Учені з'ясували, що в Сонячну систему може потрапити ще одна планета: яким чином

Поки що єдиними схильними до впливу міжзоряними об'єктами, які відвідали Сонячну систему, є Оумуамуа і комета 2l/Борисова. Але подібні об'єкти можуть відвідати Сонячну систему в майбутньому. Це стосується і блукаючих у космосі планет. Вчені вважають, що Сонце може своєю гравітацією захопити будь-яку блукаючу планету, яка стане частиною Сонячної системи. Що станеться з іншими планетами поки що достеменно не відомо, адже все залежить від маси об'єкта і кінцевої орбіти, на якій він опиниться. Можливо, нова планета створить орбітальних хаос, що назавжди змінить життя на Землі. Автори статті, опублікованої в журналі Celestial Mechanics and Dynamical Astronomy, описали яким чином Сонячна система може отримати нову планету, пише ScienceAlert.

У Фокус. Технології з'явився свій Telegram-канал. Підписуйтесь, щоб не пропускати найсвіжіші та найзахопливіші новини зі світу науки!

Фазовий простір — це математичний опис стану динамічної системи, такої як Сонячна система. Це схоже на багатовимірний простір, який містить усі можливі орбітальні конфігурації навколо Сонця. Фазовий простір Сонячної системи має точки захоплення, де блукаюча планета може виявитися пов'язаною гравітацією із Сонцем.

Фазовий простір Сонячної системи включає два типи точок захоплення: слабкі та постійні.

• Слабкі точки захоплення — це області в просторі, де об'єкт може бути тимчасово захоплений на не дуже стабільній орбіті. Ці точки знаходяться там, де сходяться зовнішні краї гравітаційних кордонів об'єктів.
• Постійні точки захоплення — це області в просторі, де об'єкт може бути постійно захоплений на стабільній орбіті. У планетарних системах ці постійні точки захоплення є стабільними орбітальними конфігураціями, які зберігаються протягом надзвичайно тривалих періодів часу.

Незначні зміни координат фазового простору можуть дозволити об'єктам переходити між станами постійного захоплення і станами слабкого захоплення. Так само незначні відмінності в блукаючих планетах можуть привести їх у ці точки.

За словами вчених, постійне захоплення Сонцем об'єкта з міжзоряного простору відбувається, коли він ніколи не може повернутися назад у міжзоряний простір і залишається в межах Сонячної системи, рухаючись без зіткнень із Сонцем. Але іноді міжзоряний об'єкт може перебувати в стані слабкого постійного захоплення. Об'єкт, який перебуває в стані постійного слабкого захоплення, ніколи не вирветься назовні, але й ніколи не досягне постійної, стабільної орбіти.

Багато планет, які формуються навколо інших зірок, через гравітаційну взаємодію з іншими планетами, вилітають зі своїх рідних систем і перетворюються на блукаючі світи. Вчені створили поперечний переріз захоплення для фазового простору Сонячної системи, а потім розрахували, скільки блукаючих планет знаходиться в околицях Сонячної системи.

У радіусі приблизно 20 світлових років від нас знаходиться 131 зірка. Деякі з них мають планети, але є й ті, які ще не були виявлені. Зірки, а також їхні планети періодично зближуються із Сонцем і є ймовірність, що деякі планети можуть покинути рідну зоряну систему.

Вчені виявили отвори у фазовому просторі Сонячної системи, які могли б дозволити деяким із цих блукаючих планет досягти постійного слабкого захоплення.

Це отвори у сфері Гілла Сонця, де гравітація Сонця є домінуючою гравітаційною силою для захоплення будь-яких супутників. Ці отвори розташовані на відстані майже 4 світлових роки від Сонця в напрямку галактичного центру.

За словами вчених, постійне слабке захоплення планет можливе через ці отвори. Нова планета або планети ніколи не зіткнуться із Сонцем, але можуть порушити орбіти наявних планет.

Як уже писав Фокус, ми живемо в симуляції Всесвіту і новий закон фізики пояснює це. Якщо ми живемо у віртуальному світі, то чому він міг бути створений і ким?