Як «24 канал» озвучує новини за допомогою ШІ та розвиває диджитал-проєкти: Денис Зеленов у подкасті «Медіуми»

«24 канал» став першим медіа в Україні, яке впровадило аудіоновини з синтезом голосу на основі реальної ведучої. Як це працює? Чому редакція довіряє штучному інтелекту, але не автоматизує процес повністю? Чому ведуча Катерина Соляр довірила свій голос для новин — про все це ведучі подкасту «Медіуми» Наталя Соколенко та Вадим Міський поговорили з Денисом Зеленовим, диджитал-директором «24 каналу». 

А також про російських «опозиціонерів» у ефірі, що насправді стоїть за клікбейтними заголовками та де проходить червона лінія редакційної етики. Як змінюється медіаполітика під час війни, чи готові глядачі до відповідального споживання інформації?

Підписатися на подкаст «Медіуми» можна на Apple Podcasts, Spotify, SoundCloud, MEGOGO Audio, NV Подкасти, YouTube Music, YouTube та інших подкастингових платформах.

00:00 «Від ідеї до впровадження ШІ-озвучення новин голосом ведучої минуло більше рік»;

04:23 «Google не дуже схвально ставиться до контенту, який створений чи відредагований штучним інтелектом»;

06:32 «Людина слухає й читає різні новини одночасно»;

07:31 «Аудиторія озвучених новин не відрізняється від тих, хто приходить їх читати»;

08:49 «В YouTube є ціль — стати номером один удома, у вітальні»;

12:18 «До 2020 року ми використовували YouTube, як архів телебачення»;

14:02 Про клікбейт: «Якщо ти приходиш на певну платформу, то починаєш грати за її правилами»;

17:45 Про російських «опозиціонерів»: «Є Кац, який ніби теж виїхав, але постійно демонструє свої імперські амбіції»;

22:00 «В Україні ефірне радіо слухають дуже багато. І охоплення рекламних кампаній на радіостанціях можуть бути масштабнішими, ніж на телебаченні»;

24:10 Про верифікацію каналу в WhatsApp: «Це допомагає вибудовувати меседж на противагу Telegram, що це надійна й захищена платформа».

«Від ідеї до впровадження ШІ-озвучення новин голосом ведучої минуло більше рік»

Вадим Міський: «24 канал» оновив функцію аудіоновин на своєму сайті та впровадив озвучення за допомогою технології штучного інтелекту. Для створення аудіо ви використовуєте голос ведучої Катерини Соляр. Про запуск цієї функції ми й хотіли з вами поговорити. Що вас підштовхнуло до ідеї озвучувати новини штучним інтелектом?

Денис Зеленов: Не було переломного моменту, що от зараз ми починаємо озвучувати штучним інтелектом. Це процес накопичення інформації, яку ми постійно отримували з медіапростору. Ми бачили, що розвиток ChatGPT набирає обертів, зʼявляється багато різних можливостей. Паралельно в нашій компанії просувається створення мобільного застосунку, орієнтованого на аудіоконтент: радіостанції, аудіокниги. Ми про це говорили — і з'явилася ідея: чому б нам не озвучувати наші новини, які ми пишемо. Адже цього ще не робили в Україні принаймні. Не скажу, що сам процес реалізації був досить швидким. Якщо не помиляюся, від самої ідеї до впровадження новин з озвученням голосом нашої ведучої минув понад рік.

Наталя Соколенко: Ведуча не заперечувала?

Денис Зеленов: Ні, не заперечувала. Навпаки, це можливість комунікувати з аудиторією. Я не скажу які умови були, але зрозуміло, що це її авторський актив, її власний голос.

Наталя Соколенко: Але ж голос буде озвучувати новини, які вона не писала. Тут є певний ризик. А якщо хтось напише якусь нісенітницю, а вона своїм прекрасним, упізнаваним голосом це читає?

Денис Зеленов: Думаю, що тут вона довірилася нашій редакції. Мабуть, на користь її позитивного рішення зіграло те, що ми домовилися, що певну категорію новин озвучуватиме Катерина Соляр. У нас є новини про шоу-бізнес, хатні поради чи, наприклад, як садити картоплю навесні. І зрозуміло, що образ Каті не дуже підходить для цього. Ми чітко домовилися, що аудіоновини певних категорій, таких як hard news, breaking news, економіка, війна, міжнародна політика, озвучуватимуться її голосом.

Зараз ми також домовилися з іншою ведучою з однієї з радіостанцій, яка дала дозвіл на використання свого голосу для іншої категорії новин. Таким чином, ми прагнемо покрити 100% контенту озвучкою реальних людей.

Вадим Міський: Тобто ідея полягає в тому, щоб кожну новину, яка виходить на сайті «24 каналу», робити в аудіоверсії?

Денис Зеленов: Не зовсім. Це дуже утопічно і просто нереально. У нас за день виходить понад 300 новин на всі теми.

Вадим Міський, Наталка Соколенко та Денис Зеленов під час запису подкасту «Медіуми» в студії «Детектора медіа»

«Google не дуже схвально ставиться до контенту, який створений чи відредагований штучним інтелектом»

Наталя Соколенко: І частина з них теж створена штучним інтелектом, так?

Денис Зеленов: Ні.

Наталя Соколенко: На тему розваг, здається…

Денис Зеленов: Були у нас намагання, але ми від цього відмовилися. 

Наталя Соколенко: Чому?

Денис Зеленов: Є непідтверджена інформація, що Google не дуже схвально ставиться до контенту, який створений, написаний чи відредагований штучним інтелектом із мінімальним залученням реальної людини. Для нього це табу, і він може песимізувати такі сайти. У нас були такі новини, ми створювали психологічні тести. Це було своєрідне «бінго»: психологічний тест, створений штучним інтелектом для реальних людей. Але наш SEO-спеціаліст сказав: «Видаляйте цей контент негайно». Ми на цьому зробили паузу.

Щодо 100% новин, то з різних причин це нереально. Це дуже великий обсяг контенту. Мабуть, у цьому просто немає сенсу — озвучувати всі новини.

Вадим Міський: У вас цей процес усе-таки відбувається за участю людини. Він не є повністю автоматизований, це не API, яке звертається до генератора?

Денис Зеленов: Як побудований процес? Якщо ви відкриєте аудіоновину на основі текстового матеріалу, то побачите, що те, що озвучує штучний інтелект, і текст самої новини — різні. Спочатку вони були однакові, бо ідея проста: беремо новину, озвучуємо її та додаємо у форматі плеєра. Але згодом ми зрозуміли, що контент сприймається людиною по-різному, залежно від того, чи вона читає, чи слухає.

Вадим Міський: Це цитати, наприклад?

Денис Зеленов: Навіть не цитати. Текст іноді містить так звані «беки»: «Нагадаємо вам, що…» Потім є SEO-частина, де потрібно певну кількість разів використати ключовий запит теми, скажімо, «події в Курській області». Коли радіоведуча читає новину про події в Курській області, вона не повторюватиме це стільки разів — це звучить неприродно. Тому наша команда використала інший підхід зі штучним інтелектом, який резюмує текст.

Вадим Міський: Тобто деоптимізує.

Денис Зеленов: Так. Він суттєво скорочує текст і створює формат, який краще підходить для аудіоконтенту.

«Людина слухає й читає різні новини одночасно»

Вадим Міський: А є відгуки слухачів? Вони розрізняють штучний голос? Як загалом сприймають цей контент?

Денис Зеленов: Нещодавно ми запустили на сайті опитування через сервіс, який дає змогу отримати зворотний звʼязок. Ми налаштували його для відвідувачів сайту, які прослухали аудіоновини чотири й більше разів, тобто для досвідчених користувачів. Ми запитуємо: що вам подобається, що не подобається в аудіоновинах?

Це перший крок до комунікації й отримання зворотного зв’язку, бо до цього у нас були лише внутрішні думки — хтось із редакції висловлював свою позицію. Із того, що ми отримали, збіглося наше припущення: людина слухає й читає різні новини одночасно. Наприклад, вона слухає одну новину, а текст скролить до іншої.

Наталя Соколенко: Це про мене.

Денис Зеленов: Ми розуміли, що так може бути — це дійсно так і є.

«Аудиторія озвучених новин не відрізняється від тих, хто приходить їх читати»

Вадим Міський: Ви зараз медіа, яке є першопрохідцем у цій сфері, й ваш досвід може надихнути інші редакції на використання подібних підходів. Хто, на вашу думку, є слухачем новин на сайті? Який профіль цієї аудиторії? Це молодь, старші люди, жінки, чоловіки? Можливо, люди, які слабко бачать? Як би ви описали портрет аудиторії слухачів текстових новин?

Денис Зеленов: Наразі точних даних немає, тому це будуть лише мої припущення. Я думаю, що ця аудиторія не відрізняється від тих, хто приходить читати новини. Загалом, якщо говорити про людей, які цілеспрямовано заходять на сайт читати новини — це вже досить вузька аудиторія, порівняно з тими, хто споживає контент у телеграмі, ютубі чи твіттері. Ми просто запропонували для цих людей ще один формат, трохи інший.

Наталя Соколенко: Ви кажете «вузька аудиторія». Тобто набагато менше людей читають саме сайт?

Денис Зеленов: Так. Тут навіть мова про тих, хто цілеспрямовано заходить саме на сайт. Тобто не потрапляє туди через Google Discover чи Ukr.net, а точно знає, що довіряє, наприклад, першому, другому або третьому сайту.

Наталя Соколенко: Cтартова сторінка «24 каналу».

Денис Зеленов під час запису подкасту «Медіуми» в студії «Детектора медіа»

«В YouTube є ціль — стати номером один удома, у вітальні»

Наталя Соколенко: Гаразд, переходимо до того, як загалом організований диджитал-напрямок на «24 каналі». Ви зможете зараз по пам’яті перерахувати всі платформи, на яких розміщується контент «24 каналу»?

Денис Зеленов: Так, думаю, зможу. Принаймні вірю в це. Основа — це веб. Це те, з чого все починалося — це сайт. На ньому зараз працює найбільша кількість людей у редакції, вони займаються його наповненням. Далі — соцмережі: Facebook, X (Twitter), Instagram і Threads.

Наталя Соколенко: О, ви вже є в в Threads? Як там успіхи?

Денис Зеленов: Як казав наш керівник відділу SMM, «останнім часом досить непогано».

Наталя Соколенко: А телеграм?

Денис Зеленов: Телеграм у нас теж є. Звісно, ми не можемо порівнятися за кількістю підписників із «Реальним Києвом» чи «Трухою». Але якщо говорити про медіа, то 216 тисяч підписників — це досить непогано. Є «ТСН» та «УНІАН», у яких приблизно 700—800 тисяч підписників. У нас менше, але це все одно хороша цифра.

Наталя Соколенко: TikTok?

Денис Зеленов: У TikTok ми нещодавно досягли 400 тисяч підписників — така кругла цифра. Ми його почали вести ще на початку війни, але це давалося дуже складно. Ми не розуміли, який контент там потрібен. Трохи більш як рік тому ми взяли на цей напрямок дуже кмітливу дівчину, яка прекрасно розуміла специфіку платформи.

Наталя Соколенко: Скільки їй років?

Денис Зеленов: 23.

Наталя Соколенко: Таких фахівців і фахівчинь шукають. Я знаю, наприклад, одна правозахисна організація. Здавалося б, де тікток, а де правозахист. Нагадую, що TikTok — це китайська компанія, а Китай — країна, де не розуміють і не поважають права людини. Попри це, ця правозахисна організація вирішила, що саме там вони можуть досягти значної аудиторії. Вони знайшли кмітливу дівчину, яка живе в іншому місті, й вони настільки задоволені її роботою! Вона адаптує серйозний контент на правозахисну тематику, й у них шалена кількість переглядів, яких вони не досягають на інших платформах. 

Ви як вважаєте, на яких платформах зараз стрімке зростання? Щоб зрозуміти, як казав футбольний коментатор Коте Махарадзе, «куди ми котимося».

Денис Зеленов: Я ще не згадав про YouTube, хоча це окрема відеоплатформа. Мені здається, ютуб має один із найбільших темпів зростання як в Україні, так і у світі загалом. Так само тікток. Це платформи, де все побудовано навколо відеоконтенту, причому короткого. Хоча довгі формати також існують — і їх дивляться. В YouTube навіть є ціль на найближчі кілька років — стати номером один удома, у вітальні. Ви раніше дивилися аналогове телебачення — а зараз Ютуб хоче зайняти це місце. Вони орієнтуються на довгі формати й, зокрема, короткі формати, як-от рілз у фейсбуці чи інстаграмі. Принаймні я вірю, що ці короткі формати домінуватимуть ще років п’ять.

Наталя Соколенко: Тобто люди хочуть бачити, дивитися, а не читати.

Денис Зеленов: І при цьому — швидко.

«До 2020 року ми використовували YouTube, як архів телебачення»

Вадим Міський: Ви також телевізійна компанія. У вас є лінійне телебачення, де постійно виробляється певна кількість контенту. Наскільки багато з цього контенту ви перепаковуєте для YouTube? Цей контент залишається домінантою вашого ютуб-каналу, чи він уже живе самостійним життям і те, що приходить із телебачення — лише приємний додаток, але не основа?

Денис Зеленов: Він точно ще не живе самостійним життям, але вже має позицію, коли не є місцем, куди завантажують усе, що було на телебаченні. Раніше, до 2020 року, ми просто завантажували контент, використовували ютуб, як архів телебачення і ніяких підходів не було. У 2021 році ми почали експериментувати: робити спеціальні прямі ефіри на певні теми. Зараз 100% контенту, який виробляється для телебачення, іде на ютуб. Також ми ще виготовляємо досить багато контенту винятково для цієї платформи. Тобто, скажімо так, на ютуб-канал працюють два напрями: телевізійний і ютубний.

Проте наш генеральний директор чітко позиціює це так: ми не виробляємо контент для телебачення чи для YouTube, ми виготовляємо його для глядача. А де йому зручно дивитися — там він і дивиться.

Вадим Міський: До речі, ви дистрибутуєте ваш відеоконтент на ОТТ-платформах як on-demand контент, а не лінійний телеканал?

Денис Зеленов: Наскільки я знаю, такий досвід у нас є, ми працюємо в цьому напрямі. Не можу сказати, що є якісь видатні успіхи, але контент там також публікується.

Про клікбейт: «Якщо ти приходиш на певну платформу, то починаєш грати за її правилами»

Наталя Соколенко: Денисе, поговорімо про клікбейтні заголовки на ютубі. Я вам чесно скажу: мене це трохи від вашого ютуб-каналу відвернуло. Я стала менше дивитися, бо мене просто вибішують ці заголовки. Але я читала не раз дискусії на цю тему серед менеджерів, зокрема на сторінках «Детектора медіа», що, мовляв, цього не уникнути. Ви тут такі розумні — ті, хто читає статті й дискутує на шпальтах «Детектора медіа», — це одне, а масовий глядач на ютубі — це інше, й він цього клікбейту потребує. Ви не вважаєте, що це просто дорога в нікуди, зрештою?

Вадим Міський і Наталка Соколенко під час запису подкасту «Медіуми» в студії «Детектора медіа»

Денис Зеленов: Я погоджуюся з вами, що у клікбейту, безумовно, є негативні наслідки. І, можливо, ми точно не можемо сказати, у якому масштабі вони є зараз і будуть у майбутньому. Але ви правильно зазначили, і колеги також це підкреслюють: є середовище, у якому ти маєш конкурувати. Якщо ти приходиш на певну платформу, то починаєш грати за її правилами.

Якщо в тебе є ціль — досягати великого охоплення, отримувати багато переглядів, — ти приймаєш ці правила гри. Можна сказати: «Ні, ми не бавимось у клікбейт, це не наша редакційна політика», але тоді треба прийняти те, що перегляди суттєво впадуть.

І тут кожен власник медіа, кожна редакція мають чітко визначити межу, в рамках якої працюють, і яку вже точно не можна переступати. Одне питання — перебільшити, використати емоційну прикрасу в клікбейті чи створити інтригу, але при цьому не збрехати, не перекрутити факти й справді подати те, що є у відео.

Зовсім інша ситуація, коли ти пишеш щось на кшталт «Армія РФ отступаєт, войнє конєц». Це заголовок, який, на мою думку, абсолютно однозначно не можна сприймати нормально.

Коли ми отримали фідбек від аудиторії та медіаспільноти, ми переглянули свою політику. Це був момент, коли ми зрозуміли: о’кей, це занадто. І вирішили, що так робити більше не будемо.

Вадим Міський: А як ви вирішили не робити? Де для вас пролягла ця червона лінія?

Денис Зеленов: Є певні слова. 

Наталя Соколенко: «Шок», «сенсація»?

Денис Зеленов: Типу того.

Наталя Соколенко: Я, чесно кажучи, одразу проминаю такі відео, де є слова «шок», «сенсація» чи подібні.

Вадим Міський: Це ти, Наталко, це ти.

Наталя Соколенко: Я про це й кажу. Одна річ — коли говорять медіаексперти, це одне, а пересічні глядачі... Просто я думаю і про медіаграмотність, яка теж має якось зростати в нашій країні. Щоб люди відмовлялися від такого контенту, голосували, по суті, тим, що не дивляться.

Мене ще більше виводять із себе ці клікбейтні заголовки, коли вони не відповідають змісту. Це не стосується «24 каналу», але наведу приклад іншого телевізійного каналу. Назвемо його умовно «опозиційним», не тим, що в телемарафоні. У них кілька разів було таке, що в заголовку щось пишуть, а зміст зовсім інший. Наприклад, у заголовку подається факт зі словами «шок», «сенсація», а в самому відео цього факту немає навіть близько. Мені здається, було б добре, якби медіаграмотність наших глядачів зростала, і вони таким чином впливали. Але до цього ми ще дуже далеко.

Про російських «опозиціонерів»: «Є Кац, який ніби теж виїхав, але постійно демонструє свої імперські амбіції»

Наталя Соколенко: До речі, про Росію згадала. Що скажете про інтерв’ю з російськими, так би мовити, «опозиціонерами»? Це російська мова. Чи отримуєте ви фідбек від глядачів, які кажуть, що з таким потрібно закінчувати? Чи навпаки — людям хочеться це чути?

Денис Зеленов: Ми не беремо до ефіру будь-кого з «опозиціонерів». У нас дуже чіткий підхід до вибору людини та її думок. Є державна програма, телеканал «FreeДом» і ще кілька медіа, вони досить непогано фінансуються. Їхня мета — донести росіянам по всьому світу, зокрема, й у самій Росії, реальну ситуацію: хто на кого напав і чому це відбувається. На це щороку виділяється значне фінансування.

У нас мета та сама, але ми не беремо грошей від держави. Ми також віримо, що не всі 100% росіян — «тупі вівці, які нічого не розуміють», що з ними треба перестати комунікувати. Є надія, що певній частині можна донести інформацію, і в якомусь майбутньому це може дати свої результати. Тому комунікація з цими «російськими опозиціонерами» — для росіян, які часто вже не живуть у Росії. Вони можуть мешкати в Німеччині, США, Польщі. 

Вадим Міський: Ви перепаковуєте контент каналу «FreeДом» чи це винятково ваш власний контент із цієї російської опозиції?

Денис Зеленов: Ми не перепаковуємо. Це наші партнери, експерти у своїх галузях. Ми вже три роки спілкуємося з ними на ці теми — й усе це за наш кошт. Ми з ними спілкуємося, записуємо ефіри. Іноді робимо окремі стріми, іноді відбуваються ввімкнення на телебаченні, залежно від теми. Тут немає мети просто поговорити з ними, бо в них є якась квота. Це питання тем, які, на нашу думку, важливо доносити росіянам.

Вадим Міський: А якщо говорити про контент на YouTube з російськими «опозиціонерами», то хто є глядачем цього контенту? Чи ведете ви якусь окрему статистику? Наприклад, це більше Росія, російськомовна Європа чи російськомовні люди в Україні? Хто є основним споживачем?

Денис Зеленов: Думаю, це десь 50 на 50 — Україна і Росія, якщо загалом говорити. Тобто дві основні аудиторії.

Наталя Соколенко: Росія так багато дивиться?

Денис Зеленов: Так, своїх опозиціонерів їм цікаво дивитися. Причому, знаєте, опозиціонер опозиціонеру «рознь», якщо можна так сказати. Є зовсім відбиті, а є більш адекватні, які ще з 2014 року або й раніше виїхали з Росії, але все ще мають якісь зв’язки з нею. А є умовний Кац, який ніби теж виїхав, але постійно демонструє свої імперські амбіції. Росіянам цікаво слухати. Значний відсоток аудиторії — це росіяни за кордоном. Їм цікаво, що відбувається. Я не знаю, коли саме вони переїхали до Штатів чи Німеччини, але вони дивляться.

Якщо говорити про наш канал загалом, то Росія складає близько 20% аудиторії контенту. 50—55% — це Україна. А третє місце займає Німеччина.

Щодо мови — за законом про медіа, в нас немає російськомовного контенту. Колись були ці «опозиціонери», але зараз вони присутні винятково на ютубі. Кількість російськомовного контенту значно зменшилася.

Вадим Міський, Наталка Соколенко та Денис Зеленов під час запису подкасту «Медіуми» в студії «Детектора медіа»

«В Україні ефірне радіо слухають дуже багато. І охоплення рекламних кампаній на радіостанціях можуть бути масштабнішими, ніж на телебаченні»

Вадим Міський: Денисе, ви згадали про те, що у вас готується аудіозастосунок в компанії. Це зараз теж тренд. Багато радіомовників створює аудіозастосунки — це розширення ефіру, бібліотека стає зручнішою в доступі. Особливо це актуально для розмовних радіостанцій, для тих, хто експериментує з жанрами. Тому що плейлист можна собі увімкнути на Spotify, а коли є розмови — їх можна послухати on-demand в такому застосунку. Застосунок для цього — зручна форма поряд із подкастами, наприклад. Кого ви бачите своїми конкурентами на цьому полі, на яку аудиторію ви орієнтуєтеся?

Денис Зеленов: Якщо говорити про аудиторію, коли ідея зʼявляється потрібно розуміти, наскільки масштабною вона може бути. На це питання дає відповідь аудиторія й обсяг. В Україні (дуже багато людей дивується цьому) ефірне радіо слухають дуже багато. І охоплення рекламних кампаній на радіостанціях можуть бути масштабнішими, ніж на телебаченні, насправді. Але є тренд, що люди поступово переходять, перемикаються з радіоприймачів на онлайн-радіо. Вони слухають його через смартфони, через застосунки, через сайт. Якщо зайти в Google Trends і ввести пошук «радіо онлайн», то ви побачите, як за пʼять років ця крива зростає. Це така однозначна відповідь: треба цим займатися.

Якщо говорити про конкурентів, то їх може бути кілька. Є Megogo, які не те щоб активно, але постійно займаються напрямком аудіоконтенту. У них, якщо зайти в застосунок, є каталог радіостанцій. Зараз вони займаються озвучкою контенту книг. Є також наші конкуренти з категорії радіостанцій — це «Тавр медіа». У них багато радіостанцій, вони досить рейтингові, і в них є успішний застосунок — RadioPlayer.

Хочу сказати, що ті показники, які ми бачимо, не якісь космічні, але це все одно цікава комерційна аудиторія. І я думаю, що як мінімум ці дві компанії — ті, з якими ми будемо в майбутньому конкурувати.

Про верифікацію каналу в WhatsApp: «Це допомагає вибудовувати меседж на противагу Telegram, що це надійна й захищена платформа»

Наталя Соколенко: «24 канал» став першим верифікованим українським онлайн-медіа у вотсапі. Ви почали розвивати цю сторінку восени 2023 року, одразу після того, як у WhatsApp зʼявилася можливість створювати власні канали. Розкажіть, як ви стали верифікованими, як це вийшло? Я сподіваюся, що ваша відповідь заохотить інші медіа активніше переходити на інші платформи, заводити ці канали й поступово, в перспективі, всім нам відійти від Telegram.

Денис Зеленов: Я дуже вірю, що в якомусь майбутньому Telegram в Україні зникне. Але так, дійсно, постає питання: де дивитися, куди летять «шахеди» й ракети? Не знаю, наскільки детально це показує канал «ППО», але телеграм поки що в цьому допомагає, на жаль.

Як ми почали працювати з вотсапом? Дійсно, це вже трохи більш ніж рік, як ми завели канал. Якщо бути відвертим, ми не вірили, що з цього щось вийде. Коли запускали, ми розуміли, що займатися ним будуть SMM-редактори, якщо буде вільний час. Насамперед телеграм, а якщо в когось годинка-дві вільні, то вони додавали новини й у вотсап, щоб канал був активним.

Декілька разів ми вже думали припинити цю роботу, але вирішили: ні, все ж таки продовжимо.

Потім зʼявилася пропозиція від нашого Мінцифри, що вони можуть надати верифікацію нашому каналу. Тобто це вони нам допомогли, але питання розвʼязувалося рік. Ми постійно запитували: «Ну як, ну як?». І от буквально місяць тому це розвʼязали. Я не знаю, як це було організовано, але величезна подяка їм. Ця верифікація насправді нам дуже допомогла, тому що приріст підписників пішов суттєво вгору.

Вадим Міський: Бачу, що у вас було сім тисяч підписників на момент публікації новини про верифікацію, а зараз вже десять тисяч. І це всього за кілька тижнів.

Денис Зеленов: Так, ми ще запустили активну кампанію в соціальних мережах і через інші наші медіа. А верифікація стала підтвердженням, що ми офіційні, що це надійно. І це допомагає нам вибудовувати меседж на противагу телеграму, що це надійна й захищена платформа.

в попередніх випусках подкасту «Медіуми» говорили з Анною-Веронікою Краснопольською про підлітковий проєкт, що об’єднав гейміфікацію, науку й реальну боротьбу з фейками, Мариною Кафтан про те, чому критичне мислення — головна зброя проти інформаційних атак, Лідією Смолою про те, як алгоритми соцмереж підштовхують до емоційних рішень і що робить нас легкою мішенню для інформаційних атак, Ольгою Кравченко про конференцію «Стійкі разом: розвиток медіаграмотності в Україні», Наталією Романишин про те, які техніки маніпуляції використовують різні телеграм-канали, Дмитром Литвином про «Укрінформ», «УП», телемарафон та «офреки» для журналістів, Тетяною Лебедєвою про залаштунки журналістського конкурсу «Честь професії» та роботу Комісії з журналістської етики, Крістіною Гаврилюк із Мінцифри про те, чи здатні DMA і DSA змінити правила гри на європейському ринку цифрових послуг, Олександром Педаном про співпрацю з Суспільним, новий проєкт замість «УніверCheck» та інші ідеї Pedan buro, Катериною Котвіцькою з Megogo Audio про аналіз поточної ситуації та трендів у сфері дистрибуції аудіоконтенту онлайн, Філом Пухарєвим про феномен фільму «Яремчук. Незрівнянний світ краси», Кирилом Передрієм про те, як наймолодший журналіст України готується до інтервʼю з провідними політиками країни, Галою Котовою з Viber про те, як досвід роботи під час пандемії допоміг команді Rakuten Viber зростати після початку широкомасштабного вторгнення, Дмитром Хоркіним про те, як вплинула війна на розвиток радіо в Україні.

Також рекомендуємо: Подкаст «Детектор медіа говорить», у якому ми начитуємо найцікавіші статті та рецензії, що виходять на сторінках нашої групи онлайн-видань. Якщо у вас не вистачає часу на читання, ви можете просто слухати нашу аудіоверсію. Підписуйтеся на подкаст та отримуйте доступ до найцікавіших матеріалів «Детектора медіа» у зручному для вас форматі.

Колаж: «Детектор медіа»