Традицію виробництва саке в Японії занесено до списку спадщини ЮНЕСКО: як правильно його пити

Саке, мабуть, більший символ Японії, ніж всесвітньо відомі суші. Його варять за стародавніми рецептами, розливають на весіллях і експортують по всьому світу. Тепер ніжне рисове вино, що відіграє найважливішу роль у кулінарних традиціях Японії та є улюбленим напоєм таких знаменитостей, як Кейт Бланшетт, було взято під охорону ЮНЕСКО, яка занесла його до списку "нематеріальної культурної спадщини людства". Про це пише Reuters.

На зустрічі в Луці (Парагвай) члени комітету ЮНЕСКО з охорони культурної спадщини людства проголосували за визнання 45 культурних практик і продуктів у всьому світі, включно з бразильським білим сиром, карибським хлібом з маніоки і саке.

На відміну від Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО, куди входять об'єкти, що вважаються важливими для людства, як-от піраміди Гізи в Єгипті, до списку нематеріальної культурної спадщини занесено продукти і практики різних культур, що заслуговують на визнання.

Японська делегація вітала це рішення, випивши саке з традиційної ємності з кипариса.

"Саке вважається божественним даром і має важливе значення для громадських і культурних заходів у Японії", — заявив Такехіро Кано, посол Японії в ЮНЕСКО.

Історія саке

Японці п'ють його приблизно з восьмого століття. Тоді вважалося, що саке відганяє злих духів.

Основних інгредієнтів саке небагато: рис, вода, дріжджі та кодзі, рисова пліснява, що розщеплює крохмалі на цукри, що ферментуються, подібно до того, як додавання відбувається під час виробництва пива. Весь двомісячний процес пропарювання, перемішування, ферментації та пресування може бути виснажливим.

Примітно, але хоча саке і називають рисовим вином, або рисовою горілкою, воно не є ні тим, ні іншим. Процес виготовлення більше нагадує херес, але він по-своєму унікальний.

Наприклад, щоб продукт можна було віднести до категорії японського саке, або саке, рис має бути японським.

Японська делегація заявила, що визнання ЮНЕСКО торкнулося не тільки ремісничих знань з виготовлення високоякісного саке. Воно також віддало данину поваги традиції, що налічує близько 1000 років — саке відіграє епізодичну роль у знаменитому японському романі XI століття "Повість про Гендзі" як напій, якому надавали перевагу при вишуканому дворі Хейан.

Тепер чиновники сподіваються відновити імідж саке як головного алкогольного напою Японії, навіть незважаючи на те, що молоді споживачі в країні переходять на імпортне вино або ж вітчизняне пиво та віскі.

Як правильно пити саке

Саке можна подавати охолодженим, підігрітим або кімнатної температури. Деякі види, як-от гіндзе, надають перевагу охолодженому, тоді як джунмай часто п'ють за кімнатної температури або підігрітим.

Злегка охолоджене саке — улюблений весняний напій, який часто п'ють на вечірках ханамі під квітучою сакурою.

Традиційний набір саке складається з сервірувального графина, званого токкурі, і невеликих персональних чашок, званих очоко.

Оскільки в минулому масу були основними посудинами для саке, більшість із них розраховані на одну стандартну порцію у 180 мл, звану го. У багатьох барах і ресторанах від вас очікуватимуть, що ви замовите саке за кількістю го. Ічі-го та ні-го — це одна та дві порції відповідно. Стандартні пляшки саке мають об'єм 720 мл і відомі як йонгобін.

Якщо ви п'єте саке з друзями або колегами, ніколи не наливайте собі самі. У японській культурі заведено, щоб ті, хто обідає, наливали один одному. Коли хтось наливає вам саке, ввічливо злегка підняти чашку у напрямку до нього. Після того, як саке розлили, прийнято піднімати свої стопки для тосту. Традиційно вимовляється "Канпай" (за здоров'я). Вимовте це, ніжно торкаючись чашками саке одна з одною, перш ніж зробити перший ковток.

Види саке

Існує кілька видів саке, що класифікуються за інгредієнтами, методами виробництва і ступенем полірування рису.

• Honjozo означає, що рис був відполірований до 70 відсотків, тобто 30 відсотків зерна було видалено.
• Ginjo виробляється з рису, відполірованого до 60% або менше і повільно ферментованого при низьких температурах.
• Ginjo із зернами, відполірованими до 50% або менше, називається daiginjo.
• Junmai — це вид саке, який виробляється без заварювання спирту і з використанням тільки рису, води, дріжджів і рисового солоду.

Інші види саке включають намазаке, непастеризоване саке; нігорізаке (або просто нігорі), саке, профільтроване через грубу тканину, унаслідок чого виходить каламутний напій із вершковим смаком; і сіборітате, який випускають просто з пивоварні без будь-якої витримки.

Важливо зазначити, що в японській мові "саке" насправді відноситься до алкоголю загалом, тоді як конкретно рисовий напій називається ніхоншю.

Більшість видів саке містять близько 15 відсотків алкоголю, що вище, ніж у більшості інших ферментованих напоїв, таких як пиво або вино, але нижче, ніж у більшості дистильованих спиртних напоїв.

Коктейлі із саке

Хоча багато хто любить пити саке в чистому вигляді, коктейлі з саке стали досить модними. Особливо популярний сакетіні через свою простоту. В оригіналі використовується горілка, але можна замінити її на джин. Також можна додати трохи сухого вермуту.

Сакетини

Інгредієнти:

• 45 мл саке
• 45 мл горілки
• 1 скибочка огірка (для прикраси)

У келих для змішування всипте лід, влийте саке та горілку. Акуратно перемішайте і профільтруйте в підготовлений келих. Перед подачею на поверхню сакетіні акуратно опустіть тонку скибочку свіжого огірка.

Нагадаємо, ЮНЕСКО також визнало тайський суп том ям кунг частиною всесвітньої культурної спадщини. Ця традиційна страва, популярна в Таїланді та Лаосі, стала візитною карткою тайської кухні.