Протилежність дежавю існує: вчені попереджають, що вона ще моторошніша

Дежавю — досвід, коли ми помилково віримо, що пережили нову ситуацію в минулому. Але вчені виявили, що дежавю насправді є "вікном" у роботу людської системи пам'яті, пише Science Alert.

За словами старшого викладача психології в Університеті Сент-Ендрюс Акіри О'Коннор і професора когнітивної нейропсихології з Університету Гренобль-Альпи Крістофера Мулена, їхні дослідження показали, що дежавю виникає, коли частина мозку, що виявляє щось знайоме, розсинхронізується з реальністю. По суті, дежавю — сигнал, який попереджає нас про цю дивину.

У Фокус. Технології з'явився свій Telegram-канал. Підписуйтесь, щоб не пропускати найсвіжіші та найзахопливіші новини зі світу науки!

Але тепер дослідники вважають, що повторення насправді здатне зробити щось більш моторошне і незвичайне. Йдеться про протилежність дежавю — "жамевю": коли щось, що ви вважаєте знайомим, насправді видається нереальним або новим. У своєму дослідженні, яке було відзначено Шнобелівською премією з літератури, вчені вивчили механізм, що лежить в основі цього явища.

Передбачається, що жемавю може включати погляд на знайоме обличчя і раптове виявлення його незвичайним або невідомим. Наприклад, у музикантів це трапляється на мить — вони губляться в дуже знайомому уривку музики.

Відомо, що жемавю в житті зустрічається в рази рідше, ніж дежавю, і, ймовірно, є більш незвичним і тривожним. Учені виявили, що цей досвід може бути спровокований повторенням або пильним поглядом, але не завжди. Наприклад, сам Акіра О'Коннор зазначає, що колись йому довелося з'їхати з автостради на узбіччя, бо він забув, як діють педалі в авто. На щастя, жемавю зустрічається надзвичайно рідко.

Зазначимо, що науці дуже мало відомо про жемавю, проте вчені припустили, що цей стан досить просто викликати в лабораторії. Для цього вчені попросили реципієнтів повторювати одну дію знову і знову доти, доки процес не стає безглуздим і заплутаним.

У першому експерименті взяли участь 94 студенти, яких попросили багаторазово написати одне й те саме слово. Вони зробили це з дванадцятьма різними словами, які варіювалися від звичайних, таких як "двері", до менш поширених, таких, як "меч".

Реципієнтів просили переписувати слово і попередили, що вони можуть зупинитися з однієї з кількох причин. А саме:

• дивне почуття;
• нудьга;
• біль у руці.

Результати показали, що в близько 70% випадків реципієнти зупинялися через виникнення дивного почуття. Учені також виявили, що це відбувалося приблизно через одну хвилину або 33 повторення.

У другому експерименті вчені використовували тільки слово "the", вважаючи, що воно було найбільш поширеним. Результати показали, що 55% учасників експерименту перестали писати через жемавю, але після 27 повторень. Реципієнти також зазначали, що вони зупинялися через те, що втрачали сенс або контроль над рукою. Також деякі учасники в якийсь момент відчували, що "це здається неправильним".

Вченим знадобилося 15 років, щоб опублікувати свою роботу. Після експериментів виявилося, що подібне дослідження вже було проведене Маргарет Флой Вошберн у 1907 році. Результати її експерименту показали, що реципієнти втрачали "асоціативну силу" в словах, на які дивилися протягом трьох хвилин.

Тепер учені зазначають, що їхній внесок у науку полягає в тому, що трансформації та втрати сенсу під час повторення супроводжуються особливим почуттям — жемавю. Передбачається, що це сигнал для мозку про те, що щось стало занадто автоматичним, безглуздим або повторюваним. Вчені вважають, що жемавю, допомагає нам "вирватися" з нашої поточної обробки, і відчуття нереальності насправді є перевіркою реальності.

Раніше Фокус писав про те, що вчені наблизилися до розкриття таємниці дежавю.