В Україні готують нові обмеження переказів з карти на карту: зміни також стосуються ФОП

Банки закручують гайки клієнтам: перекази з картки на картку обмежать 100 тисячами гривень на місяць.

В Україні планують посилити обмеження переказів з карти на карту та готують перевірки для ФОП. Ба більше, на етапі відкриття рахунку приватної особи або ФОП, клієнту встановлюватимуть одну з трьох категорій ризику. З чим повʼязана новація та кого вона торкнеться – читайте в ексклюзиві ТСН.ua.

Банки закручують гайки

Вже цього тижня сім великих банків планують підписати меморандум, який суттєво обмежить перекази з картки на картку. Максимальна сума переказів на місяць не перевищуатиме 100 тисяч грн з одного рахунку. Ба більше, для тих клієнтів, які підпадають під категорію "ризикованих", обмеження встановлять на рівні 50 тисяч гривень. Про це повідомило видання Forbes.

Схожі обмеження переказів для p2p (тобто від людини до людини) два місяці тому запровадив Нацбанк. Відмінність – варіант, запропонований банками, стосується всіх видів переказів, включно з IBAN, та має нижчий ліміт по операціях. Нові обмеження стосуватимуться як закордонних переказів, так і тих, що здійснюються в межах країни на рахунки будь-яких контрагентів. Вони запроваджуватимуться у два етапи:

від 1 січня 2025 року — ліміт до 150 000 грн на місяць;
від 1 червня 2025 року — ліміт до 100 000 грн на місяць.

Аби його збільшити, клієнт має надати документальне підтвердження вищого рівня доходів, у межах якого і буде встановлений новий ліміт.

“Ризикові” клієнти

Водночас для "ризикових" клієнтів (кожному має бути присвоєна група ризику) – хочуть запровадити ліміт переказів у 50 000 грн. Планується дозволити не більше 3 поточних рахунків в одній валюті на людину та ліміти на перекази у межах 50–150 тисяч гривень.

Максимально клієнт, який не має документального підтвердження коштів, може мати три рахунки. Найбільші перевірки стосуватимуться ФОПів першої групи, які зареєстровані менше ніж півроку. Під час відкриття рахунку клієнту визначається одна з трьох категорій ризику. Для низького та середнього ризику застосовуються спрощені перевірки без підтвердження доходів, розмір яких не перевищує 150 тисяч грн.

Які банки підпишуть меморандум

У переліку банків, як пише Forbes Ukraine, сім банків:

Ощадбанк,
ОТП Банк,
ПриватБанк,
Правекс Банк,
ПУМБ,
Райффайзен Банк,
Універсал Банк.

Ліміти на обмеження переказів між картками будуть діяти протягом усього 2025 року. Також банки хочуть через застосунок "Дія" розширити доступ до інформації про дохід клієнтів та їхні судові справи. Паралельно із цим планується створити реєстр сумнівних клієнтів, які можуть бути причетні до так званих "дропів", коли люди за певну винагороду передають іншим доступ до своїх рахунків. Через такі рахунки незаконно проходять мільярди гривень — і все через звичайні p2p-перекази.

Перевірки ФОПів

Також зазначається, що на початку листопада Нацбанк надав банкам і небанківським фінансовим установам рекомендації щодо виявлення “дроблення бізнесу”, яке здійснюється задля оптимізації податків. Тоді національний регулятор аргументував свої рекомендації тим, що виявив порушення після перевірки кількох фінустанов. У меморандумі банків зазначаються не тільки рекомендації НБУ, а й нові індикатори ризику, які документ радить використовувати банкам для перевірки ФОПів. Серед індикаторів, які зазначені у меморандумі:

різке збільшення операцій за рахунком;
залишок “0” станом на початок та на кінець дня;
дроблення переказів (включно із переказами круглими сумами).

Найбільше інспекцій з боку банків буде проводитись проти ФОПів I групи, які зареєсрувались менш ніж 6 місяців тому. Проти них буде запроваджено посилення фінмоніторингу. Для ФОПів II та III груп перевірки будуть не таким суворими, кожен банк застосовуватиме власний ризикоорієнтований підхід. В умовах документа також зазначається, що обмін даними про порушення буде здійснюватись між банками та Державною службою фінмоніторингу, Мін’юстом, Державною податковою службою.

У минулому Нацбанк радив банкам надсилати ФОПам запит на документальне підтвердження транзакцій, які могли б розцінюватись як ризиковані. У випадку, якщо відповідь не задовольняла банк, радили закривати рахунок і надавати дані до Державної служби фінмоніторингу, пише Forbes із посиланням на співрозмовника у НБУ. У меморандумі також згадується про впровадження автоматичної перевірки доходів клієнтів із залученням централізованих баз державних органів, а також обмін даними між банками, що є підписантами документа.

Причини впровадження суворіших обмежень

Йдеться про використання банківських рахунків фізосіб як "транзитних" для переказу та "відмивання" незаконних коштів. Йдеться про десятки тисяч рахунків і сотні тисяч осіб, які залучені у схемах для ухилення від сплати податків під час війни, фінансування диверсій з боку РФ чи терористичної діяльності, ведення незаконної господарської діяльності, сплати зарплат у "конвертах" тощо.

За оцінками аналітиків, йдеться щонайменше про 100 мільярдів гривень на рік через схеми з ПДВ, контрафакт, "сірий" ринок підакцизних товарів, заробітні плати "у конвертах" тощо. В НБУ наголошують, що це величезні суми, які могли б піти на фінансування армії, медицини, освіти й відбудови. Запровадженням лімітів Нацбанк хоче розв'язати проблему з "дропами".

Восені 2023 року банки зафіксували аномальне зростання обсягів p2p-переказів у системі. За даними Нацбанку, на це явище вже звернули увагу представники Міжнародного валютного фонду й Ради нацбезпеки і оборони. Через "орендовані" картки "дропів" за короткий проміжок часу проводять сотні р2р-переказів на суми, які не збігаються із заявленими доходами, що отримував клієнт.

Наприклад, пенсіонер чи студент отримує та переказує через свій рахунок сотні тисяч гривень за кілька днів. До речі, в НБУ зауважують, що платіжна історія такої людини після цього "буде зіпсована, що може створити проблеми з доступом до фінансових послуг у майбутньому".

Ризики "тисячі Зеленського"

Ще одна історія – "тисяча Зеленського". Запит на отримання зимової "єПідтримки" подали два з половиною мільйони українців. Однак, Мережа майорить такими заголовками: "Держава отримає доступ до ваших карток".

Як вияляється, оформлення фінансової допомоги за програмою зимової "єПідтримки", відомої як "тисяча Зеленського", таки ставить під загрозу питання банківської таємниці. Про це повідомила народна депутатка від партії "Європейська Солідарність" Вікторія Сюмар та експерт із кібербезпеки Костянтин Корсун.

"Щодо кешбеку та отримання тисячі. Так, це логічно, отримати ці кошти й задонатити на ЗСУ знайомим бригадам. Так, треба також усвідомлювати, що це відмова від банківської таємниці, та дозвіл на аналітику за всіма вашими платіжними картами", – пояснила Вікторія Сюмар.

За її словами, перед тим, як оформлювати "тисячу Зеленського", варто памʼятати, що ми живемо у світі штучного інтелекту, який аналізує кожен ваш крок.

"А ваші витрати й що ви купуєте скажуть про вас більше, ніж ви можете собі уявити: статки, рівень забезпечення, сфера інтересів та пріоритетів. Такими даними безумовно володіють великі корпорації, бо достатньо вам заговорити з кимось про рибальство, то гарантовано отримаєте пропозиції вудок в соцмережах. Бо ваш iPhone вас чує", – попередила нардепка.

Водночас експерт із кібербезпеки Костянтин Корсун висловив думку, що програми на кшталт "зимової єПідтримки" й "Національного кешбеку" становлять ризики для банківської таємниці.

"Стосовно "тисячі Зеленського" й "нацкешбеку", то всі вже розказували і я також, що це неадекватна ситуація, бо за ці смішні гроші громадянам пропонують фактично відмовитися від банківської таємниці, підписати якийсь договір на 20 років про передавання персональних даних. Чомусь для більшості громадян ці речі не є суттєвими, бо наче йдеться про якісь персональні дані, а тут дається тисяча гривень. І це величезна помилка — нехтувати безпекою власних персональних даних", – наголосив експерт.

Повідомляється, що персональні дані можуть стати товаром на чорному ринку, а самі громадяни, які їх добровільно надали, можуть постраждати від власних дій.

"Людина, яка віддала свої персональні дані, взявши якусь тисячу гривень, завтра буде обурена, звідки шахраї знають її дані, надсилають повідомлення чи "хакнули" телефон, вкрали гроші. Крім того, дані людини можуть бути використані в різних кримінальних оборудках, переоформленні якихось зобов’язань, також можуть здійснити проти тих людей будь-які кіберзлочини", – пояснив Корсун.

Він також нагадав, що тема персональних даних вважається в ЄС надзвичайно чутливою інформацією. Є соціальний запит на захист персональних даних, тому уряди країн ЄС змушені реагувати та впроваджувати жорстке законодавство. В Україні є законодавство щодо персональних даних, але воно не працює, бо там відсутні ключові принципи, які передбачені в ЄС, — незалежність регулятора, наявність важелів впливу та інше. В Україні все це існує лише формально, пояснив експерт.

Позитивні зміни у банківській сфері

Щоправда, є й позитивні зрушення. Для того, щоб отримати 1000 грн в рамках програми "Зимова єПідтримка", наразі не обов’язково надавати дозвіл на передачу даних про покупки. Одноразова грошова допомога від держави нараховується на картку "Національний кешбек", яку потрібно відкрити в одному з банків-партнерів. Для того, щоб долучитися до самої програми нарахування кешбеку за купівлю українських товарів, потрібно надати дозвіл на передачу даних про свої транзакції.

Відповідно, в суспільстві сформувалась думка і занепокоєння, що для отримання "тисячі Зеленського" теж потрібно дати згоду на обробку даних про всі транзакції. Однак це не відповідає дійсності. Для того, щоб отримати "тисячу Зеленського" достатньо просто відкрити картку "Національний кешбек". Тобто, переходити на другий етап та надавати державі доступ до інформації про розрахунки не обов’язково, пояснила заступниця міністра економіки Надія Бігун.

"Ми бачили, що деякі банки не давали створити картку без шерінгу операцій по інших картках. З останнього оновлення всі банки крім "Приватбанку" це вже виправили, і у них створення картки не зв'язано з шерінгом операцій", – пояснила посадовиця.

Але навіть попри такі вдосконалення, виникає дуже багато запитань і до дій держави, і до дій банків, які все більше і більше намагаються контролювати будь-які дії українців.