Ніколи не було і знову: колишній зять Кучми обкрадає Україну і заробляє в РФ

Розслідування Хапуга.UA розкриває масштабну схему шахрайства, яка торкнулась ЗСУ.

Збагатились, обікравши військових. Хапуги, яких ми вам сьогодні покажемо, провернули нахабну схему з контрактом на майже мільярд державних гривень.

Скільки вони встигли вкрасти і що далі буде з ділками — учасники оборудки, їх імена та обличчя — в проєкті Хапуга.UA.

Трагічний і героїчний 2022 рік. Коли Збройні сили відбивали навалу ворога й звільняли українські землі, жменька хапуг наварювалась на військових. Фігуранти провернули багатомільйонну аферу під час закупівлі понад одного мільйону комплектів одягу для нашого війська.

За даними слідства, іноземний громадянин, ім`я якого поки що не називають, заключив договір на відшив та поставку однострою з Турецьким виробником. Вартість угоди — 25,6 мільйонів доларів. Із Міністерством оборони України через підконтрольну фірму було укладено п’ять договорів на один мільйон комплектів однострою загальною вартістю вже 35 мільйонів доларів.

Крім завищення ціни на 30% для Міноборони, хапуги ще й кинули турецьку сторону, заплативши їй лише 10 мільйонів. Таким чином, за тодішнім курсом, хапуги поклали до своїх кишень більше 800 000 000 гривень.

Організував схему іноземець-шахрай міжнародного масштабу, який неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності у Франції, Іспанії, Туреччині та Індонезії.

За даними нацполу, допомагали іноземцю провернути оборудку радник ексзаступника міністра оборони Роман Баликін. Він же власник автомобільного холдингу групи компаній АТЛ.

Це не перша участь Баликіна в оборонних замовленнях. Скандал із оборудками під час облаштування військового полігону Широкий Лан на Миколаївщині теж веде до Баликіна.

У 2016 році Міністерство оборони України заключило договір із ТОВ “Рост” на виконання будівельних робіт на полігоні вартістю 232 мільйони гривень. Не дивлячись на невиконання умов договору, посадові особи Міністерства прийняли роботи та перерахували кошти підприємству.

За версією слідства, ТОВка не виконала робіт на 37 мільйонів гривень.

Станом на 2016 рік бенефіціарами компанії “Рост” були Дмитро Пашковський, ТОВ “Е-пос” та ТОВ “Управлінчеська компанія “Столиця”. Остання була заснована громадянином Росії, у 2015 перейшла до Пашковського. Власниками “Е-пос” був також Пашковський та компанія “ТЛА Київ”. У 2019 ТЛА Київ перейшла до Оксани Баликіної — ймовірно дружини Романа Баликіна.

А ось підрядником “Росту” на цьому об’єкті — стало ТОВ АТЛ Автосервіс, які у тому ж 2016 заснували Дмитро Романович Баликін, син нашого героя та Дмитро Пашковський.

У 2020 справу передали Вищому Антикорупційному суду. Суд призначив для Баликіна заставу — 2,1 мільйони гривень, яку у 2022 зменшили до всього 780 тисяч гривень.

Загадково, але факт — Дмитро Пашковський також виступає в ролі адвоката Баликіна. Його юридична фірма зареєстрована за тією ж адресою у Києві, де і більшість компаній групи АТЛ — на Симиренка, 36.

У 2023 році Баликін створив нове підприємство “БіЕмСі Україна”, яке спеціалізується на виробництві автомобілів, запчастин та зброї.

Лише за останні п’ять місяців компанія виграла тендерів на постачання автомобільних шин для однієї військової частини майже на 1 мільйон 300 тисяч гривень.

Схоже, це був лише розгон перед початком нової серії корупційних оборудок, але сталося не так як бажалося. За повідомленнями Нацполу у справі про заволодіння бюджетними коштами на закупівлях форми наразі вирішується питання про накладення арешту на майно фігурантів.

Баликіну, як і іншим фігурантам, загрожує до 12-ти років позбавлення волі.

ЗМІ пишуть, що інші двоє спільників у схемі — колишній нардеп та його син — Ігор та Ярослав Франчуки.

Ігор Франчук — колишній зять екс-президента Леоніда Кучми, до кінця 90-х перебував у шлюбі з Оленою Кучмою. Кілька скликань у Верховній Раді, ексголова правління “Чорноморнафтогаз”, займає почесне керівне місце в Українському союзі промисловців і підприємців.

Наразі йому належить 50 відсотків акцій кримської компанії "ЦЕНТР-ПЕР".

Співвласники — компанія з орбіти мільярдера Леоніда Юрушева, якого пов’язують з оточенням Януковича та єнакієвським бандитським угрупуванням 90-х. Також компанія з орбіти біглого ексміністра оборони часів Януковича Павла Лєбєдєва, який втік до Криму, а завод його доньки у Сумах — забезпечував обладнанням оборонні підприємства Росії. Лєбєдєв і Франчук походять з Краснодарського краю.

Компанія ЦЕНТР-ПЕР з 2015 року зареєстрована за російським законодавстом.

Також Франчук — власник 25% акцій в ТОВ “Тіфліс”, яка входить в орбіту кримського ресторатора і винороба Анатолія Контрідзе. Там же по 25% акцій має офшорська компанія на Кіпрі та громадянка Росії Олена Шубіна.

Це знаменитий грузинський ресторан Тіфліс, в якому Контрідзе приймав високих українських чинів. В свій час, і Віктора Федоровича.

Світлина на офіційній сторінці ресторану в інстаграм вітає “з дньом россіі”. І звісно ж, “з дньом пабєди”.

А ось це — вже ресторан у Києві, з тотожною назвою та логотипом. У столиці всі ресторани Тіфліс були закриті, а ось в Ялті — лише процвітає.

Деякі джерела стверджують, що Контрідзе — голова мафіозного клану під протекцією ФСБ.

Що ж, колишній зять Кучми, а нині — підозрюваний у розкраданні державних коштів — має прибуток від бізнесу в окупованому Криму, який веде спільно з людьми, що толерують до російського режиму.

Варто зазначити, що Ігор Франчук у 2020 році займав пост радника Віце-прем'єр-міністра України — Міністра з питань стратегічних галузей промисловості України. Міністерство спрямоване на розвиток військово-промислового комплексу. А отже, займана в минулому посада цілком могла дати політику і бізнесмену Франчуку потрібні зв’язки для участі в оборудках.

Вже на наступний день після пресрелізу Нацполіції був опублікований відкритий лист від американської компанії Sinclair & Wilde, яка звинувачує українську сторону в корупції на поставках форми.

На жаль, персона іноземця-організатора схеми для громадськості поки що лишається інкогніто. Та ми слідкуватимемо за ходом цієї справи, аби розповісти подальші подробиці.