Як компанія російського мільярдера Козіцина використовує мережу посередників у Європі та Центральній Азії для обходу санкцій

Під вивіскою виробника косметичного обладнання та лазерних напівпровідників у Європі та Центральній Азії створено цілу мережу юридичних осіб, які допомагають постачати в Росію заборонені товари. А користується їхніми послугами компанія російського металургійного магната Андрія Козіцина, який потрапив під санкції на самому початку повномасштабної війни.

“Система” розповідає, як влаштована ця заплутана мережа компаній-посередників, розкиданих від Стамбула до Барселони.

Військово-космічний мільярдер

Санкції Росії тільки на користь – як мантру повторює Володимир Путін останні кілька років. І справді, статки багатьох російських мільярдерів збільшилися попри обмеження, запроваджені через повномасштабне вторгнення в Україну.

Одним із таких “щасливчиків” став Андрій Козіцин, колишній гендиректор і співзасновник Уральської гірничо-металургійної компанії (УГМК): у 2022 році Forbes оцінював його статки в 1,9 млрд доларів, а до 2024 року його капітал зріс до 4,4 млрд доларів.

Усі ці два роки Козіцин перебував під європейськими санкціями. Логіка, якої дотримувалися чиновники ЄС, включаючи Козіцина в санкційні списки, така: він – один із провідних російських бізнесменів. Його діяльність зосереджена в секторах економіки, які приносять значний дохід уряду Російської Федерації, відповідальному за анексію Криму та дестабілізацію України. Бізнес Козіцина тісно пов’язаний з військовим виробництвом: підприємства групи УГМК постачали компоненти вибухових речовин і комплектуючі для ремонту бойової техніки.

Козіцин всіляко намагався дистанціюватися від “токсичних” з погляду можливості потрапляння в санкції активів. 19 липня 2022 року він пішов із посади генерального директора УГМК, але за два дні все ж потрапив до санкційних списків ЄС.

Після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну мільярдер почав поспіхом переоформляти й інші активи на номінальних власників.

Так, він терміново переписав на свого заступника Сергія Ратманова компанію “Тактика”. На неї була оформлена інша компанія, заснована 2012 року в Дзержинську, під назвою “Мелсітек”.

Незважаючи на формальний продаж акцій “Мелсітека”, Козіцин, як і раніше, бере участь у його роботі. Згідно з фінансовою документацією, яку вивчила “Система”, тільки 2023 року бізнесмен перерахував у “Мелсітек” понад 385 млн рублів ($4,5 млн). З них 333 млн рублів ($3,9 млн) – через компанію, тісно пов’язану з УГМК, 52 млн ($613 тисяч) – особисто.

Чим же мільярдеру була так важлива ця компанія?

Якщо зайти на сайт компанії “Мелсітек”, то в очі впадають зображення численних пристроїв для епіляції та корекції фігури. Компанія позиціонує себе як розробник лазерних систем для медицини та косметології.

Про те, що “Мелсітек” виробляє ще й лазерні системи промислового призначення, сайт компанії згадує буквально через кому. Натомість про це розповідає Анатолій Степанов, технічний директор “Мелсітека”: за його словами, продукцію компанії може бути використано, зокрема, в машинобудуванні.

“Мелсітек” може бути дорогий мільярдерові не тільки через любов до ринку лазерної епіляції. Пов’язані з “Мелсітеком” компанії допомагають завозити в Росію товари, постачання яких заборонене Євросоюзом – як таких, що “сприяють промисловому потенціалу країни або як товарів подвійного призначення”.

Завод із подвійним дном

Промислова зона невеликого міста Кралупі-над-Влтавоу, за півгодини їзди від Праги. За парканом – територія заводу, що являє собою невисокі будівлі. Фасад не надто шикарний: логотип компанії надруковано на аркуші А4, який приклеєно до порожньої будки охоронця. З території заводу доноситься російська мова.

Це завод чеської компанії Astrum LT. “Чисто” чеська вона зовсім недавно: до серпня 2022 року чеська Astrum LT безпосередньо належала російській компанії “Мелсітек” і прямо поставляла продукцію в Росію.

Як і її російський “брат” – “Мелсітек” – Astrum позиціонує себе як виробник лазерних систем і “входить до числа компаній-піонерів, чия повна лінійка лазерних систем заснована на напівпровідниковій технології”.

Після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну підприємство практично припинило використовувати свою чеську юрособу для поставок продукції в Росію. Компанія стала нібито більше “європейською”. Хоча директор у неї залишився колишній, Дмитро Степанов – керівник російської компанії “Мелсітек”. Як повідомили “Системі” в самій Astrum LT, “їхня кадрова політика ґрунтується на професійних навичках, мультикультуралізмі та відсутності дискримінації”.

Незважаючи на європейську вивіску і солідний перелік клієнтів по всьому світу, по суті Astrum став однією з ланок схеми постачання санкційного обладнання в Росію.

Формальним власником підприємства у 2022 році став громадянин Чехії, засновник адвокатського бюро LAWPHORUM, Костянтин Лаврушин.

Лаврушин почав працювати зі структурами російського бізнесмена Козіцина не пізніше 2019 року. Саме на Лаврушина було оформлено чеські компанії Semiconductor Lasers Holding і Semiconductor Lasers Company, що володіють косметологічними клініками “Мелсітека” в Москві та Нижньому Новгороді.

Хоч бізнесом і тілом Лаврушин живе в Чехії, але, судячи з його соцмереж, сильно пов’язаний з Росією. В інстаграмі 39-річного юриста можна побачити фотографії з символікою російського хокейного клубу СКА, краєвиди Москви і Санкт-Петербурга і навіть сувенірну монету на честь анексії Криму, яку можна купити в інтернет-магазинах за 1000 рублів (близько 10 доларів).

З 2022 року юрист Лаврушин почав створювати цілу мережу компаній у Белграді, Бішкеку та Стамбулі. Вибір Сербії, Киргизстану і Туреччини для ведення бізнесу невипадковий: ці країни не запроваджували обмежень на постачання товарів до Росії. Компанії в Белграді та Бішкеку чеський юрист оформив на себе, у Стамбулі ж директором значиться Інна Архінос – співробітниця російської компанії. Є й литовська учасниця “мережі Мелсітека”, нею керує Сергій Царьов – ще один співробітник російської компанії. Судячи з витоків із російських баз даних, Царьов стабільно отримує на своє російське ІП зарплату від “Мелсітека”.

Ці компанії виступають формальними покупцями компонентів виробництва у постачальників по всьому світу. При цьому, згідно з митними даними, вивченими “Системою”, продукція не їде ні в Бішкек або Стамбул, а відправляється безпосередньо в Росію, в “Мелсітек”.

Компанії, розташовані в Белграді та Стамбулі, поставляли в Росію обладнання німецької компанії Infineon Technologies, американської Aquatec і швейцарської Maxon. Закуплені німецькі лазерні діоди, американські насоси і швейцарські двигуни змінного струму відправляли прямо в Нижегородську область, випливає з вивчених “Системою” митних даних.

Турецький Astrum возив у Дзержинськ китайські LCD-дисплеї та італійські насоси, белградська компанія закуповувала іспанські лазерні діоди, чеська – філіппінські лінзи і німецькі перемикачі.

151 із 222 найменувань товарів, ввезених “Мелсітеком” за останні два з половиною роки, зараз перебувають під європейськими санкціями.

Ми вирішили перевірити, що ж знаходиться за адресами компаній, через які йде імпорт для “Мелсітека”.

За адресою реєстрації стамбульської компанії ATRIA DIS TICARET LIMITED SIRKETI, через яку у 2023 році було поставлено товарів на 638 тисяч доларів, знаходиться багатоповерховий бізнес-центр. Охоронці підтвердили, що така компанія є в бізнес-центрі, але потрапити в її офіс нам не вдалося.

У Вільнюсі на ресепшені бізнес-центру нам розповіли, що офісу в компанії UAB Astrum LT немає, але юридично вона зареєстрована в цьому місці.

У Белграді за адресою компанії Astrum LT Balkans DOO знаходиться житловий будинок. На табличці з іменами мешканців і назвами компаній, що знаходяться за цією адресою, згадка про “дочку” “Мелсітека” відсутня. Не знають про її існування і кілька мешканців цього будинку, з якими нам вдалося поговорити.

У Бішкеку, через який ввезли товарів на 940 тисяч доларів, ми і зовсім виявили гуртожиток, у якому живуть студенти з Пакистану. Вони не змогли відповісти на запитання, чи не виробляють у них у гуртожитку лазерне обладнання.

У листі “Системі” представник чеського Astrum LT наголосив, що компанія юридично не пов’язана з російським “Мелсітеком” і відмовився відповідати на запитання про постачання в Росію. “Ми можемо говорити тільки про факти, що стосуються Astrum LT. Щодо будь-яких інших фактів ми рекомендуємо безпосередньо звертатися до відповідних джерел або компаній”, – заявили в компанії.

Костянтин Лаврушин відповів на телефонний дзвінок, але говорити відмовився і попросив надіслати запитання на електронну пошту. Лист “Системи” залишився без відповіді.

Імпортозаміщення, яке виявилося просто імпортом

У квітні 2022 року технічний директор “Мелсітека” Анатолій Степанов обговорював з міністром промисловості Нижегородської області, як би краще застосувати лазерні технології з косметології в промисловості. Степанов сміливо заявив, що зараз через санкції з російського ринку йдуть конкуренти, продукцію яких вони готові замістити. Аналогів, мовляв, нашої продукції в Росії немає.

Виглядало так, нібито в Росії було знайдено виробника у сфері високих технологій, якому санкції байдуже. А отже, російським виробникам більше не доведеться купувати необхідні їм імпортні запчастини, які стали недоступні через санкції.

Чи вдалося Степанову виконати свою обіцянку і повністю замістити продукцію конкурентів, які йдуть з Росії, поки неясно.

Однак точно відомо, що завдяки чеському юристу і любителю російського хокею Лаврушину, компанії вдалося налагодити стабільну поставку в Росію підсанкційних товарів.

Згідно з митними даними, з якими ознайомилася “Система”, за останні п’ять років “Мелсітек” імпортував продукцію на суму 2,2 млн доларів. Серед товарів були лазерні діоди, вироблені в Барселоні та Пекіні (а не на пов’язаному з ними заводі в Чехії, як можна було б припустити).

За даними за 2023 рік, російська компанія переказала зарубіжним постачальникам щонайменше 3,7 млн доларів. У сумарному обороті компанії близько третини припала на оплату цього імпорту. Якщо до початку повномасштабного вторгнення в Україну основний потік імпорту йшов через Чехію, то з 2023 року основні постачальники – Туреччина, Китай і Киргизстан. У банки цих країн було відправлено майже 2,5 млн доларів.

Навіщо ж структурам Козіцина могли знадобитися всі ці лазери?

Частково відповідь криється в діяльності самого “Мелсітека”. У 2023 році клієнтом компанії був підсанкційний Інститут прикладної фізики РАН, що займається квантовими обчисленнями.

“Мелсітек” завжди був залежним від імпортних компонентів, на які витрачалися сотні тисяч доларів. Апарати для лазерної медицини неможливо зібрати без імпорту, як і знайти їхні російські аналоги, розповів “Системі” експерт, який працює на російському ринку лазерної медицини (він попросив про анонімність з міркувань безпеки).

За його словами, всі діоди, що використовуються в обладнанні російських виробників апаратів лазерної епіляції, імпортні. Незважаючи на заяву “Мелсітека” про повний перехід на власні комплектуючі для виробництва лазерних діодних чіпів, вони продовжують імпортувати продукцію іспанського Monocrom, німецького Diotec і китайського BWT.

Вибудувана по всьому світу мережа компаній-прокладок дає змогу в умовах санкцій купувати навіть ті компоненти, які були заборонені до ввезення в Росію ще до повномасштабного вторгнення – як, наприклад, рідинні насоси, які ЄС заборонив ввозити в Росію ще в грудні 2014 року.

Схема, використовувана “Мелсітеком”, не унікальна: після введення масштабних санкцій і заборони постачання великої кількості товарів до Росії, російські бізнесмени створюють компанії-“пустушки” в “дружніх” для Росії країнах для ввезення заборонених товарів. Ця схема працює як для апаратів для епіляції, так і для мікросхем, використовуваних Росією для виробництва зброї для війни з Україною.

За словами директора “Трансперенсі Інтернешнл – Росія” Іллі Шуманова, організації, які беруть участь у цій схемі, – це “паперові” компанії, які створюють для імітації торговельних операцій із країнами Центральної Азії або Туреччини. Реально товар у ці країни навіть не завозиться.

Однак участь європейських осіб і компаній у таких схемах може мати для них наслідки. Шуманов зазначає, що в кримінальному кодексі Чехії прописані покарання за обхід санкцій. За даними на початок осені 2024 року, чеська влада згадувала про 45 розслідувань щодо осіб, які сприяли обходу санкцій або брали участь у порушенні санкцій, зазначає він.

У чеській Astrum LT відмовилися відповідати на додаткові запитання, оскільки побоюються “ворожих намірів” щодо їхньої компанії.

“Система” також звернулася по коментарі до компаній Infineon, Aquatec international, Maxon, Diotec і Monocrom, чиї товари потрапили в Росію в обхід санкцій.

Представники німецької компанії Infineon повідомили, що розслідують цей випадок. Також вони зазначили, що вживають усіх можливих заходів для забезпечення дотримання санкцій, прагнучи відповідати не тільки букві, а й духу санкцій.

На момент публікації інші компанії не відповіли на запит.

За участю Анни Наумчик (Настоящее Время) та Андрія Шавлюго (білоруська служба Радіо Свобода – Радыё Свабода).

Автор: Дмитро Сухарєв (“Система”)

Джерело: currenttime.tv