Рейтинг Фокусу "Українець року": Максим Буткевич, який понад два роки був у полоні РФ

Максим Буткевич — український правозахисник, журналіст, активіст і волонтер, що відомий своєю багаторічною діяльністю у сфері захисту прав людини. Він активно працював над проблемами, що стосуються біженців, прав меншин, а також запобігання дискримінації й мови ворожнечі в Україні. Як співзасновник Центру прав людини ZMINA та Громадського радіо, Буткевич багато років віддавав себе не лише журналістиці, але й культурній діяльності, спрямованій на освіту та підвищення обізнаності громадян з важливих питань прав людини. У рамках рейтингуФокусу"Українець року" редакція знайомить читачів з його номінантами.

Максим Буткевич народився в Україні, здобув освіту в галузі правознавства і журналістики. Уже на початку своєї кар’єри він активно долучався до правозахисної діяльності, ставши координатором проєкту "Без кордонів", що мав на меті захист прав біженців і внутрішньо переміщених осіб. Він також працював з міжнародними організаціями, зокрема в офісі Управління Верховного комісара ООН у справах біженців в Україні.

Важливим етапом у діяльності Буткевича стало співзаснування Центру прав людини ZMINA. Організація стала платформою для просування правозахисних ініціатив, а також для моніторингу дотримання прав людини в Україні. У цьому контексті Буткевич займав активну позицію, організовуючи конференції, семінари та інші заходи, що сприяли підвищенню рівня обізнаності громадськості щодо прав людини.

Одним із важливих напрямів діяльності Буткевича була журналістика. Він був співзасновником Громадського радіо, де працював на посаді редактора та журналіста, висвітлюючи теми, пов’язані з правами людини, а також суспільно-політичні проблеми, які торкались життя українців. Крім того, Буткевич був учасником і організатором Міжнародного фестивалю документального кіно про права людини Docudays UA, що став важливою платформою для обговорення правозахисних питань через кіно.

Відомий своїми лекціями і тренінгами з прав людини, Буткевич працював із журналістами, активістами та представниками органів влади. Він неодноразово виступав за необхідність впровадження етики у медіа, а також за важливість освіти щодо мови ворожнечі та захисту прав людини в умовах конфліктів.

Після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну у 2022 році, Буткевич прийняв рішення вступити до лав Збройних Сил України. Його мотивом стало бажання не лише допомогти в обороні країни, але й залишити свій слід у боротьбі за права людини, зокрема, зупинити агресію, яка, за його словами, порушує основні права і свободи людей.

У червні 2022 року Буткевич потрапив у полон до російських військ. Цей факт викликав великий резонанс серед правозахисних організацій і журналістів. Під час перебування в полоні Буткевич зазнав фізичних та психологічних тортур, однак, попри тиск, він залишався твердо переконаним у своїх принципах.

У березні 2023 року, на підставі сфабрикованої справи, Буткевича засудили на тимчасово окупованих територіях до 13 років колонії за звинуваченням у пораненні цивільних осіб, що стало частиною політики переслідування українських активістів і правозахисників. Однак навіть у таких умовах Буткевич не втратив свого прагнення до правди, виступаючи як захисник прав людини навіть на етапі перебування в полоні.

18 жовтня 2024 року, після тривалих переговорів і обміну військовополоненими, Максим Буткевич був звільнений і повернувся в Україну. Після звільнення він продовжив свою правозахисну діяльність, активно працюючи на підтримку прав людей, які потрапили в аналогічні ситуації, а також підвищуючи увагу до важливих правозахисних питань.

Звільнення Буткевича стало важливим сигналом для правозахисних організацій і українського суспільства в цілому, оскільки він став символом стійкості і незламності в боротьбі за правду та справедливість. Окрім того, його випадок привернув увагу до ситуації з правами полонених і важливості їхнього захисту на міжнародній арені.

Максим Буткевич продовжує залишатися важливою фігурою в правозахисному русі України. Його внесок у справу захисту прав людини не обмежується лише його діяльністю до війни, але й після повернення з полону. Він активно бере участь у заходах, що спрямовані на підтримку полонених та вимогу за їхнє звільнення. Водночас він продовжує наголошувати на важливості розслідування воєнних злочинів і притягнення до відповідальності порушників прав людини.

Раніше Фокус рамках рейтингу "Українець року" розповідав про коміка Віктора Розового, який пішов добровольцем на війну.