"Це було гірше за пекло": сирота з Маріуполя розповів, як його намагалася усиновити топчиновниця з РФ

Історія 19-річного Богдана Єрмохіна, вихідця з Маріуполя, більше нагадує сценарій бойовика. Після повномасштабного вторгнення ЗС РФ його вивезли з України, погрожували відправкою в психіатричну лікарню і примушували йти в російську армію. А потім він опинився в сім'ї помічниці Тетяни Москалькової, уповноваженої з прав людини в Російській Федерації. Інтерв'ю у Богдана Єрмохіна, якому вдалося повернутися в Україну, взяв британський журналіст Ян Бірелл, пише Daily Mail.

"Це було гірше за пекло", — згадує Богдан Єрмохін, якого виставляли напоказ на телебаченні в Москві і змусили сказати, що він підтримує напад Росії. Він згадує, яким було життя в Маріуполі до повномасштабної війни.

"Я народився в Маріуполі, жив там — і сподіваюся, що житиму там знову. Для мене це найкрасивіше місто у світі, де всі живуть мирно", — каже молодий чоловік.

Життя Богдана Єрмохіна в Маріуполі

Його мати померла, коли йому було 4 роки, а його батько був убитий. Коли в лютому 2022 року Москва почала атаку на Маріуполь, він жив у гуртожитку коледжу з десятьма іншими підлітками і навчався на зварювальника.

Маріуполь став уособленням жаху під час тримісячної битви Росії за контроль над стратегічним портом, коли обложені мирні мешканці опинилися в пастці серед запеклих боїв, що призвели до руйнації міста та загибелі щонайменше 8000 людей.

Богдан ховався в підвалах, виходив по воду, ризикуючи життям. Друг, який захищав його від вибуху, був зрешечений осколками. Пізніше він тримав на руках маленьку дівчинку з пораненням у грудях, яка померла в нього на руках.

"Це було схоже на фільми про Другу світову війну: на вулицях було повно трупів", — сказав він.

У травні російські війська прибули, щоб зачистити підвал, де він переховувався. Його схопили з трьома друзями, потім його тримали разом із 27 іншими, яких оточили на вулицях, відібрали в родин або схопили під час спроби втекти на територію, контрольовану Україною.

Богдана Єрмохіна з іншими дітьми вивезли до РФ

31 бранця доправили в Донецьк — українське місто, контрольоване підтримуваними Кремлем сепаратистами з 2014 року, — де їм видали нові свідоцтва про народження від так званої Донецької Народної Республіки і російські телефони.

Богдан був найстаршим, і він намагався заспокоїти інших дітей, наймолодшому з яких було сім років.

"Деякі діти були дуже налякані. Йшла війна, і вони бачили так багато для свого віку. Деякі діти втратили батьків і нещодавно залишилися сиротами", — згадує Богдан. Він намагався протестувати, вмикаючи гімн України на своєму телефоні, але його за це побили.

Через місяць групу відвезли автобусом і літаком у місце неподалік від Москви, яке виявилося "дитячим санаторієм", що перебуває у віданні Управління справами президента Російської Федерації.

"Моєю першою думкою було, що ми в повному лайні. На вході висіли таблички, на яких було написано, що санаторій перебуває під управлінням російського президента. Навіть на картах Google Maps він був відзначений як такий, що перебуває під управлінням Путіна", — каже Богдан.

Санаторій "Поляни" на своєму сайті заявляє, що це місце для дітей на "курсах реабілітації", де вони "відпочивають, розважаються і заводять нових друзів".

Але насправді 31 українську дитину збиралися роздати на усиновлення високопоставленим російським чиновникам.

"Ці невинні жертви були використані для пропаганди одного з найжорстокіших воєнних злочинів Росії, розв'язаних в Україні: захоплення до 300 000 дітей у рамках систематичної спроби Путіна знищити майбутнє країни, в яку він вторгся. Вони стали реквізитом його пропагандистської машини — нібито врятовані від жахіть війни — а декого навіть змусили відвідати провоєнний мітинг, щоб подякувати своїм "рятівникам", — зазначає журналіст Ян Бірелл.

Богдан Єрмохін жив у сім'ї топчиновниці РФ

Богдан Єрмохін згадує, що незабаром після прибуття до дітей прийшла усміхнена блондинка років 35-45 і запросила їх поїсти морозива. Пізніше з'ясувалося, що це була Марія Львова-Бєлова, уповноважена при президентові РФ із прав дитини. 17 березня 2023 року Міжнародний кримінальний суд у Гаазі видав ордер на арешт Львової-Бєлової, разом із Володимиром Путіним, підозрюваної в незаконній депортації українських дітей під час російського вторгнення в Україну.

"Вона розповіла нам, хто вона, і я знав, що вона людина Путіна, тому мені доводилося бути з нею обережнішим. Але я кілька разів говорив їй в обличчя: ти привела свого найлютішого ворога в саме серце своєї країни", — каже Богдан.

Незабаром українських дітей почали забирати сім'ї зі зв'язками. Персонал надав їм вибір: погодитися на усиновлення або відправитися в російський дитячий будинок.

Львова-Бєлова взяла у свою сім'ю друга Богдана Філіпа, незважаючи на те, що в неї п'ятеро біологічних дітей, п'ятеро прийомних і опіка над ще 13 дітьми з обмеженими можливостями. Її помічник забрав Романа, ще одного друга Богдана Єрмохіна, який був важко поранений у Маріуполі.

Самого Богдана вибрала Ірина Рудницька, помічниця Тетяни Москалькової, уповноваженої з прав людини в РФ. У російських ЗМІ її описують як "близьку подругу Львової-Белової з 13 прийомними дітьми".

"Сім'я була хорошою, але вони були моїми ворогами. Вони були багаті. Вони весь час стежили за мною. Вони намагалися зробити з мене хорошого росіянина — вони говорили мені, що Україна — ворог, — але я не дурень і починав сперечатися", — розповів Богдан.

Львова-Бєлова розповідала на російських пропагандистських каналах про те, як ці молоді люди негативно відгукувалися про Путіна, але після того, як їх передали в нові сім'ї, їхня ворожість "трансформувалася в патріотичну любов до Росії".

Реальність була зовсім іншою. Їм видали російські паспорти, але вони залишилися у їхніх прийомних сімей. Деякі провели час у кремлівській мережі так званих "літніх таборів" для дітей, де їм промивали мізки. Однак сімом вдалося втекти.

Богдан Єрмохін ледь не опинився в російській армії

Незважаючи на отримані поранення, Роман у грудні 2022 року втік в Україну, а три місяці потому, вистеживши Богдана в інтернеті, познайомив його з адвокатом-правозахисницею Катериною Бобровською.

Майже одразу, у березні минулого року, Богдан дізнався, що його відправляють у літній табір. Він спробував отримати свій паспорт, але, зазнавши невдачі, втік і дістався до кордону з Білоруссю, перш ніж його спіймали.

Бобровська, яку ненадовго затримали після поїздки в Білорусь у спробі забрати його, втратила зв'язок із Богданом на місяць. Потім підліток був представлений на російському телебаченні Львовою-Бєловою з твердженнями, що українці намагалися змусити його повернутися проти його волі.

Очевидно, цей хлопчик став важливим пішаком у боротьбі між диктатурою і світовим порядком, заснованим на правилах. Кілька тижнів потому хтось, видаючи себе за Богдана, написав Бобровській — і їхні обговорення швидко з'явилися в російських ЗМІ. Після чергової спроби втечі Львова-Бєлова змусила підлітка написати заяву, що засуджує Україну. "Вони сказали йому, що або він напише заяву, або його помістять у психіатричне відділення", — сказав його адвокат.

До цього моменту Бобровській вдалося отримати українське свідоцтво про народження Богдана і розшукати його кузена в Туреччині, щоб почати складний юридичний процес з оформлення сімейної опіки, яка потенційно могла б забезпечити його повернення в Україну.

Але, схоже, Кремль був попереджений, що може втратити свого заручника. Тож у жовтні Богдана викликали на зустріч із Москальковою і — у присутності російських журналістів — запитали, чи справді він хоче повернутися в Україну.

"Я сказав їй: так, я хочу повернутися в Україну, то чому ти мене не відпускаєш? І вона сказала, звичайно, ми тобі допоможемо. І наступного дня я отримав повістку. Це був мій найбільший страх: що мене відправлять воювати проти України і я опинюся в російських окопах", — згадує Богдан.

Він знав про ризики, оскільки наступного місяця йому мало виповнитися 18 років — законний вік для призову. Раптово його прийомна сім'я почала намагатися відправити його в лікарню для "лікування коліна", імовірно, щоб гарантувати, що він залишиться в Росії до свого дня народження.

Це були перегони з часом — і, ймовірно, за його життя. Тому наляканий підліток відправив своєму адвокату Бобровській відеозвернення, записане тієї ночі в туалеті, пошепки, благаючи про допомогу. Вона була шокована, побачивши, що його вже підстригли по-армійськи.

У підсумку адвокат Богдана звернулася до президента України Володимира Зеленського, і Богдану Єрмохіну вдалося покинути РФ за сприяння Червоного Хреста. В Україну він прибув лише за годину до свого 18-річчя, одразу ж загорнувшись у синьо-жовтий український прапор.

Тепер Богдан і його адвокат створили фонд "Врятоване майбутнє України" для звільнення всіх дітей, викрадених Росією.

Нагадаємо, Фокус писав про Богдана Єрмохіна і про те, як йому вдалося повернутися в Україну.