«Спіраль ескалації проти Росії». Російська пропаганда — про події в Сирії

30 листопада Reuters повідомило, що сирійські військові оголосили про «тимчасове виведення військ» із найбільшого міста країни — Алеппо. За інформацією ВВС, військових, вірних сирійському диктатору Башару Асаду, а також росіян, які з 2015 року підтримують автократа, з міста витіснили за чотири дні. Від 27 до 30 листопада.

За підтримки росіян та Ірану вірні Асаду сили встановили контроль над Алеппо у 2016 році. Від 2016 року сторони конфлікту укладали кілька угод про перемир’я. Майже повного припинення бойових дій вдалося досягнути у серпні 2017 року. Різні учасники збройного конфлікту зберегли за собою частини території, які контролювали на момент припинення вогню.

 Мапа розмежування учасників громадянської війни у Сирії на 1 грудня 2024 року. Texty.org.ua за інформацією AlJazeera

Цього разу контроль над Алеппо встановила коаліція повстанців на чолі з Хаят Тахрір аш-Шам (ХТШ), ісламістської організації, яка також має назву «Організація звільнення Леванту». Вони не контролюють лише ту частину міста, яку від 2016 року контролюють представники Сирійських демократичних сил, ще однієї сторони збройного конфлікту в Сирії. Сирійські демократичні сили, які підтримує курдська національна меншина Сирії, були ситуативними союзниками Асада під час боротьби з бойовиками Ісламської держави, які вдерлися в Сирію з Іраку під час попередньої активної фази бойових дій.

France Presse зацитувало повідомлення з телеграм-каналу «Хаят Тахрір аш-Шам». У ньому ісламісти запропонували курдам полишити місто разом із їхньою зброєю. Однак відхід курдів із міста не відбувся. 2 грудня командувач Сирійських демократичних сил Мазлум Абді повідомив, що «атаки озброєних груп, підтримуваних турецькими окупантами», закрили коридор, яким евакуювалися курди з Алеппо:

«Наші сили мужньо захищали наших людей в Алеппо, Тель-Ріфааті та Шахбі. Ми працюємо з усіма сторонами в Сирії, щоб забезпечити захист наших людей і їхню безпечну евакуацію з Тель-Ріфаату й Шахби до наших безпечних районів на північному сході країни. Тим часом наші сили продовжують захищати наших людей у курдських кварталах Алеппо», — написав Мазлум Абді у Х.

Після відступу з міста росіяни спільно з військами, лояльними до Асада, завдають ударів по позиціях «Хаят Тахрір аш-Шаму». Однак станом на 6 грудня до Алеппо росіяни з лояльними до Асада військами не повернулися.

Заступник директора Центру близькосхідних досліджень Сергій Данилов у коментарі виданню Texty.org.ua сказав, що наступ повстанців у Сирії на позиції, які контролював режим Башара Асада, підриває статус Росії та її можливості впливати на порядок денний на Близькому Сході.

«Це дуже сильний удар по авторитету Росії та по спроможностях росіян у цьому регіоні. Це серйозний удар по тому, які їхні вимоги можуть бути почуті сусідами, а які ні», — прокоментував Сергій Данилов.

Російські пропагандисти не одразу зійшлися на тому, як коментувати ситуацію, яка підриває авторитет Росії. Від 27 листопада повідомлення російських «воєнкорів» та інших пропагандистів пройшли кілька стадій у спробах пояснити, що відбулося в Алеппо.

Стадія 1. Звинувачення України

У вересні 2024 року «Детектор медіа» проаналізував, що у випадку надзвичайних подій, таких як замахи на політиків чи теракти, вистачає кілька хвилин, щоб звинуватити у них Україну чи держави Заходу. У цьому випадку пропагандисти писали про причетність України до сирійської опозиції щонайменше за два тижні до публікації перших новин про просування сирійської опозиції в Алеппо.

21 листопада у телеграм-каналі, який має 1,6 мільйона підписників, опублікували допис, у якому йшлося:

«Пов’язане з “Хайят Тахрір аш-Шам” (заборонена в Росії) бандформування показало кадри атак квадрокоптерів із системами скидання проти сирійських військ. Ісламісти прямо кажуть, що вчаться в України, переймаючи досвід війни проти Росії».

А ще тиждень перед тим, 14 листопада, у «воєнкорівському» телеграм-каналі з 1,1 мільйона підписників писали:

«У Росії є інформація, що співробітники Головного управління розвідки України озброюють терористів у сирійському Ідлібі. Чиновник повідомив, що українці постачають в Ідліб безпілотники, навчають терористів їх використовувати й самостійно виготовляти з підручних засобів для використання проти російських і сирійських військовослужбовців».

Після просування сирійської опозиції в Алеппо звинувачення України підхопили й російські державні медіа. Зокрема, російське пропагандистське видання «РІА Новості» 2 грудня писало:

«Терористи “Хаят Тахрір аш-Шам” (заборонене в Росії угруповання, колишня “Джебхат ан-Нусра”) змогли захопити Алеппо завдяки українським радникам, розповіло “РІА Новости” джерело, наближене до сирійських спецслужб. Українські радники надавали допомогу в підготовці безпілотників».

Пропаганду від цього джерела у телеграмі отримують майже 3,4 мільйона підписників. Це повідомлення прочитали 658 тисяч користувачів телеграму.

Стадія 2. Звинувачення лояльних до Асада військових і російських генералів

27 і 28 листопада у пропагандистських телеграм-каналах, коли повідомляли про бойові дії в Алеппо, перш за все звинувачували у відступі лояльних до Асада військових.

«Власне, все класично: поки бойовики пруть уперед, абсолютно небоєздатна і боягузлива отара, що йменується сирійською армією, відважно тікає, підставляючи при цьому російське угруповання. Працює ПКС і поки що тримається туман війни, а з уривків повідомлень наразі все ще складно робити якісь висновки, але не все так уже й гладко», — написали 27 листопада у телеграм-каналі зі 148 тисячами підписників.

Лояльних Асаду військових звинувачували також, що вони завчасно покинули Алеппо, бачачи підготовку сил «Хаят Тахрір аш-Шам» до атаки й перші їхні просування:

«Сирійські військовослужбовці, дивлячись на те, що відбувається в телеграм-каналах бойовиків, і бачачи, як швидко вони просуваються, ставали на капці, прихоплюючи чайники й мате, швидше, ніж терористи встигли займати нові позиції. Це видно з кадрів із місць і підтверджують наші контакти, знайомі з обстановкою. І чим більше займали територій бандформування, тим швидше валився фронт», — написали у телеграм-каналі з 1,2 мільйона підписників.

Однак такі повідомлення, як правило, містили ще одну частину. Разом зі звинуваченнями лояльних Асаду військових у боягузстві, як правило, йшли звинувачення російських генералів, без конкретизації. У телеграм-каналі зі 148 тисячами підписників 27 листопада писали, що у Росії є практика відряджати «на почесну пенсію» керувати угрупованням російських військ у Сирії «зовсім уже непридатних генералів»: «Що вони там навоюють, припускати не буду, але бійцям удачі».

Також пропагандисти подавали умови роботи російських військових у Сирії до 27 листопада як «курорт для генералів, які провалилися на СВО і яких засилають у далекий теплий край геть з очей, де ті негайно займаються організацією пишних парадів». Так написали у телеграм-каналі з 862 тисячами підписників 28 листопада. Одним із тих, хто робив такі паради, пропагандисти назвали російського генерала Андрія Сердюкова, який керував захопленням Криму, у 2019 році очолив російське військове угруповання в Сирії. Потім брав участь у повномасштабному вторгненні в Україну, зокрема, керував російськими десантними військами, які намагалися захопити Київ у лютому-березні 2022 року. А у березні 2023 року Сердюков знову був призначений керувати російськими військами у Сирії.

До 1 грудня 2024 року російськими військами у Сирії, за інформацією Головного управління розвідки Міністерства оборони України, командував російський генерал-лейтенант Сергій Кисіль («Кисель» російською). У перші місяці після повномасштабного вторгнення Росії в Україну він командував першою гвардійською танковою армією Росії. Вона до контрнаступу Сил оборони України у вересні 2022 року перебувала на тоді окупованих територіях Харківщини.

Киселя пропагандисти й оголосили цапом-відбувайлом за відступи разом із проасадівськими військами російських військ.

«Для розуміння, чому в Сирії раптово сталася катастрофа. На місцях наразі там командує генерал Кисіль... Генерал Кисіль став одним із головних постачальників танків хо…лам ще до того, як це стало мейнстримом серед американців і німців. І ось коли, як грім серед ясного неба, його було остаточно викрито після повної втрати Харківської області, його відправили допомагати братньому сирійському народу воювати з бармалеями», — написали 29 листопада у телеграм-каналі з 242 тисячами підписників.

Після звільнення Киселя 1 грудня пропагандисти знову повернулися до звинувачення військових, які підтримують Асада, та його режиму. Режим Асада вони подавали як корумпований і критично залежний від російської підтримки: 

«Керівництво Сирії давно звикло, що воювати за них в обмін на вихід до Середземного моря та родовища нафтогазу буде хто завгодно, тільки не вони самі. Росіяни й іранці, наприклад. Гроші, які та ж Росія виділяла Асаду на створення боєздатної армії, розкрадалися сирійськими бандитами в погонах і без», — написали у телеграм-каналі з 1,2 мільйона підписників.

Автор продовжує, що саме Росія спрямовувала гроші на відновлення Сирії, постачала зброю, а російські інструктори готували з сирійців «бійців»:

«Але все це було благополучно про…бано. Варто було Росії загрузнути на Україні (так в оригіналі — “ДМ”), а Ірану перейти до більш активної фази протистояння з Ізраїлем, як раптово виявилося, що воювати в Сирії за Асада особливо нікому. Його головна опора у вигляді сирійських неодворян, очевидно, сама в окоп не піде».

Питання доречності втручання Росії у громадянську війну в Сирії у 2015 році, як і окупації частини України рік перед тим автори повідомлень у російському телеграмі не порушують.

«Чи повинні ми активно втрутитися в новий конфлікт? Питання так не стоїть. Ми за фактом у ньому! Питання стоїть інакше — якою має бути наша участь? Різко наростити своє військове угруповання ми не зможемо — сили потрібні на Україні, крім того, логістично це зробити дуже складно — чорноморський шлях через протоки для нас закритий», — пишуть у повідомленні в телеграм-каналі з 260 тисячами підписників 1 грудня.

Стадія 3. «Росія — головна жертва»

28 листопада пропагандисти почали розвивати конспірологічні пояснення, чому сирійська опозиція витіснила війська сирійського диктатора та росіян, які його підтримують, з найбільшого за населенням міста Сирії. Це, за повідомленнями пропаганди, стається, щоб нашкодити Росії.

«США й Туреччина відкрили другий фронт для Росії, щоб послабити позиції Кремля в Україні», — написали у пропагандистському телеграм-каналі з 71 тисячею підписників 28 листопада.

Наступного дня у цьому ж телеграм-каналі написали ще один допис, який теж починався зі слів «США й Туреччина відкрили другий фронт для Росії». Там ішлося про ще два «фронти проти Росії», які можуть відкритися поза міжнародно визнаними територіями Росії:

«Росія веде СВО в Україні, воює з турецькими бойовиками в Сирії — і третій фронт може відкритися в Грузії. Таким чином США і ЄС намагаються змусити Росію розосередити сили й ресурси, сподіваючись, що Кремль не зможе брати участь одразу в трьох військових конфліктах. У перспективі четвертий конфлікт може спалахнути в Молдові, й битися на чотири фронти буде дуже нелегко».

У телеграм-каналі на 392 тисячі підписників активізацію бойових дій пов’язували з підготовкою до закінчення президентства Джозефа Байдена. Пропагандист припускає існування зв’язку між подіями у Сирії та зміною президента США:

«І ще цікавий момент — збіг чи ні? У Сирії протурецькі бойовики, добре упаковані, поперли. У колишню Україну повернулися добре упаковані бригади 150-ї серії та теж зараз вводяться в бій. Схоже, хтось намагається закрутити все до відходу Байдена по-максимуму», — йдеться у повідомленні від 29 листопада.

У пропагандистському телеграм-каналі з 72 тисячами підписників 30 листопада у подіях у Сирії побачили ще один виток «спіралі ескалації» проти Росії. Майже всі інші «витки» були темами публікацій Центру досліджень «Детектора медіа» у попередні тижні: удари далекобійною зброєю по Росії, протести у Грузії та протести в Абхазії. 19 листопада у цій окупованій Росією частині Грузії після протестів покинув посаду керівник («президент») проросійської місцевої влади Аслан Бжанія. Протестувальники захопили кілька адміністративних будівель. Причиною протестів стала інвестиційна угода між Росією і проросійською владою території. Як повідомляла «Європейська правда», ця угода, зокрема, містила згоду Абхазії стати третім учасником «Союзної держави» Росії та Білорусі.

«Спіраль ескалації», продовжують пропагандисти, буде «витися» й після інавгурації президента США Дональда Трампа 20 січня 2024 року. Майбутні «витки», за версією пропагандистів: удари далекобійними ракетами по Росії, теракти у Росії, «спроби дестабілізації однієї з республік Середньої Азії та Молдавії».

У пропагандистських телеграм-каналах із 1 грудня Росію виставляли як «жертву» підступів Заходу, які кореняться у минулому. І на що Росія добровільно погодилась як учасниця переговорів про припинення вогню у Сирії протягом 2016—2017 років:

«Треба відверто визнати, що виграють війну в підсумку американці — всі основні сирійські ресурси були під час громадянської війни ними захоплені й контролюються. Ми ж виявилися пов’язані вельми вправно підсунутою нам угодою про створення центру моніторингу Росії та США щодо ситуації в Сирії, яка фактично закріпила абсолютно незаконне перебування тут американців і позбавила нас права цьому протидіяти», — написали у телеграм-каналі зі 160 тисячами підписників.

У повідомленнях про просування опозиції у Сирії російські пропагандисти намагаються знайти конспірологічні виправдання поразок сил диктатора Башара Асада, на підтримку якого російський диктатор Володимир Путін зробив ставку у 2015 році. Росіяни не визнають, що військові втрати й іміджеві проблеми, які вони мають у Сирії, є результатом рішення влади Росії утримувати військовий контингент у цій державі.

Російські пропагандисти пишуть, що сирійські повстанці переймають досвід використання безпілотників у Сил оборони України. Цей досвід теж здобутий після дій Росії — неспровокованого вторгнення в Україну.

Провали російської армії у Сирії пропагандисти також списують на генералів, яких відправили у «почесне заслання» у Сирію. Але це теж є результатом кадрової політики російської держави.

У кінці листопада — на початку грудня пропагандисти стали звинувачувати сирійську владу як «від природи не здатну» втримати лад. І намагаються зміщувати акценти на «Захід, який відкриває другий фронт проти Росії». Однак якби росіянам не було «затісно» у своїй найбільшій за територією державі й вони не продовжували б вважати «частинами себе» Молдову, Україну, Грузію, не починали чи не доєднувалися б до збройних конфліктів у інших державах, як у Сирії, — у них було б менше причин нервувати.

Щоб не пропускати найголовніших матеріалів Центру досліджень «Детектора медіа», підписуйтеся на розсилку. Вона виходить що два тижні.

Ілюстрація на головній: Наталія Лобач