Проєкт пенсійної реформи: що відомо, які плюси та мінуси, що кажуть економісти

У Мінсоцполітики підготували проєкт пенсійної реформи, який передбачає запровадження базової пенсії, систему балів за страхові внески та інші нововведення. Журналістка Коротко про обговорила проєкт документа з економістами.

До другого рівня ще далеко

Про те, що пенсійну реформу в Україні розпочнуть із 1 липня 2025 року, стало відомо після публікації Бюджету-2025. Українці дивувалися: невже нововведення, які відкладають десятиліттями, справді запровадять під час повномасштабної війни?

Нагадаємо, що пенсійна реформа в Україні має відбуватися у три етапи, проте ми з початку 2000-х тупцюємо на першому – удосконалення солідарної системи. Саме в рамках цього першого етапу українським жінкам підняли пенсійний вік, а згодом ініціювали поступове зростання необхідного трудового стажу для всіх.

Другим етапом реформування пенсійної системи мають стати обов'язкові відрахування до накопичувальних фондів, які акумулюватимуть ці накопичення протягом тривалого часу.

І ось тут і в обивателів, і в експертів виникають великі питання, оскільки у нас усі накопичення разом із відсотками можуть легко зникнути у невідомому напрямку. Експерти не раз говорили про те, що робота таких фондів має контролюватись державними регуляторами, а компанії, які це роблять, повинні мати системи контролю. В Україні такої системи немає.

– Пенсійну реформу відкладають уже понад 20 років, – нагадав у розмові з Коротко про президент Українського аналітичного центру Олександр Охріменко. – Тож можна сказати, що ідея вже переросла сама себе. Головна проблема – величезний дефіцит Пенсійного фонду за солідарною системою (тобто такий, коли з податків людей, які зараз працюють, виплачуються пенсії нинішньому поколінню пенсіонерів. - Ред). Тому реформу постійно відкладають до кращих часів, коли цей дефіцит зникне. Але оскільки сьогодні пенсіонерів в Україні багато, а платників ЄСВ дуже мало, стратегія «спочатку ліквідувати дефіцит, потім запустити другий рівень» не спрацьовує.

За словами експерта, в Україні, плануючи пенсійну реформу, за основу брали німецьку модель, яка сьогодні працює у Німеччині. У цій моделі є свої плюси та мінуси, але за умов війни провести таку реформу в Україні нереально. Справа в тому, каже Охріменко, що у Німеччині євро так не девальвує, як гривня, а у нас планують накопичувати у фондах саме гривню. Але якщо зараз запустити другий рівень пенсійної реформи, він почне працювати через 20 років. За цей час українська національна валюта сильно знеціниться, і накопичені мільйони перетворяться на сотні тисяч, а то й десятки тисяч.

Тому, підсумував експерт, реформа просто не спрацює без так званого «валютного застереження»: більша частина грошей на пенсійних рахунках має конвертуватися у валюту та інвестуватися у державні цінні папери Європи та США. Але проти цього виступають Мінфін, НБУ, тому все це малоймовірно.

"Не реформа, а редакція"

Те, що пропонують сьогодні, експерти схильні називати не реформою, а, швидше, технічною редакцією, адже ні про який другий рівень у документі не йдеться. Та й у самому Міністерстві соціальної політики говорять про те, що йдеться про виклад у новій редакції Закону «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Проєкт документа має ту саму «підготовчу» мету: усунути диспропорції в системі солідарного пенсійного забезпечення, запровадити єдині підходи до обчислення пенсії, забезпечити чітку залежність між розміром сплаченої суми страхового внеску та розміром пенсії.

Зокрема, автори документа пропонують застосовувати для обчислення розміру пенсії інформацію про суми сплачених страхових внесків замість інформації про заробітну плату чи доход, з яких сплачувався страховий внесок.

Також у планах запровадити базову пенсію, замінивши нинішню громіздку та непрозору систему численних доплат. Усі надбавки та інші виплати з поняття «пенсія» буде виведено.

«Фактично йдеться про поглинання таких доплат однією сумою – базовою частиною пенсії. Крім того, базова частина пенсії забезпечить мінімальний рівень пенсійного забезпечення у солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування для осіб, які отримали право на пенсію за віком», - йдеться у документі.

Сама пенсія за віком складатиметься з базової та страхової частин. Розмір базової частини пенсії за віком становитиме 30% від мінімалки на поточний рік, зменшеної у сумі відрахувань податків та інших обов'язкових платежів. Розмір страхової частини – це похідна від суми внесків, які людина сплатила протягом усієї своєї зайнятості.

Законопроєктом змінюються підходи до перерахунку пенсії згідно з індексацією. Тепер зростання пенсій відповідатиме процесам, що відбуваються в економіці: пенсії зростатимуть разом із зростанням зарплат, а із уповільненням зростання заробітних плат сповільнюватиметься і зростання пенсій.

Також змінюються підходи до перерахунку пенсії особам, які продовжили працювати на пенсії. Для працюючих пенсіонерів перерахунок пенсій відбуватиметься автоматично щороку.

Для забезпечення прозорої та справедливої ​​пенсійної системи, яка працюватиме як математична модель без «ручного» втручання, всі додаткові преференції будуть виведені зі структури пенсії в солідарній системі до окремих доплат. Вони будуть збережені та консолідовані у Законі «Про пенсії за особливі заслуги». Державні соціальні доплати одержувачам пенсії та інші виплати здійснюватимуться за рахунок коштів держбюджету та продовжать виплачуватись ПФУ разом із виплатою пенсії.

І, нарешті, законопроєкт пропонує «охопити» пенсіями тих, хто при досягненні 65 років не має достатньо страхового стажу, хоча при цьому сплатив чималі суми страхових внесків. Зокрема, пропонується надати право на пенсію за віком незалежно від страхового стажу особам, які досягли 65 років, за умови, що до цього часу вони сплатили внески в сумі, еквівалентній сумі внесків за 30 років стажу з мінімальної зарплати. До речі, за словами Олександра Охріменка, ситуація, коли розмір пенсії залежить не від стажу, а від того, скільки людей перерахувало ЄСВ, є європейською практикою.

«Всі побачать, у які суми державі обходяться спецпенсії»

- Ця корекція солідарної системи виглядає цілком логічною, - зазначив у розмові з Коротко про аналітик Данило Монін. – По-перше, вводиться поняття базової частини пенсії у розмірі 30% від мінімальної зарплати мінус податкові відрахування. Це означає, що держава регулярно індексуватиме базову пенсію, піднімаючи мінімальну зарплату. Раніше такої прив'язки не було. Крім того, наскільки я розумію, система балів, яка залежить від стажу та платежів внесків, дозволить також зараховувати стаж ФОП, які сплачують ЄСВ, але зараз їм стаж не зараховується.

І, нарешті, каже Монін, ще одним позитивним моментом є плани щодо виведення всіх спеціальних пенсій з Пенсійного фонду в окремий закон.

- Ймовірно, вони будуть у вигляді доплат фінансуватися з держбюджету, щоб не мати проблем із виконанням Конституції, - підсумував аналітик. – Але в той же час буде всім видно суму спецпенсій, і її буде відокремлено від солідарної системи. Це теж плюс, оскільки всі зможуть побачити, у які суми державі обходяться спеціальні пенсії суддів, прокурорів та інших спецпенсіонерів.