх спиртних напоїв; 

4) визначено коло суб’єктів, які мають право на реєстрацію географічного зазначення спиртного напою;  

5) установлено процедуру погодження специфікації спиртного напою – основу для виробництва спиртних напоїв із географічними зазначеннями; 

6) установлено вимоги до органів сертифікації у сфері географічних зазначень спиртних напоїв, порядок проведення їх сертифікації та оскарження рішень органів сертифікації; 

7) запроваджено систему контролю щодо географічних зазначень спиртних напоїв і встановлено відповідальність за порушення в цій сфері. 

Реалізація прийнятих актів забезпечить узгодження вимог законодавства України щодо спиртних напоїв і правової охорони їхніх географічних зазначень із правом Європейського Союзу, матиме позитивний вплив на ринкове середовище шляхом забезпечення прав та інтересів суб’єктів господарювання, які виробляють спиртні напої та мають намір зареєструвати географічні зазначення для них, дасть змогу використовувати географічні зазначення як схему якості для просування національних спиртних напоїв з унікальними властивостями, збільшити внутрішнє виробництво продукції з високою доданою вартістю. 

25 жовтня 2024 року ухвалено постанову Кабінету Міністрів України “Про внесення змін до Порядку проведення інспектування, огляду, фітосанітарної експертизи (аналізів), повторної фітосанітарної (арбітражної) експертизи (аналізів), нагляду, обстеження, моніторингу, знезараження об’єктів регулювання, оформлення сертифікатів, передбачених Законом України «Про карантин рослин», контролю за проведенням огляду в частині відбору зразків та вибіркового контролю за проведенням фітосанітарної експертизи (аналізів)” № 1229. Набуде чинності 1 лютого 2025 року.   

Постановою внесено зміни до Порядку проведення інспектування, огляду, фітосанітарної експертизи (аналізів), повторної фітосанітарної (арбітражної) експертизи (аналізів), нагляду, обстеження, моніторингу, знезараження об’єктів регулювання, оформлення сертифікатів, передбачених Законом України “Про карантин рослин”, контролю за проведенням огляду в частині відбору зразків та вибіркового контролю за проведенням фітосанітарної експертизи (аналізів), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.11.2019 № 1177, що сприятимуть: 

• цифровізації надання адміністративних послуг у сфері карантину та захисту рослин, зокрема завдяки чіткій регламентації функціонування інформаційної (автоматизованої) системи (PHIS) з визначенням її власника, адміністратора, технічного адміністратора, користувачів, порядку їх доступу до PHIS, можливості створення особистого кабінету користувача, використання QR-кодів на фітосанітарних сертифікатах; 
• зменшенню бар’єрів у міжнародній торгівлі сільськогосподарською продукцією, завдяки впровадженню електронного обміну фітосанітарними сертифікатами та фітосанітарними сертифікатами на реекспорт в електронній формі (ePhyto) між національними організаціями захисту рослин, з детальним визначенням особливостей обміну ePhyto за рахунок взаємодії PHIS та міжнародної централізованої інформаційної системи (ePhyto HUB); 
• чіткій регламентації порядку адміністративних проваджень, пов’язаних із проведенням інспектування, огляду, фітосанітарної експертизи (аналізів), повторної фітосанітарної (арбітражної) експертизи (аналізів), нагляду, обстеження, моніторингу, знезараження об’єктів регулювання, оформлення сертифікатів, передбачених Законом України “Про карантин рослин”, контролю за проведенням огляду в частині відбору зразків, що допоможе врегулювати відносини осіб, діяльність яких пов’язана з об’єктами регулювання, і центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері захисту рослин, з урахуванням вимог Закону України “Про адміністративну процедуру”, положень актів права ЄС та міжнародних стандартів, що, своєю чергою, сприятиме забезпеченню прав і законних інтересів осіб у відносинах із державою. 

Аграрна сфера – одна з тих, яка найбільше зазнає браку кадрів у поточний воєнний час. Чи очікувати аграріям продовження бронювання?  

З 1 грудня 2024 року бронювання військовозобов’язаних відбуватиметься лише через портал “Дія”. Відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, надані рішеннями Міністерства економіки України або через портал “Дія”, залишаються чинними протягом строку, на який їх було надано, але не довше ніж до 28 лютого 2025 року. 

Усі підприємства, установи й організації, яких наказами Мінагрополітики визначено критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період, повинні підтвердити свій статус до 28 лютого 2025 року відповідно до оновлених критеріїв. 

Водночас підприємства з чинною критичністю можуть безперешкодно забронювати до 28 лютого 2025 року (тобто до кінця відведеного строку на оновлення критичності) нових працівників або працівників, у яких закінчився термін дії бронювання. За цей час підприємства зможуть пройти процедуру та після отримання оновленого статусу критично важливого підприємства забронювати працівників на строк до 12 місяців. 

Уряд зберіг вісім чинних критеріїв для визначення підприємства критично важливим. Водночас галузеві та регіональні критерії критично важливого підприємства відтепер погоджує Міністерство оборони України та Міністерство економіки України. 

Установлено такі обов’язкові оновлені критерії:  

• немає заборгованості зі сплати податків до державного й місцевих бюджетів і єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування; 
• розмір нарахованої середньої заробітної плати застрахованих осіб – працівників підприємств, установ, організацій за останній календарний квартал становить не нижче розміру мінімальної заробітної плати по країні, помноженої на коефіцієнт 2,5 (крім державних і комунальних підприємств, зокрема). 

Військовозобов’язаним працівникам критично важливих підприємств, яких уносять до списків на бронювання, має бути нараховано щомісячну заробітну плату протягом строку, на який надано відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації та на воєнний час, не нижче за розмір мінімальної заробітної плати по країні, помноженої на коефіцієнт 2,5 (крім державних і комунальних підприємств, зокрема).

Отже, якщо підприємство хоче забронювати нового працівника чи продовжити працівнику чинне бронювання, то йому буде достатньо встановити рівень заробітної плати вищий за 20 тис. гривень із дати бронювання, без обов’язку мати відповідний рівень заробітної плати в попередній період. 

Зазначені положення обумовлені змінами щодо бронювання військовозобов’язаних на період мобілізації та на воєнний час, унесеними постановою Кабінету Міністрів України “Деякі питання бронювання військовозобов’язаних на період мобілізації та на воєнний час” від 22.11.2024 № 1332 до постанови Кабінету Міністрів України “Деякі питання реалізації положень Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»” від 27.01.2023 № 76.

Перегляди: 14