Як живеться українцям під час війни? Сімейний бюджет у дзеркалі статистики

Колись давно, підзаробляючи викладанням у ліцеї, я казав своїм учням та ученицям: якщо ви не знатимете математики, вас дуритимуть усі, починаючи від дружини/чоловіка та закінчуючи державою. Цифри — це ще більш уперта річ, ніж факти, особливо в часи постправди, інформаційних технологій і брехні, запакованої в піар і рекламу. Тому безпристрасні цифри статистичних звітів скажуть нам набагато більше правди (хоча й не всієї), на відміну від красивих і балакучих ведучих телемарафонів. Лише так можна відповісти на запитання, винесене в заголовок статті.

На скільки здорожчало життя під час війни

Статистики не заперечують, що показники, які вони збирають, можуть мати похибки, але якщо методика збору даних постійна, то динаміка збільшення чи зменшення простежується безпомилково (похибка одна й та сама). Як рахується інфляція? Статистики ділять сьогоднішню ціну товару чи послуги на попередню, показують її у відсотках і називають це індексом споживчих цін (ІСЦ) на цей товар / послугу. Якщо отримують, приміром, 1,10, або 110%, це означає що ціна виросла на 10% і саме цю величину називають інфляцією. Так можна співвідносити ціну цього місяця до попереднього, чи до того ж місяця минулого року, чи до грудня минулого року. Річна інфляція визначається як відношення ціни грудня цього року до ціни грудня минулого. Якщо треба визначити інфляцію за кілька років, то просто перемножують показники ІСЦ за ці роки.

Усі ціни на товари і послуги, які разом називаються споживчими цінами, традиційно розбивають на 12 груп: 1) продукти харчування та безалкогольні напої; 2) алкогольні напої (куди ж без них!) і тютюнові вироби; 3) одяг і взуття; 4) житло, вода, електроенергія, газ та інші види палива (сюди входить увесь перелік житлово-комунальних послуг); 5) предмети домашнього вжитку; 6) охорона здоров’я; 7) транспорт і ще п’ять груп.

За перший рік війни ІСЦ становив 126,6%, тобто ціни на товари та послуги виросли в середньому на 26,6%. 2023-го — 105,6%, а за десять місяців 2024-го — 108,4%, принагідно слід очікувати значно більшого показника, мінімум 110%, оскільки наприкінці року ціни на харчові продукти традиційно злітають угору. Можна підрахувати, що з початку війни споживчі ціни виросли в

1,266 х 1,056 х 1,084 = 1,449 разу, тобто інфляція з 2022-го дотепер становила 44,9%.

Для більшості українців, особливо для пенсіонерів, найбільш критичними є витрати на харчування, напої й сигарети та житлово-комунальні послуги. За три неповні роки війни ціни в цих трьох групах змінилися, а точніше, зросли, як показано в табл. 1.

Табл. 1

Найбільше 2022 року, окрім зазначених у табл. 1 груп, зросли ціни на транспорт — майже 43%. Наступного 2023 року такого драматичного підвищення вже не було, окрім цін на ЖКП, які збільшилися майже на 13%, решта — менш як на 10%. А от 2024-го відбулися значні зміни в деяких позиціях, у гірший бік, зрозуміло.

За десять місяців масло зросло в ціні на 21%, фрукти — на 18, овочі — на 26%, і це ще не кінець року! Тютюнові вироби — на 17%, плата за ЖКП — майже на 19%, останнє через те, що тариф на електрику для населення збільшився просто вибухово — 2,6 разу, з 1,68 до 4,32 грн за кВт·год. А чого ви чекали? Замість того, щоб давно та поступово доводити тариф на електрику до її собівартості (яку ZN.UA неодноразово підраховувало), добренький Буратіно чи то в Кабінеті міністрів, чи то в Нацкомісії, що здійснює держрегулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, тримав театральну паузу, щоб сподобатися публіці. Поки зовсім не припекло… Щодо інших цін, то в галузі охорони здоров’я вони підвищилися на 11%, а освіти — на 12%.

Чому на третій рік війни сталося те саме, що і 2022-го, не зовсім очевидно. Можна лише припустити, що по виробниках харчових продуктів сильно вдарило з 1 червня 2024 року зростання тарифу на електроенергію, який зараз становить від 5,60 до 9,00 грн за кВт·год залежно від часу доби. Все це наштовхує на думку, що 2024 рік був для країни, її економіки та населення таким само складним, як і 2022-й. Від початку війни витрати домогосподарств на харчування станом на жовтень 2024-го зросли в 1,5 разу, а на комуналку — в 1,4 разу.

Це все середні показники, але для різних когорт населення структура споживання суттєво відрізняється. Приміром, сім’ї з дітьми мають істотні витрати на освіту та виховання дітей, витрачають значні суми на одяг і взуття, натомість пенсіонери таких витрат не мають, але вони витрачаються на ліки. Так само різною є структура харчування — більш заможні сім’ї їдять більше м’яса, риби та фруктів, менш заможні — більше хліба, макаронів і картоплі. Серед отримувачів житлових субсидій третину становлять одинаки, себто пенсіонери, натомість сім’ї з дітьми до цієї програми потрапляють набагато рідше.

За офіційною статистикою, домогосподарства витрачали до війни не більш як 20% свого сукупного доходу на ЖКП та енергоносії, але тут звалено в одну купу міських і сільських жителів, які мають абсолютно різні набори комунальних послуг, якщо ж узяти жителів міст, то в опалювальний сезон частка їхніх витрат на ЖКП сягає 50%.

Обстеження умов життя населення, яке регулярно проводить Державна служба статистики, показало, що 2021 року домогосподарства витрачали в середньому 47% доходів на харчування. Аналогічне дослідження, проведене в грудні 2023-го — лютому 2024 року Міністерством соціальної політики, Інститутом демографії та соціальних досліджень ім. М.Птухи НАНУ та групою іноземних організацій, становило, що ця частка відчутно зросла — до 52%, тобто витрати на продовольство «з’їдають» більш як половину сімейних доходів.

За західними стандартами, сім’я, яка витрачає понад 15% доходів на харчування, вважається бідною. Тому не посоромимося сказати, що Україна — бідна країна. На погляд Заходу, але себе шанує та має величезний потенціал, щоб стати багатою.

Отже, цікаво придивитися до динаміки вартості продуктів харчування більш уважно. Статистика відслідковує ціни на найпоширеніші харчові продукти. Хліб, макаронні вироби, м’ясо та м’ясопродукти, риба та продукти з риби, молоко, сир твердий і м’який, яйця, масло, олія соняшникова, інші їстівні тваринні жири, фрукти, овочі, цукор і безалкогольні напої — всі вони складають основу харчового набору українців. Як ціни на них змінювалися за час війни, наведено в табл. 2.

 Табл. 2. Індекс споживчих цін у 2022–2024 роках

Для того щоб сказати, чи важче стало жити українським домогосподарствам, потрібно дослідити, як змінилися доходи населення. Може, вони фантастично зросли та перекрили збільшення споживчих цін?

Як змінилися зарплати та пенсії українців

У січні 2022 року, за даними Держстату, середня заробітна плата становила 14 577 грн, але цей показник дуже приблизний (як середня температура по лікарні, однак іншого немає). В усіх областях, окрім Донецької та Київської, а також Києва, середня зарплата відчутно нижча. Приміром, у Волинській, Івано-Франківський, Кіровоградській, Тернопільській, Херсонській, Чернігівській областях вона на 19–21% менша за середню, а от у Києві вона вища на… 46%! На кінець року середня зарплата мало змінилася й становила 14 847 грн.

На кінець 2023 року середня зарплата становила 17 442 грн, тобто зросла на 17,5%, а за перше півріччя 2024-го — збільшилася до 19 927 грн. У результаті порівняно з 2022 роком середня зарплата в Україні підвищилася в 1,34 разу, або на 34%. Це відчутно менше, ніж зростання вартості харчових продуктів і житлово-комунальних послуг: 1,5 і 1,4 разу відповідно.

Є дещо інші дані про зарплати в країні — з сайту Work.ua, який оперує не реальними зарплатами, а пропозиціями зарплат роботодавцями. З цих даних випливає, що середня запропонована зарплата в листопаді 2024 року може бути 22 500 грн. Відповідно, 2022 року подібний сайт давав розмір середньої запропонованої зарплати в 15 152 грн, отже, маємо потенційне(!) зростання доходів у 1,48 разу (на 48%). Це виглядає вже більш оптимістично, є надія, що ті, хто знайшов відповідну роботу по «запропонованій зарплаті», справився із зростанням цін за ці роки.

А як справи у наших середньостатистичних пенсіонерів? (Зрозуміло що у пенсіонерів-суддів, прокурорів і поліцейських все в порядку.) На 1 січня 2022 року, за даними Пенсійного фонду, середня пенсія в Україні становила 3991,53 грн. Знову зазначимо, що це як середня температура по лікарні, бо лише у семи областях та Києві пенсія вища за середню, а у решті — нижча.

На 1 жовтня 2024 року середня пенсія становила 5851,86 грн, отже, вона зросла в 1,466 разу, або на 47% (округлено). Виходить, що по оплаті ЖКП пенсіонери не постраждали, остання збільшилася лише на 42% (див. табл. 1), пенсіонери — поціновувачі алкоголю та тютюну залишилися при своїх інтересах: там підвищення на ті самі 47%, і лише ті пенсіонери, які люблять поїсти, відчули певний дискомфорт, бо ціни на харчові продукти зросли на чотири відсоткові пункти більше — на майже 51%.

Порівняно з українськими пенсіонерами працюючі українці опинилися в дещо гіршому становищі. Їхня середня зарплата за часи війни збільшилася, за офіційною статистикою, тільки на 34%, а запропонована роботодавцями зарплата хоч і зросла на 48%, але може виявитися обманкою, бо не буде реалізована, або лицемірством, якщо частина виплат піде в «конвертах».

Отже, можна вважати, що влада, президент і КМУ виконали свій обов’язок перед народом і компенсували зростання цін підвищенням зарплат і пенсій? Та диявол, як завжди, в деталях.

Структура українських пенсіонерів у лукавій уяві ПФУ

Як ми побачили, середньому українському пенсіонеру з виплатою 5851,86 грн живеться непогано, для нього мало що змінилося в цінах і тарифах із початком великої війни, але її не рахуємо. Одна біда — такого «середнього» пенсіонера дуже мало. За даними ПФУ, майже 62% пенсіонерів отримують пенсію менш як 5 тис. грн. (Сама по собі ця цифра жахлива для будь-кого, хто ходить до міського магазину, — очевидно, що на ці гроші можна прожити лише на хлібі та молоці, але відкинемо емоції й залишимося безпристрасними статистиками.) Пенсію від 5000 до 10 000 грн отримують 26%, тобто тут ПФУ схитрував, бо важко сказати, на якому відсотку закінчується «середній» пенсіонер у зазначеному проміжку. Зрозуміло, що пропорційності тут бути не може, тож ризикнемо припустити, що це 10–13%. Тоді виходить, що 72–75% українських пенсіонерів збідніли під час війни. Тобто три чверті з них втратили в пенсіях відносно зростання цін на товари і послуги та опинилися за бортом «середнього» пенсіонера.

Насамкінець хотілося б сказати щось оптимістичне, але я не знаю, що. Та однаково — ми переможемо.