Жахи у домовині: як українців катують у полоні РФ

Смерть українців у російському полоні на жаль є звичайним жахливим явищем. Але тіла загиблих полонених часто повертають у такому стані, що встановити причину їх загибелі неможливо.

З російського полону їх привезли в домовинах. Це моторошні історії українських військових, які були цинічно вбиті Росією, коли вже не могли захищатися, але залишилися незламними у своїй вірі та відданості Україні. Читайте далі – в ексклюзиві ТСН.ua.

Морпіх Іван Макаров був закатований у полоні

Іван Макаров народився й виріс на Львівщині. Згодом родина переїхала в село Дмитрівка, що на Миколаївщині. У 2014 році після вторгнення російських військ Іван став до лав ЗСУ. Потім демобілізувався, а коли почалося повномасштабне вторгнення – повернувся в стрій, служив морпіхом.

Спершу Макарова зарахували до лав 36 бригади, а потім перевели у 501 окремий батальйон морпіхів. Так він потрапив у Маріуполь. Четвертого квітня 2022 року за наказом командира бригади Миколи Бірюкова та його заступника Костянтина Безсмертного понад 250 військовослужбовців 501 батальйону морської піхоти потрапили у полон.

Сестра Івана Анастасія пригадує, що одного разу, навесні 2022 року, побачила його на відео. Він дуже схуд, був втомлений. А тоді військова частина надіслала сповіщення про те, що він у полоні. Понад рік Анастасія намагалася відшукати брата, однак у Координаційному штабі з питань поводження з військовополоненими та в офісі Міжнародного комітету Червоного Хреста розводили руками.

На початку серпня 2023 року мамі Макарова зателефонували. Повідомили, що Росія повернула тіло, потрібно впізнати. Сестра розповідає, що спершу надіслали фото з тілом не її брата, але наступного дня їй надіслали інше фото. На ньому був Іван.

Офіційна причина смерті Івана Макарова — серцева недостатність та кахексія, тобто значне виснаження організму. Але стан тіла свідчить геть про іншу причину. Анастасія бачила численні порізи та гематоми. Припускала, що брата катували.

"У нього були порізи, вирвані м’язи, вм’ятина у черепі, травмований ніс", — перелічує жінка травми, які побачила на тілі брата під час впізнання.

Найбільше ж її шокувало тавро: трикутник із оком всередині, вирізаний над серцем Івана.

Де перебував і де помер Іван, родина досі не знає. Жодних документів із цього приводу Росія не надала. У свідоцтві про смерть вказана її дата — 4 серпня 2023 року, однак стан тіла, за оцінкою українського судмедексперта, свідчить про те, що чоловік помер значно раніше.

Це не вперше Росія проводить подібні маніпуляції з загиблими українськими полоненими. Так вона намагається максимально ускладнити встановлення реальної причини смерті українськими судово-медичними експертами. Нерідко останки повертають у настільки поганому стані, що у висновку зазначають: “Неможливо встановити причину смерті через гнилисті зміни трупа”.

Майже до всіх полонених РФ застосовує електричний струм, через що серце починає погано функціонувати і навіть зупиняється. Один зі свідків повідомив Медійній ініціативі за права людини, що після удару струмом охоронцям довелося проводити реанімаційні заходи військовополоненому через зупинку серця.

Іван Макаров – не єдиний морський піхотинець із 501 батальйону, тіло якого повернули з російського полону. Відомо про ще трьох убитих у полоні військових із цього батальйону. Всіх їх утримували у виправній колонії №1 міста Донське Тульської області.

З отриманих свідчень відомо, що до них системно застосовували тортури, кілька днів підряд не дозволяли спати, змушували виконувати виснажливі фізичні вправи та відмовляли у їжі. Ймовірно, Макаров також міг бути у Донському.

Теракт в Оленівці

Теракт в Оленівці — один із найжахливіших злочинів російської армії проти українських військовополонених. У ніч на 29 липня 2022 року на території колонії в селищі Оленівка, що перебуває під контролем російських військ, стався вибух, внаслідок якого загинули понад 50 українських військовополонених. Серед загиблих були переважно захисники Маріуполя, зокрема герої "Азовсталі", які перебували в російському полоні після тривалої облоги.

Численні докази, зокрема супутникові знімки, експертні висновки та відсутність характерних руйнувань, свідчать, що це був заздалегідь спланований теракт. У результаті вибухів в Оленівській колонії понад сто азовців отримали важкі поранення. Чимало з них мають ампутації кінцівок, численні уламкові ураження, травми голови та черевної порожнини. І вони досі перебувають у російських тюрмах, де їм не надають належної медичної допомоги.

Сергій Нестеренко закатований у РФ

Сергій Нестеренко народився і виріс у Маріуполі. У вересні 2019 року підписав контракт і пішов служити у 56 окрему мотопіхотну бригаду. З 24 лютого 2022-го Сергій разом із побратимами став на захист Маріуполя, а вже 12 квітня того ж року потрапив у полон на заводі Ілліча.

Сергія перевезли до Івановської області РФ одразу після потрапляння в полон. У колонії, де утримували українських військовополонених, жахливі умови — щоденні побиття та знущання з боку охорони.

Дружина Наталія розповіла, що під час шикування, на якому всіх полонених змушували присідати, Нестеренку стало зле, охорона на руках винесла чоловіка в невідомому напрямку. Тоді Сергія бачили востаннє, це було наприкінці літа 2022 року.

Коли тіло чоловіка повернули з полону, жінка помітила, що на голові у Сергія було щось схоже на гематому. У свідоцтві про смерть, яке також передали із тілом, зазначалося, що Сергій Нестеренко помер 2 вересня 2022 року на території Росії в місті Кохма під час перебування в медичному стаціонарі. Причина смерті не вказана.

Патологоанатом, котра була під час опізнання, повідомила Наталії, що, на її думку, у чоловіка було двостороннє запалення легень, але через стан тіла, якому вже сім місяців, визначити причину смерті неможливо.

Розстріляний Олександр Мацієвський

6 березня 2023 у Мережі з’явилося моторошне відео з розстрілом біля власноруч викопаної ями обеззброєного військовополоненого, який перед смертю на наказ ворогів зняти шеврон, промовив: "Слава Україні". Це були останні його слова, що свідчать про незламність, силу духу та патріотизм українського воїна.

12 березня 2023 Служба безпеки України остаточно підтвердила, що ним виявився снайпер 163 батальйону 119 окремої бригади ТРО Чернігівської області 42-річний Олександр Мацієвський. У грудні 2023 року президент Володимир Зеленський присвоїв Мацієвському звання Героя України посмертно. А 6 грудня 2023 року, у День Збройних сил України в Києві відбулось урочисте відкриття пам’ятника Олександру Мацієвському.

Обезголовлення українських полонених

Українські правоохоронці неодноразово фіксували злочини російських військових, зокрема катування, вбивства, і жахливе відрізання голів військовополоненим. У червні 2024 року тодішній генеральний прокурор України Андрій Костін розповів, що росіяни на Донеччині обезголовили полоненого бійця ЗСУ. Ці злочинні накази віддають на рівні керівництва батальйону та роти окупаційних військ.

У квітні 2023 року у Мережі також з’явилося відео, на якому видно, як російські військові катують українського полоненого і відрізають йому голову. Факти обезголовлення українських військовополонених російськими військовими є одним із найжахливіших проявів воєнних злочинів і порушень міжнародного гуманітарного права у війні, яку Росія веде проти України. Звірства, вчинені російськими військовими, є злочинами проти людяності і мають бути належним чином розслідувані.

Смерті у полоні

Український військовий Сергій Можаровський, який повернувся з російського полону, в інтерв’ю ТСН.ua розповів, як російські окупанти жорстоко побили захисника Маріуполя, в результаті чого його рани почали гнити і він помер у полоні в Горлівці.

Морпіх Олександр Дідур, який отримав важке поранення у боях за Маріуполь і також пройшов полон, розповів ТСН.ua про те, що "ДНРівці" вбили чотирьох українських полонених.

На жаль, днями також стало відомо про повернення тіла мера Дніпрорудного Євгена Матвєєва. Рашисти закатували його в полоні, де він пробув майже три роки. Його затримали 13 березня 2022 на одному з російських блокпостів на виїзді з міста Дніпрорудне. На той момент мер продовжував виконувати свої обов’язки.

27 лютого 2022 року група місцевих мешканців на чолі з Матвєєвим не пропустила до міста російську військову колону. Пізніше міський голова намагався організувати забезпечення гуманітарних потреб містян – випікання хліба, допомогу малозабезпеченим і літнім людям, опікувався питаннями евакуації цивільного населення в бік міста Запоріжжя і підтриманням правопорядку в місті.

Мер відмовився співпрацювати з російським окупаційним контингентом. Євгенія Матвєєва незаконно утримували на території РФ, що було підтверджене Росією через Міжнародний комітет Червоного Хреста у 2023 році. Обставини загибелі Євгенія Матвєєва невідомі.

Реакція світу на полонених українців

Президент України Володимир Зеленський наголосив, що світ мало реагує, коли бачить, що РФ робить з українськими полоненими. І досі у світі небагато голосів, які говорять про викрадених Росією українських дітей.

Зеленський також наголосив, що Україна мало отримує допомоги від ООН та Міжнародного Комітету Червоного Хреста щодо повернення українських полонених. Наразі з полону вдалося повернути 3767 українців та українок.

За час війни, яка в Україні триває вже 10 років, стало чітко зрозуміло, що міжнародні організації, які мають забезпечувати дотримання гуманітарного права, не виконують своєї ключової ролі. ООН та МКЧХ володіють значними ресурсами, мандатом і повноваженнями, але їхній внесок у звільнення українців залишається мінімальним.