/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F137%2F3212d3dfbbba9c26822b9802b9df14ed.jpg)
«Фабрика екранних ідіотів»: відомий нейробіолог про роль гаджетів у зниженні IQ дітей
У заголовок винесена назва книги Мішеля Демюрже, нейробіолога і директора з досліджень національного інституту здоров’я Франції, про негативний вплив гаджетів на здібності дітей.
У інтерв’ю BBC Демюрже, який працював у MIT та Каліфорнійському університеті, розповідає про вплив гаджетів на IQ. Він відштовхується від зафіксованого факту зменшення коефіцієнта розумового розвитку молоді за останні два десятки років.
В успішних країнах інтелект погіршується
Вчений розповідає про «ефект Флінна» — відомий науковцям факт постійного збільшення показника інтелекту людства. Він каже, що останнім часом наука спостерігає протилежну тенденцію у деяких країнах. У першу чергу в тих, де соціальне та економічне життя є стабільним протягом багатьох років.
«З’явилися так звані «цифрові аборигени» — перші діти, у яких IQ нижчий, ніж у їхніх батьків. Цю тенденцію зафіксували в Норвегії, Данії, Фінляндії, Нідерландах, Франції та багатьох інших країнах».
Є багато чинників, які впливають на IQ. Зокрема, це медицина, харчування, школа, забруднення довкілля, вплив гаджетів тощо. За словами Демюрже, наука поки не може точно визначити роль конкретного фактора. Але точно відомо, що навіть з урахуванням інших обставин, час перед екраном значно впливає на погіршення IQ. Кілька досліджень довели — щобільше дитина проводить часу зі смартфоном, телевізором чи в відеоіграх, тим сильніший негативний вплив на IQ та когнітивні здібності. Погіршуються пам’ять, концентрація, мова, культурний рівень, який допомагає знати та розуміти навколишню дійсність.
Як саме гаджети впливають на дітей
Науковець пояснює механізм впливу цифрових пристроїв. Розумові здібності краще розвиваються у процесі живого спілкування. нейрони мозку реагують набагато менше, якщо інформація надходить не від людини, а з екрана.
«Якщо ви кажете маленькій дитині назву кольору, наприклад, «зелений», тричі поспіль, то вона вивчить це слово. Якщо вона чує те саме слово з екрана, то, за різними дослідженнями, дитині необхідно від двадцяти до шістдесяти разів, щоб вивчити нове для неї слово … Дітям, які вчаться писати на комп’ютері за допомогою клавіатури, важче запам’ятовувати й розпізнавати літери, ніж тим, хто вчиться за допомогою руки, олівця й аркуша паперу».
Також на розвиток впливають суміжні фактори. Наприклад, коли дитина користується гаджетами, вона менше рухається. Блакитне світло екрана погіршує сон.
Сповільнення розвитку мозку
Характеристики мозку людини залежать від її досвіду. Такі фактори, як робота, оточення, проблеми, які необхідно розв’язувати, змінюють його функціонування та структуру. Це відбувається через створення та зміцнення одних нейронних зв’язків та втрату інших. Не будь-яка діяльність ефективно розвиватиме мозок.
«Вчені помітили: час, проведений перед екраном з розважальною метою, затримує анатомічне й функціональне дозрівання мозку в зонах, пов’язаних із мовою та увагою … Навчання, інтелектуальна робота, читання, музика, мистецтво, спорт — усе це значно краще структурує й живить мозок, ніж екрани».
Мозок надзвичайно пластичний та придатний для розвитку у дитинстві та в юності. З часом він «твердішає», тобто стає менш придатним для змін. «Екрани» загальмовують розвиток мозку у найбільш продуктивний для цього період.
Чи потрібно дітям користуватися технологіями
Мішель Демюрже далекий від загального заперечення «цифровізації» суспільства. Він активно користується цифровими інструментами та навчає їхньому використанню свою доньку. Вчений переконаний, що учні шкіл мають отримувати базові навички користування комп’ютерами, а цифрові технології ефективно допомагають вчителям.
Однак найчастіше використання «екранів» — це розваги. Телебачення, фільми, серіали та інші відео. Ще це ігри та соціальні мережі «де панує божевільне безглузде самоствердження». Вчений вважає, що діти надто багато часу проводять з усім цим.
«Дворічні в середньому майже три години на день, восьмирічні — близько п’яти, підлітки — понад сім годин. Це означає, що до 18 років наші діти проведуть перед екранами 30 шкільних років або 16 робочих, працюючи повний робочий день! Це просто безумство і безвідповідальність».
До шести років вчений рекомендує взагалі уникати користування дітей екраном. Можливо час від часу (не нон-стоп) дивитися з дитиною мультфільми. Він радить повністю уникати гаджетів вранці перед школою, ввечері перед сном, під час спілкування з людьми. Також жодних екранів не повинно бути у спальні.
Цифрова індустрія надає викривлену інформацію про вплив гаджетів
Демюрже вважає інформацію про цифрові технології, яку мають сучасні батьки, недостатньою та необ’єктивною. Так звані експерти, які розповідають про технології, часто є ангажованими. У книзі вчений приводить багато конкретних прикладів такого впливу.
«Цифрова індустрія щороку приносить мільярди доларів. А діти й підлітки — дуже прибутковий ресурс. Тому багатим технологічним компаніям легко знайти лобістів. Так, один психолог, начебто експерт з відеоігор, розповідав у різних ЗМІ, що відеоігри мають позитивний ефект і їх не варто демонізувати. Що відмова від гри може навіть негативно позначитись на майбутньому дитини. А найжорстокіші ігри можуть мати терапевтичну дію і здатні вгамувати дитячий гнів. При цьому ніхто з журналістів, які брали інтерв’ю в цього «експерта», не згадав, що він працює в індустрії відеоігор».
Науковець зауважує, що подібне трапляється не вперше в історії людства. Раніше активно заперечувався негативний вплив тютюна, пестицидів, цукру, глобального потепління тощо. Але, за його словами, з часом дійсність стає усе важче заперечувати.
Чи мають «цифрові аборигени» якісь переваги
Вчений заперечує твердження, що нібито діти, які активно користуються гаджетами, мають сповільнення одних навичок, але покращення якихось інших.
«Дослідження показують, що, всупереч поширеній думці, вони не дуже добре володіють комп’ютером. У доповіді Європейського союзу пояснюється, що низька цифрова компетентність перешкоджає впровадженню освітніх технологій у школах. Ці діти також не дуже добре справляються з обробкою та розумінням величезної кількості інформації, доступної в інтернеті».
Дослідник констатує, що фактично діти краще вміють тільки те, чим безпосередньо займаються: користуватися програмами, дивитися фільми та слухати музику, купувати товари в інтернеті тощо. Він порівнює їхній «розвиток» з мешканцями «Прекрасного нового світу» Олдоса Гакслі: «Одурманені безглуздими розвагами, позбавлені мови, нездатні мислити, вони при цьому абсолютно задоволені своїм життям».
Чи потрібно забороняти користування гаджетами
Мішель Демюрже — не прибічник заборон. він не хоче, щоб хтось вказував йому чи іншим батькам, як виховувати дітей. Але інформація, яку отримують батьки щодо гаджетів, має бути «чесною і повною».
Вчений вважає доречним проведення відкритих інформаційних компаній, зокрема з чіткими тезами: «жодних гаджетів до шести років, а потім не більше 30-60 хвилин на день».
Прогноз
Якщо «цифрова оргія» не припиниться, Демюрже бачить наслідки, подібні до роману Гакслі. Якась група населення уникне негативного впливу і матиме всі необхідні інструменти, щоб адекватно робити висновки у житті. Однак більшість не зможе стати «освіченими громадянами». Перші, так звані «альфи», вчитимуться у дорогих школах зі справжніми вчителями. Інші ж будуть отримувати обмежені навички з обмеженою участю людини, а також базові технічні навички.
«Це буде сумний світ, у якому, за словами соціолога Ніла Постмана, вони розважатимуться до смерті. Світ, у якому, завдяки постійному й виснажливому доступу до розваг, вони навчаться любити своє рабство. Вибачте за песимізм. Можливо (і я сподіваюся на це), я помиляюсь. Але тому, що ми робимо з нашими дітьми і як ставимо під загрозу їхнє майбутнє і розвиток, просто немає виправдання».
«Cause I’m a 21st century digital boy, I don’t know how to live, but I’ve got a lot of toys», Bad Religion