Чому боротьба із втручанням РФ на вибори дає шанс старій владі Румунії

Безпрецедентна ситуація у Румунії – 6 грудня, за два дні до другого туру президентських виборів, коли голосування на закордонних дільницях вже стартувало, Конституційний суд ухвалив рішення про скасування результатів першого туру цих виборів.

Рішення Конститутивного суду видається тим дивнішим, що за три дні до того – 3 грудня – цей суд вже виніс рішення про визнання результатів першого туру дійсними.

Але вирішальним для корекції цього рішення стало оприлюднення розсекречених документів Вищої ради національної оборони.

Про непросту політичну ситуацію у Румунії читайте в статті Сергія Герасимчука і Ростислава Клімова з Ради зовнішньої політики "Українська призма" "Держпереворот" чи захист від Росії? Пояснюємо, що стоїть за скасуванням виборів президента Румунії.

Далі – стислий її виклад.

4 грудня румунська розвідувальна служба повідомила про "виявлення агресивної рекламної кампанії, проведеної в обхід національного виборчого законодавства, а також використання алгоритмів деяких соціальних мереж".

Крім того, правоохоронці зафіксували близько 85 тисяч кібератак на IT-структури, за допомогою яких підтримувався виборчий процес.

Висновком спецслужб Румунії стала фіксація факту проведення гібридних атак на Румунію з боку Росії.

Також, засновуючись на даних, які були розсекречені, стало очевидним іноземне втручання у виборчий процес на користь незалежного кандидата Келіна Джорджеску.

Антисистемний популіст, якого не помічали соціологи, несподівано для всіх (навіть, для екзитполів) зайняв за результатами першого туру перше місце.

А в другому турі Джорджеску мав протистояти лідерці проєвропейської партії "Союз порятунку Румунії" (USR) Елені Ласконі.

Її перемога також стала сенсацією, адже вона лише на кілька тисяч голосів обійшла чинного прем’єр-міністра Румунії Марчела Чсолаку.

Очікувано, що рішення Конституційного суду викликало негативну реакцію в обох учасників другого туру.

Проте найбільшого удару рішення Конституційного суду завдало і без того дестабілізованій політичній системі Румунії.

Єдиним променем світла у цій ситуації можна вважати проєвропейську більшість, яка після парламентських виборів уже встигла сформуватися у складі PSD, PNL, USR, UDMR та представників національних меншин.

Однак крок Суду може вже на початку роботи владної коаліції зробити її такою самою турбулентною, якою вона була у 2022–2024 роках.

Одним із перших конфліктів між учасниками коаліції може стати боротьба за призначення очільника Сенату – верхньої палати парламенту Румунії.

Саме він, відповідно до Конституції Румунії, після закінчення президентського строку чинного президента Клауса Йоганніса тимчасово стане виконувачем обов’язків президента до обрання нового.

Ще одним фактором ризику може стати підважена легітимність новообраного парламенту.

Вже зараз у окремих аналітиків постає питання: якщо росіяни змогли "хакнути" президентські вибори, то де гарантії, що вони не зробили цього на парламентських?.

Цей аргумент може стати приводом для спекуляцій на тему необхідності розпуску парламенту і дострокових виборів.

Одним із найбільших викликів після скасування результатів першого туру президентських виборів може стати загальна дестабілізація ситуації в Румунії.

Ультраправі сили можуть мобілізувати своїх виборців до участі в широкомасштабних протестах, мітингах та демонстраціях.

Радикальний крок Конституційного суду також може бути вдало використаний популістами як доказ того, що мейнстримні проєвропейські партії, такі як PNL чи PSD, діють проти румунського народу.

Очевидно, що надалі на Румунію чекає один із найбільш важких періодів в її історії.

Докладніше – у матеріалі Сергія Герасимчука і Ростислава Клімова "Держпереворот" чи захист від Росії? Пояснюємо, що стоїть за скасуванням виборів президента Румунії.