Санкції України проти грузинської влади: наскільки вони болючі і кого торкнуться

Президент України Володимир Зеленський затвердив указ, який активує рішення РНБО про запровадження санкцій проти грузинської влади. «Це санкції проти тієї частини влади зараз у Грузії, яка здає її Путіну. Україна застосувала санкції проти Іванішвілі та його спільників - 19 осіб. Саме ті, хто продає інтереси Грузії та людей. І ми закликаємо Європу, Америку, всіх у світі діяти так само - діяти принципово", - заявив він. Коротко про - про те, кого саме вони торкнулися.

Вся владна верхівка Грузії в Україні тепер під забороною

Під санкціями опинилися грузинські політики, міністри, чиновники, підприємці, депутати та судді. Це торкнеться насамперед головного «акціонера» правлячої партії Бідзини Іванішвілі – грузино-російського підприємця та засновника нині правлячої партії «Грузинська мрія».

Згідно з журналом «Форбс», він займає 153-є місце серед найбагатших людей світу. У Грузії та за її межами його називають тіньовим керівником країни. Вищі офіційні особи Грузії та представники «Грузинської мрії» відкрито консультуються з ним, перш ніж ухвалювати важливі рішення. Основний свій капітал він заробив у Росії у 1990-х роках.

Під санкції також потрапив і Іраклій Кобахідзе – чинний прем'єр-міністр Грузії. На думку грузинської опозиції, його також можна вважати проросійським та антиєвропейським політиком. Це саме він виступив з ініціативою відкласти переговори щодо вступу Грузії до Європейського Союзу до 2028 року, що призвело до численних мітингів протесту у країні. За заявою Кобахідзе, це рішення пояснюється необхідністю зосередитися на внутрішніх реформах, проте воно викликало широку критику як усередині країни, так і за її межами, оскільки багато хто розцінив це як крок, спрямований на зближення з Росією та віддалення від Заходу.

Крім них, санкції запроваджено стосовно:

• голови Служби безпеки Грузії Григола Лілуашвілі;
• мера Тбілісі та колишнього футболіста київського «Динамо» - Кахабера (Кахі) Каладзе;
• судді Михайла Чинчаладзе;
• члена парламенту від "Грузинської мрії" Мамука Мдинарадзе;
• міністра внутрішніх справ Вахтанга Гомелаурі;
• колишнього генпрокурора Отара Парцхаладзе;
• власника телекомпанії "Імеді" Іраклія Рухадзе;
• судді Левана Мурусідзе;
• члена парламенту від «Грузинської мрії» Віктора Джапарідзе;
• члена парламенту від «Грузинської мрії» Димитрі Самхарадзе;
• заступника міністра оборони Георгі Хаїндрава;
• Георгі Кобахідзе;
• члена парламенту від "Грузинської мрії" Звіада Шаламберідзе;
• колишнього генпрокурора Шалви Тадумадзе;
• віцеспікера парламенту Теа Цулукіані;
• міністра регіонального розвитку Іраклія Карселадзе;
• голови Національної комісії комунікацій Грузії Кахі Бекаурі.

Наскільки болючі санкції

Санкції щодо фізичних осіб включають заборону на поїздки та заморожування активів. Заборона на поїздки не дозволяє включеним до списку особам в'їжджати на територію країни-автора санкцій або транзитом перетинати її суходолом, повітрям або морем.

Заморожування активів означає, що всі рахунки, що належать перерахованим фізичним та юридичним особам у банках України, заморожуються. Також забороняється прямо чи опосередковано надавати їм будь-які кошти чи активи. У такий спосіб гарантується, що їхні гроші не будуть використані для підтримки чинного режиму, а ці особи не зможуть знайти безпечний притулок в Україні.

– Не треба сприймати ці санкції як тільки мейнстрім, політичний тренд та формальність. Багато хто в уряді та правлячої партії Грузії займаються бізнесом за кордоном. І для них це буде дуже болісно, ​​тим більше, якщо санкції підтримають у Європі та США. Наприклад, мер Тбілісі та колишній футболіст київського «Динамо» Каха Каладзе якийсь час жив в Україні, і, якщо він не встиг переписати бізнес там на когось і не вивів гроші, то для нього це буде дуже некомфортно. Не кажучи вже про санкції Заходу. Адже навіть діти грузинських політиків та бізнесменів від правлячої партії «Грузинська мрія» мешкають на Заході. А тепер їм ні гроші не переказати, ні самим поїхати», – пояснив Коротко про політичний експерт Бачо Корчілава.

У світі та Європі

Україна - не єдина країна, яка запровадила санкції проти представників грузинської влади. У заяві МЗС Естонії йдеться про те, що 2 грудня міністр закордонних справ Маргус Тсахкна ввів санкції, заборонивши в'їзд до Естонії 11 грузинським чиновникам, серед яких міністр внутрішніх справ Грузії Вахтанг Гомелаурі та почесний голова правлячої партії Грузії "Грузинська мрія" Бідзіна Іванішвілі.

За словами Тсахкні, заборона на в'їзд була накладена на цих людей через те, що вони брали участь у грубих порушеннях прав людини шляхом насильницького придушення законних протестів у Грузії. Глава литовського МЗС Габріелюс Ландсбергіс також повідомив про заборону на в'їзд для низки посадових осіб Грузії.

Держсекретар США Ентоні Блінкен заявив, що влада країни готується вжити нових заходів щодо Грузії, у тому числі санкції, у зв'язку з акціями протесту, що проходять в країні.

"США зараз готуються використовувати наявні у нашому розпорядженні інструменти, у тому числі запровадити додаткові санкції, на додаток до подальшого проведення огляду двосторонньої співпраці", - зазначив керівник американського зовнішньополітичного відомства.

Віцепрезидент Єврокомісії Кая Каллас також погрожувала «прямими наслідками з боку ЄС». «Ми підтримуємо грузинський народ та його вибір європейського майбутнього. Ми засуджуємо насильство проти протестувальників і шкодуємо про сигнали партії влади не продовжувати шлях Грузії до ЄС та демократичного руху країни», - повідомила вона. Ряд європарламентаріїв, зокрема від Латвії та Польщі, публічно закликали Єврокомісію ініціювати санкції проти представників влади Грузії.

Міністр закордонних справ Канади Мелані Жолі висловила солідарність Канади з грузинським народом, заявивши, що влада країни "занепокоєна тим, що Росія намагається зробити в Грузії". І завила, що Канада "запровадить санкції проти ключових осіб, а також підприємств та організацій, які причетні до порушень прав людини чи корупції", ґрунтуючись на власному режимі санкцій.

Але низка держав ЄС наполягають, що поки що немає готовності та необхідності вводити різкі обмеження щодо керівництва Грузії. Зокрема, Люксембург не розраховує, що Європейський Союз загалом ухвалить санкції. Віцепрем'єр і глава МЗС країни Ксав'є Беттель пояснив, що це типово для європейців. Відповіддю ЄС, на його думку, має стати відмова у подальшому зближенні. "Єдине, що ми можемо сказати грузинам: існують правила, і якщо ви не хочете виконувати правила, то до побачення, ciao! Hasta la vista!" - пояснив Беттель. Тобто на євроінтеграції цієї країни поставлено хрест.