Румунія здивувала. Чи є загроза для України?

Румунія відверто здивувала. Виборча кампанія у сусідній з Україною державі перетворилася на цікавий політичний трилер, фінальна серія якого ще не побачила світу. Другий тур президентських виборів, призначений на вчора, не відбувся, а результати першого — скасовані.

Хоча спочатку чергові президентські і парламентські вибори в Румунії, призначені на кінець листопада — початок грудня, не викликали підвищеного інтересу в експертів та іноземних ЗМІ. Попередні соціологічні опитування показували, що загалом проєвропейські політичні партії здобувають комфортну більшість в парламенті країни. Щодо президентських перегонів, то й там соціологи не віщували великих несподіванок, хоча й допускали теоретичний вихід до другого туру кандидата від євроскептичного «Альянсу за об’єднання румунів» (AUR) Джордже Сіміона. Реальність виявилася інакшою.

24 листопада у Румунії відбувся перший тур президентських виборів. Його результати стали справді сенсаційними. Нагадаємо, що кандидат-самовисуванець Келін Джорджеску, якому в кращому випадку пророкували четверте місце, здобув перемогу з результатом у 22,94% та набрав понад 2 мільйони 120 тисяч голосів. Друге місце посіла Елена Ласконі з «Союзу порятунку Румунії» (19,18%), а третю сходинку зайняв лідер соціал-демократів Марчел Чолаку, який також є прем'єр-міністром. Натомість Джордже Сіміон з «Альянсу за об'єднання румунів», здобув лише четверте місце з результатом 13,86%.

Соціологи за 10 днів до дати голосування прогнозували, що Келін Джорджеску може набрати близько 6% голосів. Фаворитом перегонів був соціал-демократ Марчел Чолаку, якому давали близько 25%. За друге і третє місце з відривом понад 6% від лідера змагалися Елена Ласконі з «Союзу порятунку Румунії» та Джордже Сіміон з «Альянсу за об'єднання румунів». Як виявилося згодом, результати опитування громадської думки були дуже далекі від реалій.

Після невдалої спроби пройти у другий тур Марчел Чолаку заявив про відставку з посади лідера «Соціал-демократичної партії». На фоні обговорень ролі роликів у соціальних мережах у перемозі Келіна Джорджеску Чолаку також закликав дослідити рекламну кампанію Джорджеску у мережі TikTok. Згодом, розвідка та МВС Румунії представили докази, які викривають кампанію з просування ультраправого кандидата Келіна Джорджеску на платформі TikTok напередодні першого туру президентських виборів. Раніше переможець тепер вже скасованого першого туру заявляв, що не витрачав жодної копійки на свою рекламу. Однак виявилося, що вартість його передвиборчих роликів може становити 1 млн євро.

2 грудня Конституційний суд одноголосно підтвердив результати першого туру. Проте 6 грудня він скасував попереднє рішення та анулював результати виборів після того, як президент Румунії Клаус Йоганніс дозволив розсекретити інформацію про іноземне втручання.

Слід зазначити, що рішення Конституційного суду було неоднозначно сприйняте румунськими політиками та суспільством. Якщо Марчел Чолаку підтримав його, то інші політичні гравці висловили протилежну думку. Елена Ласконі назвала скасування результатів першого туру «незаконним та аморальним» і таким, що «знищує саму суть демократії». Джордже Сіміон, який посів четверте місце, заявив про «державний переворот», хоча виступив проти вуличних протестів. Сам Келін Джорджеску сказав, що «румунська держава розтоптала демократію», коли вирішила анулювати результати першого туру виборів. І теж висловився про «формалізований державний переворот». 8 грудня, коли мав відбутися другий тур виборів президента, Джорджеску прийшов на виборчу дільницю, де мав проголосувати, і закликав відновити «демократію, скасовану судом».

Для України перемога Келіна Джорджеску справді могла б створити серйозні ускладнення. Цей політик не тільки має сентименти до фашистського минулого своєї країни і скептично налаштований щодо Заходу та НАТО. Він також симпатизує Путіну, обіцяв припинити будь-яку допомогу Україні і висловлював бажання активно співпрацювати з Росією.

Аналіз політичної ситуації в Румунії буде неповним без врахування результатів парламентських виборів, які відбулися 1 грудня. Хоча вони й не були сенсаційними, проте засвідчили статистично значущу корекцію політичного ландшафту. І ця корекція не зовсім сприятлива для подальшої підтримки України.

У нижню палату парламенту пройшло сім політичних сил. На першому місці «Соціал-демократична партія» (PSD) з 21,96%, на другому — «Альянс за об'єднання румунів» (AUR) із 18,01%, на третьому — «Націонал-ліберальна партія» (PNL), яка отримала 13,20%. Також виборчий бар’єр подолали: «Союз порятунку Румунії» (USR), який здобув 12,45% голосів, партія «SOS Румунія» скандально відомої за антиукраїнські висловлювання Діани Шошоаке (7,36%), Молодіжна партія (POT) — 6,46% і «Угорський демократичний союз Румунії» (UDMR) з 6,34% підтримки. Електоральні підсумки виборів до сенату майже ідентичні.

Формально на виборах до парламенту більшість здобули проєвропейські і прозахідні політичні партії, до яких умовно можна віднести соціал-демократів, націонал-лібералів, «Союз порятунку Румунії» та «Угорський демократичний союз Румунії». Але їхня суспільна підтримка суттєво зменшилася. Соціал-демократи втратили 24 місця, націонал-ліберали — 44, а правоцентристський «Союз порятунку Румунії» — 15 місць. Водночас ультраправі, а подекуди явно проросійські політичні сили, серйозно наростили свій потенціал. Євроскептичний «Альянс за об'єднання румунів» (AUR) здобув додатково 31 мандат у нижній палаті парламенту. Також вперше до парламенту потрапили «SOS Румунія» (27 місць) і Молодіжна партія (POT), котра здобула 24 мандати.

Якщо правий «Альянс за об'єднання румунів» (AUR), попри прохолодне ставлення до підтримки України, також не плекає великих симпатій до Росії та Путіна і останнім часом намагається виглядати більш респектабельно, то цього не можна сказати про інші політичні сили з крайнього політичного спектра. Лідер партії «SOS Румунія» одіозна Діана Шошоаке добре відома завдяки радикальним антиукраїнським висловлюванням, симпатії до Росії і спробі зареєструвати в парламенті законопроєкт про анексію Румунією областей України. Щодо Молодіжної партії, то вона чітко задекларувала свою підтримку кандидату у президенти Келіну Джорджеску — прихильнику дружби з Росією, який захоплюється фашистським минулим своєї країни та гостро критикує будь-яку допомогу Києву.

Теоретично нова більшість у парламенті може сформуватися навколо чотирьох партій — соціал-демократів, націонал-лібералів, «Союзу порятунку Румунії» та «Угорського демократичного союзу Румунії». Разом ці політичні сили матимуть у новому парламенті 197 місць, тоді як для більшості необхідно 166 мандатів. Проте це не означає, що така коаліція буде міцною та стабільною, адже її учасники мають між собою відчутні ідеологічні розходження. В усякому разі кандидатка у президенти Елена Ласконі від «Союзу порятунку Румунії» не в захваті від коаліції з соціал-демократами. Ситуацію ускладнює демографічна криза, сповільнення економіки, висока інфляція та дефіцит бюджету, який може перевищити 8% ВВП. А ще — низький рівень довіри румунів до таких інституцій, як уряд, парламент та політичні партії.

Що далі? Точна дата повторних президентських виборів у Румунії ще невідома. Очевидно, вони відбудуться у першій половині 2025 року. Хоча Конституційний суд Румунії скасував результати першого туру президентських виборів, рішення про заборону Келіну Джорджеску висувати свою кандидатуру не прийняте. І зараз не зовсім зрозуміло, чи буде воно ухвалене. Це означає, що у прихильного до дружби з Росією кандидата є шанси знову поборотися за посаду глави держави і виграти виборчу кампанію. Але навіть якщо Джорджеску врешті заборонять балотуватися у президенти, як це у жовтні зробили з Діаною Шошоаке, це ще не означає, що проблема вирішена.

Перемогу у першому турі президентських виборів такого кандидата, як Келін Джорджеску і значне падіння рівня довіри до традиційних правлячих партій не можна списати виключно на зовнішнє втручання чи підступні передвиборчі маніпуляції. Румунське суспільство серйозно розчароване політичними елітами та їхнім внутрішнім курсом. Тому шукає альтернативи. І знаходить їх, зокрема, серед популістів. Чи й просто політиків, які не звикли політкоректно замовчувати наявні проблеми та вдавати, що в державі все чудово. Те, що частина з них є відверто проросійськими кандидатами і ностальгують за епохою фашизму, пересічного виборця часто не дуже обходить. Навіть навпаки, може викликати захоплення. Якщо прозахідні політичні сили й надалі ігноруватимуть суспільні настрої, Румунія дійсно може стати ще однією слабкою ланкою об’єднаної Європи.