Румунія скасовує результати виборів, угорські шпигуни в ЄС, "Орєшнік" для Лукашенка: новини дня

У Білому домі нібито обіцяють Україні багато зброї до середини січня, а українська делегація намагається налагодити контакти з оточенням Трампа.

Завтра Зеленський може зустрітися із обраним президентом США у Франції.

Тим часом, Трамп заступився за свого номінанта на посаду глави Пентагона.

Ведучий Fox News навіть пообіцяв сенаторам, що не вживатиме алкоголю у разі затвердження на посаду.

Швеція і Данія замовили бойові машини піхоти CV 90, у тому числі для України, а Канада хоче передати ЗСУ частину вогнепальної зброї, яку заборонила в себе.

Чехія знову отримує нафту з Росії після дводенної зупинки, а Євросоюз нібито просить США помʼякшити санкції проти Газпромбанку через газ з РФ.

Про все важливе і цікаве за п’ятницю, 6 грудня, – в дайджесті "Європейської правди".

Підписуйтеся і на наш Telegram-канал – так зручніше отримувати дайджести та іншу важливу і цікаву інформацію.

Тисячі ракет із США до січня.

Білий дім розробив стратегію посилення військової позиції України, повідомляє The Guardian з посиланням на радника президента США з питань національної безпеки Джейка Саллівана.

Видання зазначає, що у четвер, 5 грудня, радник із національної безпеки понад годину провів годинну розмову з главою Офісу президента України Андрієм Єрмаком.

Під час зустрічі Салліван нібито пообіцяв надати Україні сотні тисяч додаткових артилерійських снарядів, тисячі ракет і сотні одиниць бронетехніки до середини січня.

США також обіцяють підтримати Україну у вирішенні проблеми з кадрами, пропонуючи навчати нові війська на об'єктах за межами української території, а також запровадити низку нових санкцій проти РФ.

До речі, у Сполучених Штатах США досі зберігається підтримка допомоги Україні.

Про це свідчить опитування американського інституту Ronald Reagan Institute (RRI), яке опублікувала посол України у США Оксана Маркарова.

Серед опитаних 55% продовжують підтримувати військову допомогу США Україні, 35% виступають проти.

А ще половина респондентів підтримують запуски Україною ракет вглиб території Росії.

Крім того, 75% американських респондентів бачать в Україні союзника.

78% побоюються розширення війни на країни НАТО, а 75% – того, що це може підштовхнути інші авторитарні режими до вторгнення в демократичні країни-сусіди.

Слід додати, що у Вашингтоні глава Пентагону Ллойд Остін обговорив зі своїм вірменським колегою Суреном Папікяном співпрацю у сфері оборони.

Контакти з Трампом.

За день до зустрічі з Салліваном, 4 грудня, у Сполучених Штатах Андрій Єрмак спілкувався з обраним віцепрезидентом США Джей Ді Венсом та майбутнім радником з національної безпеки Майком Волтцом зустрілися у Вашингтоні.

Як повідомляє CNN, українські посадовці намагалися дати Волтцу та Венсу свою оцінку ситуації та налагодити з ними взаєморозуміння.

Також співрозмовники телеканалу зауважили, що під час візиту українська делегація не зустрічалася з новим посланцем Трампа в Україні Кітом Келлоггом, хоча раніше низка ЗМІ писали про це.

Зауважимо, "Українська правда" із посиланням на власні джерела зазначала, що Єрмак зустрівся також із майбутньою керівницею апарату Білого дому Сьюзан Вайлз.

А завтра президент України Володимир Зеленський може зустрітися з обраним президентом США Дональдом Трампом у Парижі.

Вони приїдуть у Францію на церемонію відкриття Нотр-Даму.

До речі, Трамп підтримав номінанта на пост глави Пентагону Піта Гегсета після спекуляцій у ЗМІ.

Ведучий Fox News і ветеран Піт Гегсет навіть пообіцяв сенаторам, що не вживатиме алкоголю у разі затвердження на посаду.

Цього тижня кілька ЗМІ повідомили, що в оточенні Трампа нібито обговорюють альтернативних кандидатів на посаду очільника Пентагону.

Щодо загроз для країн Заходу і протидії їм.

Чинний глава Пентагону Ллойд Остін у відповідь на сучасні загрози підписав секретну стратегію протидії дронам.

"Завдяки зростанню комерційних інновацій і дедалі досконалішим технологіям штучного інтелекту, автономності та мережевої взаємодії, безпілотники кардинально змінюють способи досягнення своїх цілей військовими, а також недержавними суб'єктами", – пояснили у Пентагоні.

Нова стратегія посилює зусилля, яких міністерство вже докладає для боротьби із цією загрозою, додали у відомстві.

"Загрози, створювані цими системами, змінюють способи ведення воєн", – сказав він.

Естонія планує багаторічну закупівлю різних ударних дронів на 400 млн євро.

Шведський оператор енергосистеми повідомляє про проблеми в ІТ-інфраструктурі, а президент Литви припускає, що кабелі в Балтійському морі пошкодили навмисне.

Данія отримала ще чотири F-35.

Тим часом, Владімір Путін погодився дати Лукашенку свій "Орєшнік".

Господар Кремля заявив, що на території Білорусі у 2025 році можуть бути розгорнуті системи "Орєшнік", якими Москва лякала Захід після дозволу Україні на далекобійні удари по Росії.

Ситуація на фронті і БМП CV 90 Україні.

В Естонії стверджують, що протягом тижня ні Україна, ні Росія не змогли здійснити значних проривів на фронті, в той час як активні бойові дії тривали по всій лінії фронту.

В естонському Міноборони зазначили, що українським військам вдалося ліквідувати один з плацдармів на куп’янському напрямку.

"І цілком ймовірно, що другий буде подолано найближчими днями", – вважає заступник начальника штабу дивізії Сил оборони Естонії, підполковник Маттіас Пуусепп.

Швеція і Данія разом замовили бойові машини піхоти CV 90 на 2,1 млрд євро, з них 40 машин – для України.

Канада хоче передати Україні частину вогнепальної зброї, яку заборонила в себе, а Європейський інвестиційний банк (ЄІБ) надає Україні 60 млн євро на відновлення важливої дороги і громадський транспорт.

Щодо співпраці з Росією.

Чехія знову отримує нафту з Росії після дводенної зупинки.

За даними агентства Bloomberg, Євросоюз просить США помʼякшити санкції проти Газпромбанку через газ з РФ.

А паралізована Росією ОБСЄ знайшла компроміс із призначенням керівництва.

Новий генсек організації сподівається, що допоможе з миром в Україні.

Румунія скасовує результати виборів.

Конституційний суд Румунії анулював перший тур президентських виборів.

Перед цим Конституційний суд Румунії в понеділок, 2 грудня, визнав дійсним перший тур президентських виборів, де перемогу сенсаційно здобув антизахідний Джорджеску.

У п'ятницю вже навіть почалося голосування у другому турі – на закордонних дільницях, але згодом закордонне голосування зупинили.

Судді Конституційного суду ухвалили рішення про анулювання результатів після термінової зустрічі в п'ятницю для консультацій, в контексті того, що до КС надійшла велика кількість нових запитів про скасування результатів президентських виборів.

Прем'єр Румунії Марчел Чолаку, який посів на президентських виборах третє місце, привітав рішення Конституційного суду.

А прозахідна кандидатка, яка приблизно на три тисячі голосів обійшла Чолаку, очікувано розкритикувала рішення суду.

У документі від Служби інформації Румунії зазначається про агресивну кампанію просування в обхід національного законодавства і з використанням алгоритмів "деяких соцмереж" для стрімкого підвищення популярності Джорджеску.

Кампанія почала розширюватися приблизно за два тижні до виборів.

Встановлено, що один з румунських акаунтів у Tik.

Tok "bogpr", який веде румун Богдан Пешир, був залучений до фінансування кампанії на користь Джорджеску і витратив на це понад мільйон євро.

Спецслужба у доповіді озвучила оцінку, що Румунія "є ціллю російських гібридних операцій, у тому числі кібератак, викрадення інформації та диверсій", а в російських політичних токшоу розганяли ідею про те, що у Румунії проросійські сили можуть набрати на парламентських виборах понад 30%.

Європейський Союз надіслав Tik.

Tok терміновий запит на отримання додаткової інформації стосовно впливу на перший тур президентських виборів у Румунії після розсекречених матеріалів румунської розвідки, які про це свідчать.

Президент Румунії Клаус Йоганніс заявив, що залишиться на посаді до виборів нового президента.

У Польщі запевняють, що не допустять "румунського сценарію" на своїх виборах.

Решта новин.

Сейм Польщі позбавив імунітету голову попередньої партії влади Качинського.

Президенти держав Балтії і Польщі разом звернулися до влади Грузії.

Угорські спецслужби шпигували за посадовцями ЄС – розслідування.

Листопад у Португалії став найтеплішим за всю історію.