Таємничі міста мертвих: що відомо про загадкові гробниці в Туреччині

Стародавні лікійці залишили значний слід на території сучасної Туреччини. Проїжджаючи середземним узбережжям, усюди можна бачити вражаючі міста мертвих: майстерно висічені в скелях гробниці з колонами, що видніються на міста, долини та берегові лінії. Але при цьому вони залишаються загадкою для археологів. Про це пише CNN.

Крім величезних гробниць стародавні лікійці також залишили у спадок демократію. Дві тисячі років тому в народу, що населяє частину сучасної Туреччини, була повністю функціонуюча демократична федерація.

У той час як демократії всюди можуть переживати неспокійні часи, інша лікійська спадщина залишається непохитно присутньою в середземноморському регіоні, який вони називали домом. І ця спадщина зосереджена майже повністю навколо смерті.

Крім гробниць, висічених у скелях, по всій сільській місцевості та містах розкидані значні саркофаги, в яких, ймовірно, колись зберігалися останки високопоставлених і могутніх жителів Лікії. Дійсно, вони настільки звичні, що їх часто недбало включають у міські пейзажі.

Для туристів, особливо тих, хто цікавиться історією, їхні пошуки — сама по собі ціла пригода.

Деякі з них зберігаються на території археологічних розкопок, для дослідження інших доступні квитки, але для їхнього виявлення можуть знадобитися навички дослідника рівня Індіани Джонса: дертися запаморочливими схилами, кататися на човнах і пробиратися крізь зарості.

Доброю відправною точкою є Фетхіє, скромне портове місто, на так званому Бірюзовому узбережжі Туреччини. Тут, високо над містом, яке за часів лікійців називалося Телмессос, і звідки відкривається чудовий краєвид на захід сонця, розташовані гробниці в скелі Амінтаса, датовані IV століттям до н. е.

Заплатіть за вхід і підніміться сходами до головної гробниці, перед якою височіють колони в грецькому стилі. Гробниця порожня, розграбована багато століть тому, але вигляд і можливість підійти ближче до такої стародавньої пам'ятки — це вже сам по собі скарб.

Звісно, це популярне місце для селфі — деякі хардкорні фотографи чекають закриття, щоб зробити цінний знімок себе без інших туристів на знімку.

Крім того, що мешканець гробниці Амінтас був "сином Гермапіаса", мало що відомо про нього або про будь-які похоронні обряди, які проводили лікійці. Чи означали ці піднесені місця упокоєння близькість до небес або віддаленість від підземного світу.

За словами місцевого гіда Ондера Угуза, місцева легенда свідчить, що лікійці поміщали своїх померлих в ущелини скель або в гробниці на березі моря, щоб крилата істота, схожа на сирену, могла перенести їх у потойбічне життя.

Однак археологічних свідчень, що підтверджують це, немає.

"Це загадка", — каже Кетрін Дрейкотт, доцент кафедри археології в Даремському університеті у Великій Британії, яка вивчала лікійські скельні гробниці, а також саркофаги і ще один рідкісніший варіант — саркофаги, розміщені на підпорах.

Відомо, що лікійці жили в цьому регіоні впродовж століть, розвиваючи свої пам'ятники смерті з п'ятого століття до нашої ери і далі за часів, коли він по-різному контролювався або перебував під впливом греків, римлян і персів. Гробниці, схоже, є одними з небагатьох збережених фізичних нагадувань про присутність лікійців.

Дрейкотт каже, що деякі припускають, що лікійці були одержимі смертю, але більша частина нашого розуміння їхніх вірувань — чисті домисли.

"Ми можемо припустити, що між людьми, які створили ці гробниці, може бути якась різниця в економічному статусі, але це невідомо. Але було важливо, щоб гробниці було видно здалеку. Чи знаємо ми чому? Ні", — каже археолог.

Більш вражаючі висічені в скелях гробниці можна побачити на північний захід від Фетхіє, недалеко від міста Дальян, а також кілька інших місць на південь і схід, зокрема в стародавньому місті Міра, недалеко від нинішнього турецького міста Демре.

Тут некрополь на схилі скелі височіє над тим, що пізніше стало процвітаючим римським містом з театром, руїни якого збереглися до наших днів. Можна увійти в гробниці на рівні землі, але ті, що вище, деякі з яких прикрашені складним різьбленням, недоступні.

"Ми не можемо сказати, чи існує зв'язок між лікійськими віруваннями та богами неба", — каже вона, вказуючи на те, що стародавні традиції, пов'язані зі смертю, які виникли в регіоні Середземномор'я і Леванту, більше схилялися до так званих хтонічних духів, які, як вважали, мешкають під землею.

"Гробниці, безумовно, мають на увазі, що існує бажання не бути похованими під землею і бажання бути високо, але незрозуміло, чи мали люди, поховані вище, перевагу над іншими, хоча можна сказати, що статус був вищим із погляду конкуренції за гробниці, тому що їм якимось чином довелося б доправляти туди своїх каменярів", — каже археолог.

Як зазначає Дрейкотт, багато хто з основних лікійських поховань спроектовані так, щоб стати помітними частинами міських пейзажів, у цій частині світу їх так багато, що деякі з них просто стали частиною ландшафту. Місцеві жителі навіть не звертають на них увагу, хоча вражаюча споруда може знаходитися прямо на їхньому полі.

Каш, ще одна перлина Бірюзового узбережжя, — це туристичне місто, в якому також можна дістатися до цілого міста мертвих. І вони теж спроектовані таким чином, щоб їх було видно здалеку і від них відкривався приголомшливий вид на Егейське море.

А в стародавньому місті Теймусса є ціла колекції гігантських саркофагів, що стоять серед гігантських валунів і підносяться над прилеглою затокою.

Розміри таких кам'яних гробниць і їхні важкі кришки, каже археолог Дрейкотт, вказують на статус тих, хто міг їх зайняти, тому що важкі кришки важать цілу тонну. Так що поховання явно було грандіозним шоу. Частину гробниць можна побачити навіть на парковці в селі поруч. Але місцеві жителі до них досить байдужі.

"Мене не особливо цікавлять історичні речі. Я віддаю перевагу спорту", — каже молодий чоловік, який обслуговує столики в сімейному кафе на околиці села.

Нагадаємо, раніше Фокус писав про те, де розташоване найвисокогірніше місто у світі. Але Ла-Рінконада в Перу — це зовсім не туристичний атракціон, а похмуре і беззаконне місце.