Порятунок або провал: найочевидніший спосіб боротьби із самотністю не працює

Дослідження, проведене в Гарварді, виявило бентежну тенденцію серед підлітків: незважаючи на велику кількість часу, проведеного в соціальних мережах, багато підлітків не вступають у повноцінну соціальну взаємодію.

Наукова робота, проведена Лаурою Марчіано, доктором з Гарварду, проливає світло на нову проблему сучасної молоді. Більше половини з 500 підлітків, які брали участь у дослідженні, повідомили, що не спілкувалися з іншими людьми, ні особисто, ні онлайн, протягом досліджуваних годин. Це явище збігається з більш широкою національною стурбованістю проблемою соціальної ізоляції. У доповідях головного хірурга США доктора Вівека Мурті самотність названо епідемією, від якої страждає половина дорослого населення Америки, що підштовхнуло до вивчення ролі технологій у цій кризі, пише The New York Times.

У Фокус. Технології з'явився свій Telegram-канал. Підписуйтесь, щоб не пропускати найсвіжіші та найзахопливіші новини зі світу науки!

Дослідження акцентує увагу на три основні моделі поведінки, пов'язані із самотністю серед користувачів технологій. Соціальні порівняння в таких додатках, як Instagram, можуть посилити почуття неповноцінності, оскільки користувачі оцінюють своє життя в порівнянні з гламурними постами. Надмірне захоплення текстовими повідомленнями, що не мають того багатства, яке притаманне спілкуванню віч-на-віч, створює бар'єри для справжнього спілкування. І нарешті, перегляд контенту "в один дотик", заохочуваний нескінченною прокруткою і функцією автовідтворення, часто ще більше ізолює людей. Додатковий метааналіз досліджень пандемічного періоду, проведений доктором Марчіано, підтвердив ці закономірності, особливо зв'язок між негативними порівняннями в соціальних мережах і підлітковою самотністю.

Стратегії боротьби із самотністю включають у себе формування більш здорових звичок у використанні техніки. Наприклад, такі інструменти, як можливість в Instagram приховувати кількість лайків або визначати пріоритет певних акаунтів у стрічці, дають деяке полегшення. Експерти, зокрема доктор Чіа-чен Янг з Університету штату Оклахома, виступають за усвідомлену участь у соціальних мережах, зосередившись на обміні інформацією, а не на порівняннях, що викликають заздрість. Аналогічним чином, більш насичені методи спілкування, такі як відеодзвінки, а не текстові повідомлення, можуть підвищити автентичність і емоційний зв'язок.

Однак проблема виходить за рамки індивідуальної поведінки і стосується дизайну платформ соціальних мереж, які стимулюють конкуренцію і підтвердження за допомогою таких функцій, як лайки та акції. Ця структурна проблема викликала критику на адресу технологічних компаній, хоча деякі з них, наприклад Meta, запровадили заходи, спрямовані на зниження такого тиску. Проте залежність від саморегулювання викликає питання про ширший вплив цих платформ на суспільство.

Додаткову складність створює поява нових технологій, таких як генеративний ШІ, які підлітки починають використовувати як компаньйонів. Цим інструментам бракує емоційної глибини людської взаємодії, але вони приваблюють тих, хто відчуває осуд або відчуження з боку однолітків. Цей зсув відображає глибшу культурну проблему, коли навіть традиційне соціальне оточення, наприклад їдальні в коледжі, відходить на другий план під впливом смартфонів, що доктор Мурті спостерігав під час відвідування студентських містечок.

Раніше Фокус писав про підлітковий бунт у льодовиковий період. Вчені вивчили скелети підлітків, які померли в Європі близько 10-30 тис. років тому.