Україна без НАТО: чи зможе Лавров продати Трампу українську капітуляцію і що робити Києву

Очільник росМЗС Сергій Лавров в півторагодинному інтерв’ю американському журналісту Такеру Карлсону, серед іншого заявив, що Москва, мовляв, готова до мирних переговорів на основі угод, досягнутих навесні 2022 року у Стамбулі.

"Ключовий принцип — це позаблоковий статус України", — сказав Лав ров, фактично продублювавши раніше озвучену тезу Путіна, який також називав однією з головних умов поновлення мирних переговорів повну відмову Києва від євроатлантичного курсу. Вельми показово, що Карлсон уточнив у Лаврова: "Тобто, ніякого НАТО?". "Ніякого НАТО! А також жодних військових баз, військових навчань на українській землі за участю іноземних військ", — відповів на це міністр закордонних справ РФ.

Між тим, запрошення до НАТО є одним із пунктів "плану перемоги" президента Володимира Зеленського. Натомість радники новообраного президента США Дональда Трампа публічно і приватно висувають свої варіанти припинення російсько-української війни, але жоден з них не передбачає членство Києва у Північноатлантичному Альянсі в найближчому майбутньому.

Зокрема, майбутній спецпосланець по Україні та Росії Кіт Келлог наполягає на заморозці конфлікту по лінії фронту, що склалася. При цьому Вашингтон, згідно з його планом, має забезпечити Україні можливість "вести переговори з позиції сили", що на переконання експертів, передбачатиме додаткову і суттєву військову підтримку. Переговори щодо вступу України до НАТО при цьому будуть відкладені щонайменше на 10 років.

Своєю чергою глава Національної розвідки США за часів першої каденції Трампа Річард Гренелл виступив за створення так званих автономних зон на сході України, наголосивши при цьому, що членство України в НАТО не відповідає інтересам США. Ну, і, зрештою, майбутній віце-президент Джей Ді Венс пропонує створення демілітаризованої зони за існуючою лінією протистояння, яка буде "надзвичайно сильно укріплена" з тим, аби запобігти можливому вторгненню Росії у майбутньому. Членство України в Альянсі так званий план Ді Венса не передбачає.

Яким чином Москва намагається "продати" Трампу капітуляцію України

Акцентувавши на тому, що Лавров, ретранслюючи позицію Путіна, по суті вимагає від України відмовитися взагалі від будь-якої співпраці з Заходом у військовій сфері, політолог Петро Олещук у розмові з Фокусом зазначає: "Очільник російського МЗС вимагає від незалежної країни не просто відмовитися від зазначеного на конституційному рівні євроатлантичного курсу, а ще й вказує, мовляв, ніяких іноземних баз в Україні, тощо. Таким чином, фактично він наполягає на необхідності розірвання Києвом усіх зв’язків з західними партнерами у військовому секторі. Очевидно, що апетити росіян надалі будуть лише рости і вони вимагатимуть скорочення ЗСУ, обмеження військово-технічної співпраці, наприклад, ембарго на постачання зброї, ну і так далі".

На переконання експерта, попри демонстративні територіальні забаганки, насправді Москву набагато більше хвилює організація внутрішнього життя безпосередньо в Україні, що апріорі передбачає обмеження українського суверенітету: "Не вступ України в НАТО – це така річ… Ми туди поки не вступаємо, бо нас ніхто й не запрошує. Але річ у тім, що вимоги РФ стосуються не лише зовнішніх питань. Росіяни прямо заявляють на необхідності скасування обмежень для Московського патріархату, російської мови, тощо. Слід усвідомлювати, що насправді їх не стільки російська мова цікавить, скільки можливість у майбутньому використати це питання задля чергової агресії. Тобто, вони намагаються розкласти пастки заздалегідь".

Питання НАТО, вважає Петро Олещук, насправді в даній ситуації є похідним: "Вступ України можна відкладати на 10-20 років, не суть. Росіян цікавить геть не вступ України в НАТО, а її – України – повне захоплення. А не вступ України в НАТО є нічим іншим, як важливим елементом цього захоплення. І якщо на Заході, зокрема й у США, цього не розуміють, це дуже і дуже прикро. Але вони змушені це зрозуміти врешті решт, оскільки не лише Лавров про це говорить. Останнім часом пішов справжній вал хамських вимог з боку різноманітних росіян. В цьому контексті можна згадати інтерв’ю російського олігарха Малофєєва газеті Financial Times, а також заяви Кадирова, що, мовляв, якщо Трамп чоловік, то він виконає свою обіцянку і завершить війну. Тепер до цього хору додався ще й голос Лаврова. Тобто, йде масований тиск з боку РФ на Трампа, щоб під приводом завершення війни проштовхнути капітуляцію України".

В умовах, що склалися, переконаний Петро Олещук, Україна має викрутити ситуацію таким чином, щоб росіяни публічно і відкрито відкинули мирні пропозиції Трампа, як про це говорив, наприклад, вищезгаданий Малофєєв.

"Коли Москва скаже чітке "Ні" мирним починанням Трампа, ситуація може змінитися на нашу користь. Так, Трамп, можливо й не зацікавлений у тому, щоб відстоювати територіальну цілісність і суверенітет України, але перетворювати Україну на "малий Афганістан", як він лякав своїх громадян, мабуть, теж не бажає. Тому, підвищуючи максимально ставки і вимагаючи чогось нереального, росіяни, як на мене, швидше зменшують ймовірність реальних домовленостей з новою американською адміністрацією", — підсумовує експерт, припускаючи, що зі своїми максималістськими вимогами росіяни, зрештою, навпаки "надірвуться".

До якого провокативного кроку доречно вдатися Україні

В тому, що офіційний Київ, не звертаючи особливої уваги на гучні заяви Лаврова, має продовжувати просувати свою лінію та підходи переконаний експерт-міжнародник, директор Центру суспільних досліджень "Український меридіан" Дмитро Левусь.

"Україна – суверенна держава, в Конституції якої чорним по білому написано про євроатлантичну інтеграцію і ніхто не може щось нам нав’язувати ззовні. Такої лінії має притримуватися українська влада, хай би яке виття не стояло на болотах. Більше того, під час безпосередніх переговорів ми маємо звертати увагу наших партнерів на абсурдність ситуації. Наприклад, можна, нагадуючи про те, що перед повномасштабним вторгненням РФ вимагала, щоб НАТО пішло до кордонів 1997 року, вимагати реалізацію "хотєлок" Кремля саме за такою формулою, щоб це стосувалося не тільки відмови України від НАТО, а й конкретно зачіпало інтереси інших держав. Зрозуміло, що це певна провокація, яка не може бути офіційною позицією, але це той прийом, який можна і потрібно повсякчас використовувати", — зазначає експерт у розмові з Фокусом.

Коли таким чином довести ситуацію до абсурду, констатує Дмитро Левусь, "всі заворушаться, змушуючи Росію засунути, куди слід занадто розкатану губу".

Україна, наголошує аналітик, має твердо залишатися на своїх позиціях, тим більше, що Російська Федерація, "у якої не так багато часу", окрім радикальних вимог, неодмінно вдаватиметься й до радикальних дій, які скасують уявлення Заходу і Трампа, зокрема, про те, що з нею можна про щось домовитися цивілізованим способом. У якості прикладу таких дій експерт наводить історію з "Орешником", прогнозуючи, що це лише одна з ланок в ланцюзі ймовірних дій РФ.

Моделюючи реакцію Трампа на вимогу РФ щодо нейтрального статусу України, Дмитро Левусь підкреслив, мовляв, навіть те, що в так званих мирних планах новообраного президента США також йдеться щонайменше про десятирічне відтермінування цього питання, зовсім не означає, що це є "залізобетонною і незмінною" позицією Сполучених Штатів. І вагому роль тут, припускає експерт, можуть зіграти українські пропозиції, які стосуються того, що підрозділи ЗСУ можуть замінити війська США в Європі після війни. Назвавши даний кейс, виконанням стратегічних мрій Дональда Трампа про те, що Європа сама має більше опікуватися власною безпекою, політолог резюмував, що старий-новий очільник Білого дому цілком може пристати на таку ініціативу президента Зеленського.