Яка справжня дата Різдва: точно не 25 грудня – вчені здивували відповіддю

Вчені з'ясовують точну дату народження Ісуса: і це не 25 грудня 1 року нашої ери, як вважалося раніше.

Для мільйонів християн у всьому світі святкування Різдва має глибше значення, ніж просто подарунки і ялинка. Вважається, що 25 грудня цього року виповниться 2023 роки від дня народження Ісуса Христа. Однак вчені припускають, що Ісус не народився взимку 1 року нашої ери.

Про це йдеться у статті Daily Mail.

Експерти кажуть, що Ісус може бути набагато старшим, ніж більшість людей думає, оскільки датує своє народження першим століттям до нашої ери.

І погана новина для тих, хто невдовзі планує свої святкування, – історики кажуть, що немає жодних підстав вважати, що день народження Ісуса справді припадає на 25 грудня.

Професор Лоуренс Микитюк з Університету Пердью (США) сказав: "Залишається принизливим фактом, що, незважаючи на різні твердження, ніхто в наш час не може точно сказати точного року народження Ісуса".

Скільки років від народження Ісуса

Згідно з традиційною думкою, що Ісус народився 25 грудня 1 року нашої ери, цього Різдва йому має виповнитися 2023 рік.

Незалежно від релігійних поглядів, багато істориків сходяться на думці, що дійсно існував чоловік на ім’я Ісус, який народився в римській провінції Галілея приблизно 2000 років тому.

Однак, оскільки Ісус народилася в селянському стані, не було жодних записів про його народження.

За словами професора Микитюка, найкращий доказ того, коли насправді народився Ісус, — це пов’язати його життя з відомими діячами, які залишили багато свідчень.

Одним із ключових джерел, на яке вчені посилаються, є життя юдейського царя Ірода Великого, який був призначений Римом правити землями, включаючи Віфлеєм та Єрусалим, приблизно з 37 року до нашої ери.

Згідно з Біблією, почувши, що "Цар юдейський" ось-ось народиться, Ірод видав указ про вбивство всіх єврейських хлопчиків до двох років. Якщо це правда, то Ісус повинен був народитися принаймні за два роки до смерті царя Ірода.

На щастя для нас, є багато сучасних джерел, які надають докази про життя та смерть царя Ірода, як-от величезні "Юдейські старожитності" єврейського історика Йосипа Флавія, написані лише через 60 років після смерті Ісуса.

Йосип Флавій говорить нам, що незадовго до смерті Ірода відбулося місячне затемнення. Це може стосуватися чотирьох можливих дат: 15 вересня 5 року до нашої ери, 13 березня 4 року до нашої ери, 10 січня 1 року до нашої ери та 29 грудня 1 року до нашої ери.

Професор Микитюк каже: "Йосиф також говорить нам у двох місцях, що єврейська Пасха сталася незабаром після смерті Ірода Великого. Тому що Пасха святкується навесні: вересень, січень і грудень виключаються".

Це говорить нам про те, що цар Ірод мав померти незабаром після 13 березня 4 р. до н. Грунтуючись на цьому розрахунку, більшість учених датують рік народження Ісуса приблизно 4-6 роком до нашої ери.

Єдина заковика полягає в тому, що вчені не мають жодного доказу, окрім Біблії, того, що цар Ірод справді віддав наказ про легендарну різанину невинних. Хоча історичні записи малюють Ірода як тирана, наказ про вбивство тисяч дітей трохи викликає недовіру.

Однак, була різанина немовлят чи ні, самі автори Євангелій впевнені, що Ісус та Ірод жили в один і той самий момент часу. Оскільки Біблія вірна щодо дат інших історичних діячів, таких як Понтій Пілат та імператор Август, справедливо припустити, що вона приблизно правильна щодо Ірода.

Не зима, а, ймовірно, весна

Перша справжня згадка про 25 грудня як дату народження Ісуса з’являється в середині 4 століття нашої ери. Однак більшість учених погоджується, що ця дата, ймовірно, мало пов’язана з фактичним днем народження Ісуса.

Професор Микитюк каже: "Навряд чи Ісус народився в будь-який день грудня, не кажучи вже про 25 грудня, тому що "були пастухи в полі, які вночі стерегли свої отари". Вчений наголошує, що у Палестині взимку пастухи тримали овець у кошарі, щоб захистити себе та своїх овець від негоди.

Іншим ключовим моментом є те, що трави, якою харчувалися вівці, було найбільше в березні, перш ніж її спалило сонячне тепло.

"Цей факт великої кількості трави в березні узгоджується з місячним затемненням, яке сталося незадовго до смерті Ірода Великого", — каже професор Микитюк.

"Ймовірною датою, яку можна визначити для народження Ісуса, є березень, 6, 5 або 4 рік до нашої ери", — вважає Микитюк.

"Три славнії царі, звідки ви прийшли"

У пошуках більш точної відповіді деякі вчені наводять історію біблійних трьох мудреців. У Євангелії від Матвія три волхви шукають Ісуса, йдучи за зіркою на сході.

І завдяки ретельним записам нічного неба китайськими астрономами, є багато претендентів на те, чим може бути ця зірка.

У 5 р. до н. е. астрономи династії Хань зафіксували проходження зірки, яка проносилася небом протягом 70 днів. Хоча комета ніколи не була названа, професор Колін Хемфріс, фізик з Кембриджського університету, вважає, що це була Віфлеємська зірка.

"Згідно з китайськими записами, зірка з’явилася навесні 5 року до н. е. — весняний сезон окоту овець", — каже Колін Хемфріс.

Як альтернативу, інші дослідники припустили, що Віфлеємська зірка була не яскравою кометою, а скоріше астрономічною подією, яка була б невидимою для недосвідченого ока.

Біблія описує мудреців як "волхвів" — стародавнє слово для астрономів, яких цікавив би рух планет набагато більше, ніж проходження падаючих зірок або комет.

Юпітер, зокрема, асоціювався з королівською владою, тому будь-які рідкісні події, пов’язані з планетою, могли стати приводом для пошуку волхвами нового короля.

Так сталося, що 17 квітня 6 року до нашої ери сталася надзвичайно рідкісна астрономічна подія під назвою потрійне з'єднання. Під час цієї події Юпітер і Сатурн тричі зблизилися на небі за дуже короткий проміжок часу.

Американський історик Майкл Молнар припускає, що це сприймалося як особливо сприятливий знак, який, можливо, віщував народження короля. Якщо біблійна розповідь про Віфлеємську зірку правильна, то це може датувати народження Ісуса весною 7 року до нашої ери.

Таким чином, найвірогіднішим кандидатом на дату народження Ісуса є весна, а не зима.

Чому вважають, що Ісус народився 25 грудня 1 року нашої ери?

Починаючи з 8 століття, історики поділяють час на Anno Domini (AD), що означає "рік нашого Господа", і "до Різдва Христового" (до н. е.).

Тому може бути несподіванкою те, що історики так помилилися з датою народження Ісуса, оскільки вона відіграє таку ключову роль.

Помилку можна простежити до ченця на ім’я Діонісій Ексігус (Малий), який жив між 470 і 544 роками нашої ери. Саме Діонісій вважається основоположником літочислення від Різдва Христового. Термін "наша ера" став домінуючим у Західній Європі тільки після того, як це використав Беда Преподобний для того, щоб датувати історію англійського народу, що було закінчене у 731 році.

Щодо того, чому саме 25 грудня обрали нібито датою, то питання дещо спірніше.

Згідно з однією теорією, християни навмисно перенесли своє свято у відповідність із римським святкуванням Сатурналії, щоб заманити навернених язичників.

Також римський імператор Авреліан справді встановив язичницьке свято Sol Invictus, нескореного Сонця, 25 грудня.

Професор Ендрю МакГоуен з Єльської богословської школи натомість зазначає, що перші припущення про язичницьке походження дати Різдва з’явилися лише в 12 столітті. Він зауважує, що перша згадка про дату Різдва та найдавніші святкування відбулися в період, коли християни не запозичували багато язичницьких традицій.

Натомість професор МакГоуен припускає, що дата 25 грудня могла бути обрана тому, що це рівно за дев’ять місяців до передбачуваної дати розп’яття Ісуса 25 березня.

Ранні християни твердо вірили, що Ісус помер у той самий день, коли був зачатий від Святого Духа.

"Зв’язувати зачаття Ісуса та смерть таким чином, безсумнівно, здасться дивним для сучасних читачів, але це відображає стародавнє та середньовічне розуміння зв’язку всього спасіння", – поснює професор-богослов.

Чому ж тоді українці до недавнього часу святкували Різдво 7 січня

Юліанський календар вживався у Західному світі до 1582 року, коли Папа Римський Григорій XIII вніс низку змін. Всесвітнє прийняття цього переглянутого календаря, який став знаний як Григоріанський, відбулося протягом наступних століть, спочатку в католицьких державах, а згодом у протестантських і православних державах християнського світу.