Світовий рекордсмен розповів, що допомогло йому вилікувати астму, алергію і помолодшати

51-річний Стіг Северінсен отримав прізвисько "людина, яка не дихає" після того, як встановив світовий рекорд із найтривалішого перебування під водою без спливання на поверхню — 22 хвилини. До цього досягнення він ішов десятиліттями, а тепер, перебуваючи на пенсії, вважає, що його метод екстремальної затримки дихання, котрий він називає "Дихальна терапія", може стати ключем до довшого життя і лікування безлічі захворювань. Про це він розповів у бесіді з Daily Mail.

"Є багато очевидних причин, через які затримка дихання може допомогти збільшити тривалість життя – і більш здорове життя загалом. Наприклад, мене ніколи не госпіталізували, а дитяча астма та алергії, на які я страждав роками, зникли, коли я почав екстремальну затримку дихання", – зазначив Стіг.

За словами лікарів, у цих словах є певна правда. Так, доктор Леонард А. Джейсон, професор психології в Університеті Де Поля в Чикаго, підтвердив, що "є наукові докази користі контрольованого дихання для активації парасимпатичної нервової системи (мережі нервів, що розслабляє тіло після періодів стресу чи небезпеки), поліпшення функції легень і сприяння ясності розуму". Однак прямі зв'язки зі збільшенням тривалості життя він називає "спекулятивними".

Джейсон перерахував і потенційні ризики, що може нести тривала або екстремальна затримка дихання: запаморочення, непритомність і в крайніх випадках гіпоксія. Остання навіть може призвести до смерті через небезпечно низький рівень кисню в крові. Тому лікар не радить експериментувати із затримкою дихання під водою тим, хто тільки починає.

Корисно, але небезпечно

Северінсен каже, що проста затримка дихання, якщо практикувати її безпечно протягом тривалого часу, може творити чудеса для здоров'я. За його словами, переваги таких дихальних технік полягають у тому, що організм стає більш ефективним у використанні кисню. Затримуючи бажання вдихнути і вдихати більше кисню, організм змушений адаптуватися.

Що краще організм доставляє кисень клітинам вашого тіла, то краще він відновлює ушкодження й очищає відходи. Це знижує ризик усього: від вірусів до депресії та м'язового напруження.

З віком легені природним чином слабшають і втрачають частину своєї еластичності, через що клітинам стає складніше отримувати необхідний їм кисень.

"Коли ви зберігаєте гнучкість грудної клітки та діафрагми, ви також можете вдихати більше кисню і краще видихати вуглекислий газ та інші "відходи" організму. Із затримкою дихання природним чином пов'язана робота з диханням – тому щоденні тренування підтримують здоров'я серцево-судинної системи", – каже Стіг. Щоправда, чоловік просить тих, хто хоче поекспериментувати із затримкою дихання, не бути такими ж екстремальними, як він.

Северінсен каже, що затримка дихання не тільки збільшує ємність легенів і знімає стрес, а й може збільшити викид еритропоетину (ЕПО), який є природним гормоном, що виробляється нирками і стимулює вироблення еритроцитів.

Дослідження підтверджують його заяви, і деякі спортсмени навіть практикують вправи на затримку дихання, щоб потенційно підвищити свою аеробну здатність і витривалість. З цієї Стиг називає затримку дихання формою "природного допінгу".

Іншою важливою перевагою контрольованого дихання є науково доведене зниження рівня гормонів стресу в крові.

"Звісно, я також можу відчувати стрес, смуток, розлад – але я навчився справлятися зі стресом продуктивніше, і це те, чого може навчитися кожен", – підкреслює Северінсен.

Шлях до рекордів

Плаванням і дайвінгом чоловік захопився ще в дитинстві, оскільки на задньому дворі вілли, де він ріс, був великий басейн. Батьки хотіли, щоб обидва їхні сини навчилися плавати.

"Тому я навчився плавати ще немовлям і був відібраний у "команду талантів" у моїй групі плавання у віці п'яти років. "Моя кар'єра в затримці дихання, можна сказати, почалася з пірнання в басейн за пластиковими тваринами на одному вдиху — це була наша улюблена гра в дитинстві. На тренуваннях із плавання я теж був трохи неслухняним і любив сидіти під водою, поки мої друзі пропливали два кола – це доводило мого тренера до сказу, коли він мене ловив!" – згадує Стіг.

Северінсен почав грати в підводне регбі в старшій школі, зрештою ставши членом данської національної збірної. Кілька років по тому, під час навчання в Університеті Барселони, він приєднався до іспанської національної збірної з підводного хокею.

За рекомендацією свого тренера з підводного регбі Северінсен почав займатися фрідайвінгом у 2003 році. До кінця першого року тренувань він уже побив три рекорди і витратив майже десять років на вдосконалення техніки медитації, перш ніж побив рекорд 22-хвилинного занурення.

На його рахунку рекорд із найтривалішого часу затримки дихання серед чоловіків (22 хвилини) і рекорд із найтривалішого підводного плавання. Він проплив 152,4 метра всього за дві хвилини й 11 секунд. 2021 року Стіг Северінсен побив світовий рекорд із дальності плавання в ластах на одному вдиху, пропливши 202 метри під водою

Тепер він проводить час, подорожуючи світом, навчаючи своїх прийомів усіх, від дитячих плавальних клубів до військових. Стіг також підтримує школу в Камбоджі, сподіваючись, що одного разу всі діти в школі навчаться техніки дихання в ранньому віці.

Раніше Фокус писав, що бабуся з Канади встановила світовий рекорд з віджимання.

Цей матеріал має виключно інформаційний характер і не містить порад, які можуть вплинути на ваше здоров'я. Якщо у вас проблеми, зверніться до фахівця.