Україна початку 1990-х не мала шансів зберегти ядерну зброю - Огризко

Україна зразка початку 1990-х років не мала жодних шансів зберегти ядерну зброю – ні технічних, ні фінансових, ні політичних.

Таку думку висловив у коментарі Укрінформу колишній глава МЗС України, керівник Центру дослідження Росії Володимир Огризко.

“На момент ухвалення рішення про приєднання України до Будапештського меморандуму обставини були вкрай складними та багатовимірними”, – зазначив дипломат.

Він нагадав, що у свідомості українського суспільства ще свіжою була травма Чорнобильської катастрофи. “Радіаційна загроза, покинуті міста, зруйновані життя – це стало колективним шоком. У такому контексті будь-яка згадка про “ядерну” загрозу викликала бажання її позбутися”, – зазначив Огризко.

Крім того, за його словами, в той час була катастрофічна економічна криза.

“...Тоді інфляція була 10 000%. Україна була на межі економічної катастрофи, їй було надзвичайно складно одночасно реагувати і на внутрішні проблеми, і на зовнішній тиск, який був очевидним. Росія, користуючись або корупцією, або невмінням наших керівників тодішніх відстоювати свої національні інтереси, накинула Україні мільярдні борги за газ”, – сказав він.

На думку дипломата, США та інші західні країни тоді вірили у те, що Росія – це майбутня демократія, з якою "ніколи більше воєн не буде, адже вона пообіцяла поводитися миролюбно та неагресивно". Водночас щодо України, Білорусі та Казахстану панувала недовіра.

“На Заході вважали, що загроза може йти від України, Білорусі і Казахстану, де невідомо хто при владі. А з Москвою Єльцина все складалося начебто зовсім непогано. І тому короткозорі, абсолютно неадекватні рішення були прийняті американськими високопосадовцями стосовно того, що треба тиснути на ці три країни, в першу чергу на Україну, тому що в нас був найбільший цей потенціал, щоб у подальшому передати його Росії. Не знищити, не ліквідувати як такий, а просто передати своєму наступному партнеру. Можливо, у Вашингтоні думали, що вони з Росією керуватимуть світом. Росія, звичайно, у ролі другорядного партнера, бо на той час економічно вона була ще в гіршому становищі, ніж Україна... Тому з боку США і з боку Росії тиск був однаковий”, – наголошує Огризко.

Водночас, за його словами, був і технічний момент.

“Як мені казали люди, що мали безпосереднє до цього відношення, управляти стратегічними ядерними озброєннями на той момент ми не мали жодної можливості, бо центри управління знаходилися не на території України. Тобто ракети стояли у нас, вони потребували регламентних робіт і відповідного технічного супроводу. Так, воно у нас частково було, частково не було. Також розповідали, що були випадки, коли ситуація на пускових установках ставала критичною і наслідки могли бути непередбачуваними. Для суспільства, травмованого Чорнобилем, це асоціювалося з потенційною катастрофою подібного масштабу", - сказав ексміністр.

За його словами, тактичну ядерну зброю оперативно вивезли до Росії. Багато експертів вважають, що це стало можливим через "слабкість і некомпетентність тодішнього військового й політичного керівництва України", зауважив Огризко.

"Таким чином, рішення відмовитися від стратегічної ядерної зброї було зумовлене не лише міжнародним тиском, а й об’єктивними технічними й безпековими чинниками”, - резюмував він.

Дипломат зауважив, що Будапештський меморандум став для України гірким досвідом і платою за політичну наївність і недалекоглядність.

“Хай там як, але наші тогочасні керівники повинні були мати хоч якісь елементи передбачення. На жаль, таких елементів у їхній позиції не було”, - заявив Огризко, додавши, що це перший висновок, який можна зробити.

Другий висновок, за його словами, полягає в тому, що безпека є питанням номер один для будь-якої держави. “Якщо вона забезпечена, тоді можна думати про розвиток, про соціальні стандарти, про культуру, науку тощо. Якщо її немає, ми тоді маємо загрозу від диких сусідів”, - заявив експерт.

І третій висновок, на його думку, у тому, що коли ти не отримуєш обіцяних гарантій від своїх партнерів, маєш бути вільним від власних зобов'язань.

“Особисто я вважаю, що Україна має повне право заявити про те, що вона не зв'язана жодними зобов'язаннями у сфері ядерних озброєнь. Спершу це може бути декларацією, але з іншого боку, як стверджують спеціалісти, у нас достатньо можливостей для створення щонайменше брудної ядерної зброї, яка так само може бути елементом стримування. І хоч який божевільний є путінський режим, але коли там зрозуміють, що можуть отримати відповідь навіть такою зброєю, то це теж буде доволі серйозний стримувальний фактор”, - сказав Огризко.

Водночас він зауважив, що для цього потрібна політична сміливість і рішучі кроки. "Потрібно не дивитися комусь у рота, а думати про власні національні інтереси", - наголосив дипломат.

Як повідомлялося, 5 грудня 2024 року виповнюється 30 років з часу підписання Меморандуму про гарантії безпеки у звʼязку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї, відомого як Будапештський меморандум.

У МЗС нагадали, що Будапештський меморандум мав забезпечити Україні гарантії безпеки, суверенітету та територіальної цілісності в обмін на відмову від третього у світі за потенціалом ядерного арсеналу.