В одне вухо влітає, в інше вилітає: вчені пояснили, чому ми часто забуваємо важливі речі

Увага до різних деталей і можливості їх запам'ятовування варіюється від людини до людини і в цьому плані ми всі унікальні. Намагаючись розгадати причину забудькуватості деяких людей і міцної пам'яті інших, вчені досліджували механізми нашої пам'яті.

Дослідники з Університету Райса вивчили складне питання про те, чому деякі спогади виділяються на тлі інших, що дає змогу зрозуміти динаміку розвитку людської пам'яті. Науковці намагалися знайти причину, через яку ми можемо забути щось важливе, водночас чітко пам'ятати якусь буденну дрібницю, що може допомогти їм розробити стимуляцію нашої пам'яті, яка позбавляє таких проблем, пише Rice University.

У Фокус.Технології з'явився свій Telegram-канал. Підписуйтесь, щоб не пропускати найсвіжіші та найцікавіші новини зі світу науки!

У своїй роботі, опублікованій у журналі Cognitive, Affective, & Behavioral Neuroscience, вчені досліджували, як емоційна значущість, особистий контекст та індивідуальні відмінності взаємодіють, формуючи нашу здатність до запам'ятовування. В огляді, написаному Фернандою Моралес-Кальва і Стефані Леаль, наявні дослідження організовані навколо трьох ключових аспектів: "що, де і коли", з'ясовуючи як згадуються події, з метою зрозуміти головне "чому". У їхньому дослідженні підкреслюється, що спогади часто формуються під впливом емоційного резонансу, зосередженості та повторення.

Події з сильним емоційним впливом або ті, які вимагають уваги, з більшою ймовірністю будуть збережені. Просторова пам'ять також відіграє важливу роль, оскільки нове й унікальне оточення часто залишає сильніший відбиток порівняно зі звичним оточенням. Крім того, на запам'ятовування впливає час подій та їхня послідовність або поділ на окремі епізоди. Крім цих загальних закономірностей, на пам'ять істотно впливає індивідуальний і культурний контекст. Моралес-Кальва зазначила, що пам'ять — це не універсальне явище, пояснюючи, що те, що запам'яталося одній людині, може бути забутим іншою через їхні унікальні когнітивні та культурні особливості. Ця варіативність підкреслює обмеження стандартизованих оцінок пам'яті, які часто не враховують такі індивідуальні відмінності.

Результати цих висновків дуже важливі, особливо в міру старіння населення планети і поширення таких захворювань, пов'язаних із пам'яттю, як деменція. Вони можуть поліпшити діагностичні інструменти та втручання, зробивши їх більш інклюзивними та ефективними. Леал наголосила на ширшому впливі, заявивши: "З огляду на ці змінні, ми зможемо розробити точніші діагностичні інструменти та дієвіші втручання".

Нещодавні глобальні дослідження пам'яті засвідчили, що люди яскравіше запам'ятовують емоційно насичені події, як-от весілля або стихійні лиха, що лише підтверджує ключову роль мигдалини в обробці пам'яті. Аналогічним чином, особисті досягнення і віхи посідають високі позиції за частотою запам'ятовування, що підкреслює взаємозв'язок між особистою значущістю і міцністю пам'яті.

Раніше Фокус писав про те, що вчені навчилися генерувати нові нейрони в мозку за допомогою стовбурових клітин. Виявивши важливість клітинного метаболізму в нейрогенезі, дослідники змогли збільшити кількість нейронів у мозку дорослих і літніх мишей.

Також Фокус писав про те, що вчені виявили в нашому мозку математичні нейрони. У дослідженнях вчених брали участь дев'ять добровольців. Завдяки вивченому матеріалу вдалося дійти висновку — в мозку людини існують нейрони, що активуються під час певних математичних операцій.