Дороге ноу-хау у сфері БПЛА: у чому унікальність нового дрона-ракети "Пекло"

Український ВПК представив чергову новинку у сфері далекобійних БПЛА. Інженери поступово наближають характеристики дронів до крилатих ракет, що робить їх грізною зброєю. Фокус дізнався, як зарекомендує себе безпілотник у бою.

Сили оборони України отримали нову ракету-дрон під назвою "Пекло", випробувану в бойових умовах. За словами президента України Володимира Зеленського, нове озброєння стало черговою розробкою української збройової промисловості.

"Наша, українська зброя, яка вже має підтверджене бойове застосування. Сьогодні передали першу партію нашим Силам оборони. Тепер завдання — нарощувати виробництво і застосування", — зазначив президент.

Український виробник створив БПЛА з нуля в рекордні терміни — протягом року. Новий тип зброї став першим у своєму класі, додав міністр зі стратегічних галузей промисловості України Герман Сметанін.

"Пекло" не тільки виробляється серійно, а й постійно вдосконалюється: підвищується рівень його захисту від впливу РЕБ, поліпшуються експлуатаційні характеристики і точності ураження. Розробляються нові види бойової частини для розширення списку можливих об'єктів ураження, вказує міністр.

Ракета-дрон "Пекло" може летіти зі швидкістю 700 кілометрів на годину, гранична дальність ураження цілей — понад 700 кілометрів. За відомостями агентства "Інтерфакс-Україна", його п'ять разів випробували в бойових умовах з успішними влучаннями по російських цілях. За своєю ефективністю українські ракети-дрони не поступаються окремим видам російських крилатих ракет, але коштують значно дешевше.

Про інші характеристики нових дронів не повідомляють. Невідомо, скільки саме пристроїв отримали військові ЗСУ. Судячи із зовнішнього вигляду, "Пекло" являє собою боєприпас із фіксованим крилом і зовнішнім турбореактивним двигуном. БПЛА побудований за класичною аеродинамічною схемою: крила розташовані в середній частині, а рухомі рулі — у хвостовій.

Бази з паливом і тактична авіація РФ: куди полетить дрон "Пекло"

Військові аналітики звертали увагу, що сучасні далекобійні ударні безпілотники наближаються за характеристиками до крилатих ракет. Українські фахівці можуть бути винахідниками нової технології: складна повномасштабна війна змушує шукати нестандартні підходи до ведення бойових дій.

ЗСУ раніше успішно використовували для далекобійних атак старі радянські безпілотники Ту-141 "Стриж". Модернізація дрона фактично перетворила безпілотник на дешевий аналог крилатої ракети, що могло наштовхнути інженерів на думку про необхідність створення потужного і точного гібрида ракети і безпілотника.

"Пекло" став другим ракето-дроном на озброєнні ЗСУ. На урочистостях з нагоди Дня Незалежності 2024 року Зеленський оголосив про успішне застосування ракети-дрона "Паляниця" і заявив, що це "новий метод відплати агресору". "Паляниця" запускається з наземної платформи на відстань 600-700 кілометрів.

У зоні ураження двох ракето-дронів перебувають близько 20 російських військових аеродромів, зокрема "Саваслейка" в Нижегородській області. Однак бити по них таким озброєнням сенсу немає, каже Фокусу провідний науковий співробітник Державного музею авіації України, авіаексперт Валерій Романенко.

Як правило, аеродроми — це велика площа з неінтенсивним розміщенням об'єктів на ній. Більш реально потрапити по цехах підприємств ВПК або обчислювати місця базування тактичної авіації, літаків Су-27 і Су-34. Кожен такий літак коштує від 30 мільйонів доларів, але для його ураження доведеться оснащувати дрон не системою наведення GPS, а станцією донаведення.

Романенко впевнений у неможливості повноцінного об'єднання ракети і БПЛА. Крилата ракета має складне обладнання, що дозволяє їй самостійно наводитися на ціль на кінцевому етапі. На відстані понад 120 кілометрів неможливий радіосигнал управління, тим більше в умовах активної роботи ППО.

"Якщо настільки складне обладнання поставити на БПЛА, його ціна буде як у ракети, а бойова частина і дальність ураження цілі набагато менші. Імовірність збивання через невисоку швидкість вкрай висока. Сподіваюся, що українські дрони хоча б відтягнуть на себе російські зенітні ракети С-300, С-400 і "Бук", — пояснює він.

Експерт зазначає, що наразі невідомі явні позитивні результати застосування українських дронів, собівартість яких досить висока. Наприклад, ціна ракети "Паляниця" — менше ніж 1 мільйон доларів і для зниження витрат на виробництво держава вже звернулася до приватного бізнесу.

Гіпотетичними цілями для дронів "Пекло" могли б стати паливні бази в Росії. У цьому разі потрібно прорахувати вартість обсягів збереженого палива, щоб не вийшло так, що БПЛА коштує дорожче, підсумував Романенко.

Нагадаємо, українські військові навчилися використовувати FPV-дрони для перехоплення російських розвідувальних апаратів ZALA 421, "Орлан 10/30" і Supercam 350. З травня 2024 року вже підтверджено щонайменше 650 успішних перехоплень.

Фокус раніше писав, що Херсон став полігоном для операторів безпілотників ЗС РФ. Південне українське місто зазнало понад 9 500 атак дронів із липня 2024 року, причому ворог вибирав переважно цивільні цілі.