В’єтнамська бізнесвумен примудрилась вкрасти 27 млрд доларів, тепр їй треба заплатити 9 млрд щоб її не стратили

В’єтнамська бізнесвумен Чионг Мі Лан, одна з найбагатших жінок країни, програла апеляцію у справі про шахрайство. Її засудили до смертної кари, але вона може її уникнути, якщо виплатить 9 млрд доларів США – три чверті від суми, яку вона отримала внаслідок свого шахрайства.

68-річну Чионг Мі Лан засудили до страти у квітні, зазначає BBC.

Як встановив суд, у період з 2011 по 2022 рік вона отримала кредити на суму 304 трлн донгів (близько 12,5 млрд доларів США) від банку Saigon Commercial Bank. Це – майже 3% від ВВП В’єтнаму у 2022 році. При цьому загальний збиток від її дій оцінюють у 27 млрд доларів.

Згідно з в’єтнамськими законами, якщо засуджені до смертної кари за економічні злочини повернуть 75% вкрадених коштів, їх помилують.

Чионг Мі Лан має заплатити близько 9 млрд доларів, щоб уникнути смертної кари.

Під час апеляції захист підприємниці просив змінити вирок на довічне.

За словами адвокатів, їй буде простіше зібрати необхідну суму, якщо над засудженою не нависатиме загроза страти. Щоб зібрати 9 млрд доларів, Чионг Мі Лан потрібно продати активи, наприклад, нерухомість у Хошиміні, акції та частки в підприємствах і будівельних проєктах.

“Загальна вартість її активів перевищує необхідну суму компенсації, – пояснив ВВС один з її адвокатів. – Однак для продажу потрібно докласти багато зусиль і витратити часу: багато її активів – це нерухомість, яку не можна швидко продати”.

Попри аргументи захисту, суд не змінив вирок Чионг Мі Лан. У неї ще лишилася можливість попросити президента про амністію.

Коли саме планують виконати вирок, невідомо: В’єтнам ставиться до смертної кари як до державної таємниці і не публікує дані про неї. Зазвичай між вироком і виконанням минає кілька років, при цьому ув’язненим повідомляють про заплановану страту практично напередодні.

Справа Чионг Мі Ланг – рідкісний випадок, коли жінку у В’єтнамі карають смертю за економічний злочин. Частково це пояснюється безпрецедентним масштабом справи.

Державний банк В’єтнаму, судячи з усього, витратив мільярди доларів на рекапіталізацію Saigon Commercial Bank, щоб уникнути паніки в банківському секторі.

Крім Чионг Мі Лан у кримінальній справі проходили ще 85 людей, зокрема її чоловік і племінниця. Усіх їх визнали винними й дали від трьох років умовно до 20 років ув’язнення.

У жовтні Чионг Мі Лан засудили до довічного в іншій справі – про відмивання грошей.

Хто така Чионг Мі Лан

Чионг Мі Лан походить з китайсько-в’єтнамської сім’ї, що живе в Хошиміні. Це місто, де мешкає велика етнічна китайська громада, давно, з часів, коли воно називалося Сайгоном і було столицею Південного В’єтнаму, стало локомотивом в’єтнамської економіки.

Чионг починала з торгівлі на ринку, продаючи разом зі своєю матір’ю косметику, але після того, як 1986 року компартія запустила економічні реформи, вона почала купувати землю і нерухомість. До 1990-х років їй належало кілька готелів і ресторанів.

Хоча В’єтнам переважно відомий своїм виробничим сектором, більшість заможних в’єтнамців зробили капітал на будівництві та спекуляціях з нерухомістю.

Уся земля в країні офіційно належить державі. Отримання доступу до неї часто залежить від особистих стосунків із чиновниками. Разом зі зростанням економіки зростала й корупція.

До 2011 року Чионг Мі Лан стала відомою фігурою в Хошиміні, і їй дозволили організувати злиття трьох невеликих банків, що потерпали від дефіциту коштів, у більшу структуру – Saigon Commercial Bank.

В’єтнамське законодавство забороняє будь-якій приватній особі володіти понад 5% акцій будь-якого банку. Але прокурори твердять, що через сотні підставних компаній і довірених осіб Чионг Мі Лан фактично контролювала понад 90% акцій SCB.

Чионг звинуватили у зловживанні владою під час призначення менеджерами своїх людей. Вони схвалювали сотні кредитів для мережі підставних компаній, які вона контролювала. Загалом, за даними обвинувачення, кредити Лан становили 93% усіх позик банку.

За даними прокуратури, протягом трьох років, починаючи з лютого 2019 року, вона наказала своєму водієві вивезти з банку 108 трильйонів донгів (більше ніж 4 мільярди доларів) готівкою та зберігати їх у підвалі. Навіть у найбільших купюрах гроші мали важити близько двох тонн.

Боротьба з корупцією

“Такого показового процесу, як цей, не було, я думаю, ніколи за всю комуністичну епоху”, – каже Девід Браун, колишній співробітник Держдепартаменту США з великим досвідом роботи у В’єтнамі.

Генеральний секретар комуністичної партії В’єтнаму Нгуєн Фу Чонг вважає, що народний гнів щодо процвітання корупції несе екзистенційну загрозу для монополії комуністичної партії на владу. Він розпочав серйозну боротьбу з корупцією у 2016 році.

Унаслідок кампанії, що отримала назву “палаюча піч”, два президенти і два заступники прем’єр-міністра були змушені піти у відставку, а сотні чиновників отримали дисциплінарні стягнення або опинилися у в’язниці. Тепер цей список поповнила й одна з найбагатших жінок В’єтнаму.

“Я здивований, – каже Ле Хонг Хіеп, керівник програми з вивчення В’єтнаму в Інституті Юсофа Ісхака в Сінгапурі. – Адже це не було секретом. На ринку було добре відомо, що Чионг Мі Лан та її група Van Thinh Phat використали SCB як власну скарбничку для масового придбання нерухомості в найпрестижніших місцях”.

Девід Браун вважає, що її прикривали впливові фігури, які десятиліттями домінували в бізнесі та політиці країни. У тому, як проходив судовий процес, він бачить спробу повернути партії контроль над півднем країни з його відносно вільною діловою культурою.

“Нгуєн Фу Чонг і його союзники по партії намагаються повернути контроль над Сайгоном або принаймні не дати йому зовсім вислизнути з рук, – каже він. – До 2016 року партія в Ханої дозволяла цій китайсько-в’єтнамській мафії керувати містом. Вони виголошували правильні слова, але водночас доїли місто, отримуючи значну частку грошей, які там зароблялися”.

Нгуєн Фу Чонг – один з найвпливовіших генсеків комуністичної партії за останні роки. Він відновив авторитет консервативного крила партії до рівня, небаченого з часів реформ 1980-х років.

Під його керівництвом партія поставила амбітну мету – до 2045 року досягти статусу багатої країни з економікою, заснованою на технологіях і знаннях. Але йому 79 років, у нього слабке здоров’я, і на наступному з’їзді партії 2026 року йому напевно доведеться піти у відставку.

Швидке економічне зростання у В’єтнамі призводить і до росту корупції. Якщо боротися з корупцією занадто активно, це поставить під удар багато видів економічної діяльності.

“У цьому і полягає парадокс, – каже Ле Хонг Хіп. – В’єтнамська модель розвитку дуже довго залежала від корупції. Корупція була мастилом, що підтримувало роботу механізму. Якщо прибрати мастило, він може перестати працювати”.

Джерело: BBC