Еволюція очима мавп: учені розповіли, як у людей розвинулася здатність спілкуватися

Люди і примати мають дивовижну здатність орієнтуватися в складних соціальних мережах, використовуючи те, що дослідники називають "соціальними знаннями", для інтерпретації та відстеження відносин усередині своїх спільнот. Ця здатність дає нам змогу розуміти динаміку таких явищ, як дружба, конфлікти і союзи. Нещодавно вчені провели дослідження, яке відкрило їм нові знання про те, як пов'язаний зір і еволюція мов, пише The Conversation.

У Фокус.Технології з'явився свій Telegram-канал. Підписуйтесь, щоб не пропускати найсвіжіші та найцікавіші новини зі світу науки!

На відміну від приматів, чия комунікація обмежена безпосередніми потребами, такими як сигнал про небезпеку або їжа, люди володіють здатністю пов'язувати дії з конкретними агентами і пацієнтами, наприклад — "хто кому що зробив", у своїх виразах. Цей універсальний лінгвістичний феномен визначає пріоритети агентів у всіх відомих мовах, відображаючи глибоку когнітивну схильність людини.

Нещодавнє дослідження, опубліковане в журналі PLOS Biology, дало змогу з'ясувати, чи існує ця когнітивна структура до появи самої мови. Використовуючи технологію інфрачервоного стеження за очима, дослідники спостерігали за дорослими людьми, немовлятами та людиноподібними мавпами (шимпанзе, горилами та орангутангами), коли ті дивилися відео з соціальними та несоціальними взаємодіями. Вони виявили, що дорослі та мавпи могли швидко ідентифікувати агентів у несоціальних сценаріях, особливо в тих, де йшлося про їжу. На відміну від них, немовлята виявляли меншу зосередженість, часто концентруючись на тлі, що свідчить про відмінності в розвитку зорового сприйняття.

Одним із дивовижних результатів стала відсутність пріоритету агентів у соціальних взаємодіях, можливо, через динамічну природу відеостимулів, на відміну від статичних зображень, каже авторка дослідження, Ванесса Вілсон, викладачка психології в Університеті Галла. Однак сцени, пов'язані з їжею, незмінно привертали увагу до агентів, що свідчить про їхню еволюційну важливість для виживання.

Погляди мавп дуже схожі на погляди дорослих людей, що вказує на загальні механізми сприйняття і обробки подій у різних видів, зазначила Вілсон. Ця загальна схильність до ідентифікації агентів і пацієнтів у соціальних сценаріях могла послужити когнітивною основою для еволюції мови. Однак відсутність подієво-пов'язаної комунікації у приматів залишається невирішеною загадкою науки. Дослідники припускають, що ключову роль у розвитку цих когнітивних здібностей зіграла соціальна складність спільнот мавп і людини.

Дослідження поведінки приматів показали, що їхні соціальні мережі складні, включають ієрархію і вирішення конфліктів, але в їхньому спілкуванні відсутні синтаксис і граматика. Розуміння цих когнітивних нюансів не тільки збагачує знання людства в царині еволюційної біології, а й підкреслює унікальну траєкторію, що призвела людей до розвитку мови як інструменту для навігації у своєму надскладному соціальному світі.

Раніше Фокус писав про найефективніший і найлегший спосіб вивчення нових мов.

А також про найдобрішу і най простішу мову у світі. У 2001 році Соня Ланг, канадська лінгвістка, створила надпросту мову, в якій було всього лише 120 слів. Хоча нині кількість слів зросла до 137, проте Токіпона все ще залишається найпростішою з відомих мов.