НАТО в обмін на припинення вогню: в США та ЄС схоже є консенсус, що нейтральність України можна "продати" Путіну

Чим ближче до інавгурації Дональда Трампа 20 січня 2025 року, тим більше з’являється подробиць щодо майбутньої спроби США та ЄС домовитися з Путіним про припинення вогню та заморозку війни.

5 грудня, рівно 30 років тому, Україна, Росія, США та Велика Британія підписали сумнозвісний Будапештський меморандум. Київ приєднався до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї, добровільно відмовившись від третього в світі ядерного потенціалу. Натомість отримав лише $700 млн від США, твели для своїх АЕС від РФ і "гарантії" безпеки, які так ніколи й не спрацювали.

У 2014 році, після окупації Росією Криму й початку інтервенції на Донбас, Україна тричі намагалася скликати консультації держав-гарантів Будапештського меморандуму, але безуспішно. У Вашингтоні та Лондоні стверджували, що в Будапештському меморандумі відсутній механізм виконання цих "гарантій". Тому, можливо, українській владі треба було задіяти Будапештський меморандум ще 2003 року під час подій навколо острова Тузла, щоб позбутися марних сподівань.

Все стало зрозуміло вже 2008 року, коли на Бухарестському саміті НАТО Україна та Грузія не отримали ПДЧ, а вже за чотири місяці російські танки стояли за 40 км від Тбілісі, де залишаються й досі. В своїх мемуарах "Свобода", які нещодавно побачили світ, колишня канцлерка Німеччини Ангела Меркель і досі виправдовує рішення Бухареста, в тому числі й дислокацією тоді в Криму ЧФ РФ. Проте вигоди у вигляді дешевого російського газу, який забезпечував першість німецькій економіці, отримала лише ФРН. Натомість Україна та Грузія – війни й смерті.

Схоже, що через 30 років після підписання Будапештського меморандуму та через 16 років після Бухарестського саміту НАТО мало що змінилося. Як і раніше, Захід ладен торгувати членством України в НАТО. Тільки тепер ще й в обмін на згоду на російську окупацію українських територій. Бо саме це передбачає "мирний" план Трампа, який він вже пропонує Путіну. Саме тому Київ днями поставив Заходу ультиматум: Україна наперед відмовляється від альтернативних членству в НАТО форматів.

Як далеко ми від запрошення до вступу в Альянс? Читайте в матеріалі ТСН.ua.

План Трампа: швидко заморозити війну

Ще якихось пів року тому як в Києві, так і в ключових європейських столицях побоювалися, що питання війни Росії проти України не є в особистому пріоритеті Дональда Трампа. На відміну від Китаю, Ірану та Близького Сходу. Проте вже зараз очевидно, що все якраз навпаки. Майбутня Адміністрація Трампа спробує швидко закінчити - заморозити шляхом встановлення режиму припинення вогню - війну Росії проти України. В цьому й полягає сенс "мирного" плану Трампа, окремі деталі якого все частіше з’являються в західній пресі.

За інформацією видання Reuters, яке поспілкувалося з найближчими радниками Трампа, зараз у команді обраного 47-го президента США є три основні плани: новопризначеного спецпредставника по Україні та Росії Кіта Келлога; віцепрезидента Джей Ді Венса; та колишнього посла США в Німеччині Річарда Гренелла. Раніше ТСН.ua детально описував кожен із цих планів. Всі вони публічні, дуже схожі між собою й зводяться до трьох основних пунктів:

• заморозити війну шляхом встановлення режиму припинення вогню;
• створити на лінії розмежування демілітаризовану зону;
• відкласти перспективу членства України в НАТО на невизначений термін.

Додамо, що ЗМІ також постійно посилаються на дослідження Кіта Келлога та Фреда Флейца (як і генерал-лейтенант Келлог, Флейц також працював керівником апарату Ради нацбезпеки Білого дому за президентства Трампа) ще від квітня 2024 року для America First Policy Institute (AFPI), де їхній план закінчення війни Росії проти України викладений більш детально. В частині тиску на Україну та Росію, щоб вони погодилися на переговори, Трамп, за їхньою пропозицією, має діяти наступним чином:

• погрожувати Путіну озброїти Україну до зубів, якщо той не погодиться почати переговори про закінчення війни;
• погрожувати Зеленському зупинити будь-яку допомогу Україні, якщо Київ не погодиться на переговори.

Хоча, треба підкреслити, що після цього квітневого дослідження Кіт Келлог більше ніде публічно не озвучував цю пропозицію. Проте це одного разу заявив Джей Ді Венс. До того ж, як додає Reuters, Трамп ще не скликав робочу групу для розробки уніфікованого мирного плану, наповнення якого залежатиме від його особистої взаємодії із Зеленським і Путіним. Проте, дійсно, всі озвучені в команді Трампа підходи до заморозки бойових дій шляхом встановлення режиму припинення вогню (бо все те, що ми чуємо від них, - це не про повноцінне врегулювання й закінчення війни) містять відмову України від вступу до НАТО.

В принципі, в цьому немає нічого нового. Адже протягом цих чотирьох років, кожного літа, від саміту до саміту Альянсу, ТСН.ua постійно писав, що членство України в НАТО – це червона лінія особисто для Джо Байдена. Він переконаний, що вступ України до Альянсу дорівнює ледь не ядерній війні з Росією. А приблизно за рік до президентських виборів у США 5 листопада цього року, в Адміністрації Байдена, обмірковуючи його "спадщину", всерйоз обговорювали сценарій тиску на Київ з метою початку переговорів з Москвою про режим припинення вогню в обмін на нейтральний статус України.

Про це зараз вже мало хто згадує. Хоча ще рік тому такий ризик всерйоз обговорювали багато українських та європейських експертів, у той час як деякі українські дипломати переконували, що Трамп може й погодитися на членство України в НАТО просто тому, що цього не хотіли Байден і демократи. Тож, як бачимо, пропозиції, які ми зараз чуємо від оточення обраного президента Трампа нічим не відрізняються від того, що вже було за Адміністрації Байдена.

Важелі тиску: НАТО та Путін

ТСН.ua вже писав, що цими днями в Брюсселі була зустріч міністрів закордонних справ країн-членів НАТО. Очільник українського МЗС Андрій Сибіга поїхав туди з офіційною заявою Києва до своїх колег із нагоди 30-річчя підписання Будапештського меморандуму. Головний посил цього документу – Україна наперед відмовляється від альтернативних членству в НАТО форматів.

Проте, коли Україна може отримати запрошення? Вже після закінчення війни чи ще під час активних бойових дій? Якою буде процедура? Ці та багато інших запитань лунали 3-4 грудня в Брюсселі, але так і залишилися без відповіді. До того ж, генсек НАТО Марк Рютте попереджав, що відповідних дискусій під час цієї зустрічі натовців не буде.

"Натомість Альянс сфокусується на наданні військової допомоги Україні, щоби тоді, коли Україна вирішить почати переговори, вона могла робити це з позиції сили. Україні зараз треба більше воєнної допомоги й менше розмов про те, як має виглядати мир", - додав Марк Рютте.

Міністр закордонних справ Естонії Маргус Тсахкна також додав, що обговорення членства України в НАТО не має бути на порядку денному саме зараз. "Нам треба робити речі у правильному порядку, й підтримувати Україну зараз. Єдина дієва безпекова гарантія для України – це членство в НАТО. Але до цього ми маємо підтримати Україну в її опорі, й змусити Путіна змінити його цілі. Зараз він не змінив своїх цілей", – заявив Тсахкна.

Тобто, як бачимо, в НАТО немає консенсусу щодо членства України. Як і 30 років тому під час укладення Будапештського меморандуму, так і 16 років тому на Бухарестському саміті Альянсу, Захід все ще розглядає майбутнє Києва, озираючись на Москву. Зараз все ускладнюється ще й російською окупацією українських територій і повномасштабною війною. Але принаймні щодо одного питання в Альянсі консенсус є: обговорювати членство України в НАТО треба після закінчення війни. Проте й тут є свої підводні камені.

Одні побоюються, що навіть надання Україні запрошення до членства може спровокувати Путіна застосувати тактичну ядерну зброю. Й удар Росії "Орешником" - "новою" балістичною ракетою середньої дальності по Дніпру 21 листопада – лише підсилює ці страхи. На додачу, союзники хочуть почути позицію Трампа щодо цього, яка очевидно стане відомою вже після його інавгурації 20 січня 2025 року. Зокрема про це в Брюсселі сказала міністерка закордонних справ Латвії Байба Браже.

Інші вважають, що треба спочатку прийти до якогось формату перемовин з Росією, щоб припинилися бойові дії і зафіксувався сталий режим припинення вогню, а вже потім обговорювати членство України в НАТО. Проте в деталі – хто буде моніторити цей режим припинення вогню (миротворці чи інші сили), як змусити Росію припинити повітряні атаки тощо – ніхто вдаватися не хоче.

Наприклад, міністр закордонних справ Люксембургу днями в Брюсселі заявив, що розгортання натовських військ в Україні (зараз Париж і Лондон обговорюють можливість відправки своїх військ – ред.), навіть якщо вони моніторитимуть режим припинення вогню, - це війна. "Якщо Трамп скаже: "Ось мій план, я припиняю давати гроші…". Один за одним інші зроблять так само. Й тоді це насправді станеться. Ми підведемо Україну, й це буде жахливо. Вони воюють за нас, не слід про це забувати. Та я не вважаю, що ми готові відправляти туди людей", – заявив Ксавʼє Беттель.

Є багато й таких, хто каже про так зване членство України в НАТО "частинами". ТСН.ua вже неодноразово писав, що цю модель почали активно обговорювати одразу після минулорічного Вільнюського саміту НАТО. Проте, знову ж таки, ніхто не хоче вдаватися в деталі. Зокрема, що буде, якщо Росія продовжить повітряні атаки? Це буде порушенням статті 5 Уставу НАТО про колективну оборону?

Адже Путіну, за підтримки Китаю, Ірану та Північної Кореї, важливо підірвати саме цю статтю 5, щоб розвалити Альянс. І вісь "зла" це вже давно робить, коли російські ракети й "шахеди" залітають на територію країн-членів НАТО, а на дні Балтійського моря "дивним" чином пошкоджуються кабелі зв’язку, якраз у той момент, коли там перебувають чи-то російські, чи-то китайські кораблі.

Всі чекають Трампа: Київ вже почав діалог

Тож, зараз в НАТО дійсно немає консенсусу щодо членства України. Проте це не означає, що вікно можливостей зачинено. Все залежатиме від того, чи дійсно Захід захоче проявити політичну волю, озброївши Україну й запровадивши ще більш потужні санкції проти Росії, щоб зменшити доходи російського бюджету й кількість грошей у Путіна для продовження цієї війни, а Україну привести до переговорів з позиції сили.

Експерти Hudson Institute у своїй статті про заклик до Трампа посилити санкції проти Росії пишуть, що зараз Кремль на порозі економічної кризи. Стрімке падіння рубля й зростання цін на продукти харчування в Росії, що реальна інфляція значно перевищує офіційні дані. Єдиним виходом для Кремля був продаж золота та інших ліквідних запасів Фонду національного добробуту, половина якого заморожена в ЄС. За оцінками аналітиків, ці запаси будуть вичерпані в першій половині 2025 року.

"З такою похмурою фінансовою картиною легко зрозуміти, чому Путін активно атакує Україну, як акула, яка відчуває кров у воді. США та їхні європейські союзники мають відповісти тиском на російську економіку. По-перше, нова Адміністрація Трампа повинна розглянути повну заборону на продаж російської нафти. По-друге, США повинні працювати, щоб Китай не надавав Росії чутливі технології. По-третє, Вашингтон і його європейські союзники мають розширити зусилля з перепрофілювання заморожених російських активів для (фінансування – ред.) військових дій (ЗСУ – ред.).  Ці кроки змусять Путіна поставити перед дилемою: або підняти податки та скоротити соцпослуги, або ризикнути гіперінфляцією, щоб продовжити боротьбу з Україною", - зазначають аналітики Hudson Institute.

Чи є зараз Україна в позиції сили, щоб вести рівноправні перемовини з Росією? Відповідь очевидна – ні. Чи може українська операція на Курщині, яка триває вже чотири місяці, покращити переговорні позиції Києва? Майже напевно – так. Хоча близько 40% захопленої на Курщині території росіяни вже повернули.

"Прихильники Курської операції припускають, що вона дала Києву життєво важливий важіль для будь-яких майбутніх мирних переговорів – можливо, ініційованих новообраним президентом США Дональдом Трампом – а це означає, що Україні потрібно зберегти плацдарм у цьому районі щонайменше до весни", - пише CNN.

Як повідомила The Wall Street Journal, Київ вже почав переговори з командою Трампа щодо припинення війни. Зокрема, у середу, 4 грудня, в США очільник ОПУ Андрій Єрмак і міністр оборони України Рустем Умєров зустрілися з Кітом Келлогом, Джей Ді Венсом і радником Трампа з нацбзеспеки Майком Волтцем. Але це зовсім не означає, що вони вже про все домовилися. Тим паче, з Кремля постійно лунають заяви, що на заморозку війни й припинення вогню Москва принципово не погодиться.

Чи зацікавлені у Вашингтоні посилювати Україну? Поки що, на жаль, з перспективою більшої підтримки є проблеми. Під час зустрічі натовців у Брюсселі 3-4 грудня, держсекретар США Ентоні Блінкен прямо заявив, що Київ має ухвалити "важкі рішення щодо подальшої мобілізації". Йдеться про зниження призовного віку від 25 до 18 років. В ОПУ запевняють, що ніхто на це піде. До того ж, в інтерв’ю Sky News минулого тижня президент Зеленський говорив, що лише дві з половиною з десяти бригад ЗСУ укомплектовані необхідною зброєю. Захід про це прекрасно знає, але зброю не дає вже рік.

До інавгурації Трампа Адміністрація Байдена намагається передати якомога більше зброї на всі гроші, передбачені в пакеті на $61 млрд, який Конгрес США ухвалив у квітні цього року після паузи в 7 місяців. Проте численні американські медіа, які посилаються на джерела в Пентагоні, сумніваються, що це вдасться зробити, адже не використано ще понад $6 млрд. Тож, якась частина грошей перейде до Адміністрації Трампа. ТСН.ua вже повідомляв, що Джо Байден також просив схвалити Конгрес додатковий пакет для допомоги Україні та поповнення запасів американської зброї на $24 млрд. Але спікер Палати представників Майк Джонсон заявив, що не винесе його на голосування.

"В Україні щогодини відбуваються зміни. Як ми й прогнозували, як я говорив всім вам за кілька тижнів до виборів, якщо Трамп буде обраний, це змінить динаміку російської війни проти України. Тому не Байдену ухвалювати відповідні рішення. Зараз у нас є новообраний президент, і ми почекаємо й приймемо вказівки нового головнокомандувача щодо всього цього", – додав Майк Джонсон.

Тож, зараз навіть не перспектива членства України в НАТО є найголовнішим питанням, а доля подальшої військової допомоги з боку США. Адже після своєї інавгурації 20 січня 2025 року Трамп дійсно може заблокувати надання нам зброї. І, нагадаємо, це вже було від вересня 2023 року до квітня 2024 року, коли Трамп руками республіканців у Палаті представників блокував ухвалення пакету допомоги Україні на $61 млрд.

Ще однією небезпекою для України є особистий підхід Трампа до вирішення проблемних геополітичних питань. Варто лише згадати три його зустрічі з північнокорейським диктатором Кім Чен Ином під час свого першого президентського терміну. Щойно Трамп зрозумів, що Пхеньян не піде на жодні поступки, він втратив інтерес до цього питання. Тому зараз одне з пріоритетних питань для Києва – не дати Трампу "стомитися" від війни Росії проти України, як це вже було свого часу з КНДР, щойно він зрозуміє, що її не можна закінчити за 24 години.