Трамп против ударов по РФ, российские диверсии на Балтике, новое правительство Литвы: новости дня

Про все важливе і цікаве за четвер, 12 грудня, – в дайджесті "Європейської правди".

Підписуйтеся і на наш Telegram-канал – так зручніше отримувати дайджести та іншу важливу і цікаву інформацію.

Переговори Макрона і Туска.

12 грудня президент Франції Еманнюель Макрон прибув до Польщі для переговорів з керівництвом країни.

Прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск зазначив, що вони з Макроном говорили про європейську безпеку, конкурентоспроможність Європи, двосторонні відносини, ситуацію в Україні та дискусії та дії для наближення справедливого миру.

"Усі ці теми продемонстрували, що ми немов одна команда… У питаннях європейської безпеки і справедливого миру для України ми на одному боці", – зазначив Туск.

"Серед європейських країн немає консенсусу, тому ідея полягає в тому, щоб створити коаліцію з 5-8 європейських країн, які не залежать від НАТО, а залежать від двосторонньої угоди з Україною і дуже рішуче налаштовані діяти", – сказало джерело, знайоме з обговореннями.

Конкретних пропозицій поки що немає, і дипломати кажуть, що Польща на цьому етапі не була серед тих, хто розглядався як така, що може відправити війська.

Своєю чергою польський прем'єр Дональд Туск вказав, що у Польщі немає планів відправляти війська в Україну.

Зі схожою заявою виступив глава МЗС Польщі Радослав Сікорський.

А от маршалок Сейму, кандидат у президенти країни від партії "Польща 2050" Шимон Головня, не виключає участі військ Польщі у миротворчій місії в Україні.

Висока представниця ЄС з питань закордонних справ і політики безпеки Кая Каллас зауважила, що перед відправкою такої місії в Україні має бути встановлено мир.

"Перш за все, нам потрібен мир в Україні, щоб потім мати миротворчі сили", – заявила Каллас.

Дискусії щодо розміщення європейських військ на території України вперше публічно озвучив французький президент Емманюель Макрон на початку 2024 року.

Нині, після перемоги Трампа на виборах у США, вони активізувались.

Ймовірно, Макрон говорив про можливу відправку миротворчих сил в Україну з обраним президентом США Дональдом Трампом та Володимиром Зеленським минулої суботи в Парижі.

Як пише The Wall Street Journal, під час зустрічі в Парижі 7 грудня обраний президент США Дональд Трамп сказав, що він хоче, щоб припинення вогню контролювали європейські війська, присутні в Україні.

Під час розмови із Володимиром Зеленським та Емманюелем Макроном Трамп, за словами джерел WSJ, сказав, що не підтримує членство України в НАТО, але хоче бачити "сильну, добре озброєну Україну" після будь-якого припинення бойових дій.

За словами німецької міністерки закордонних справ Анналени Бербок, Німеччина та її європейські партнери вважають, що Україна повинна отримати гарантії безпеки в рамках будь-якої потенційної мирної угоди з Росією.

За даними телеканалу BFMTV, президент Франції скоротив візит до Варшави.

Опитування інституту Elabe для видання Les Echos свідчить, що рейтинг Макрона обвалився до мінімуму за час його президентства.

Трамп про Україну.

Журнал Time визнав обраного президента США Дональда Трампа людиною року.

Дональд Трамп дав 65-хвилинне інтерв'ю, витяги якого наводить Time у четвер, наприкінці листопада.

Відповідаючи на запитання про те, чи відмовиться він від України, Трамп сказав, що використає підтримку України з боку США як важіль тиску на Росію в переговорах про припинення війни.

"Я хочу досягти угоди, – сказав він, – і єдиний спосіб досягти угоди – це не покидати Україну", – запевнив обраний президент США.

Видання нагадує, що під час передвиборчої кампанії Трамп любив хвалитися обіцянками, що йому вдасться укласти мирну угоду між Росією та Україною за 24 години.

Тепер він визнав, що це складніше, ніж він показував.

"Близький Схід – проблема, з якою легше впоратися, ніж те, що відбувається з Росією та Україною.

Кількість загиблих молодих солдатів, які лежать на полях повсюди, приголомшує.

Те, що відбувається – божевілля", – заявив Трамп.

Раніше президент України Володимир Зеленський заявив, що не сприймає буквально передвиборчу обіцянку Дональда Трампа завершити війну "за 24 години".

"Я його слова розумію, що він (Трамп.

– Ред.) хоче це зробити (завершити війну в Україні.

– Ред.) швидко.

І мені здається, що це важливо, щоб це було швидше, тому що кожного дня ми втрачаємо людей", – додав Зеленський.

У Мадриді також не бачать шансів "завершити війну за 24 години", як хоче Трамп.

"Не схоже, щоб Владімір Путін думав про мир.

Тому я думаю, що домовитися про нього за 24 години не вийде", – сказав міністр закордонних справ Іспанії Хосе Луїс Альбарес.

А ще в інтерв’ю журналу Time Трамп сказав, що "категорично проти" ударів ракетами США вглиб Росії.

Тим часом Палата представників Конгресу США, яку контролюють однопартійці Трампа – республіканці, схвалила оборонний бюджет на 2025 рік без продовження лендлізу.

У Сенаті документ розглянуть наступного тижня.

Щодо допомоги Україні і протидії РФ.

Міністри закордонних справ Великої Британії, Італії, Іспанії, Німеччини, Польщі та Франції разом із топдипломаткою ЄС Каєю Каллас пообіцяли збільшити допомогу Україні.

"Ми продовжуватимемо підтримувати Україну на її незворотному шляху до повної євроатлантичної інтеграції, зокрема членства в НАТО.

Ми продовжуватимемо підтримувати Україну на її шляху до вступу в Європейський Союз", – підкреслили вони.

Міністри також пообіцяли посилити військову, економічну та фінансову допомогу Україні, зокрема й "шляхом мобілізації додаткового європейського фінансування".

Генсек НАТО Марк Рютте попередив у четвер, що Альянс не готовий до загроз, з якими він зіткнеться з боку Росії в найближчі роки, і закликав до переходу до мислення воєнного часу з набагато більшими витратами на оборону.

До речі, литовський Сейм затвердив програму нового уряду з обіцянкою 3,5% ВВП на оборону, а парламент Естонії затвердив податок на безпеку.

Генсек НАТО Марк Рютте заявив, що у результаті російсько-української повномасштабної війни з лютого 2022 року кількість втрат перевищила мільйон осіб загиблими та пораненими.

У Київ прибула міністерка розвитку Німеччини із зимовою допомогою, а МЗС Естонії виділить додаткові 200 тисяч євро для допомоги Україні.

Комісар ЄС з енергетики назвав своєю метою обірвати усі зв'язки з Росією, а Фінляндія блокує нові придбання нерухомості росіянами.

Російські диверсії на Балтиці.

Німецькі слідчі зібрали нові докази, які вказують, що кабелі звʼязку на дні Балтійського моря в середині листопада були пошкоджені навмисне, і підозрюють у причетності до цього Росію.

А група болгарських експертів з кібербезпеки, відома як BG Elves, виявила, що Російська Федерація витратила 69 мільйонів євро на фінансування широкомасштабної пропагандистської кампанії, спрямованої проти Болгарії та Румунії.

Різне щодо України і українців.

Суд у Страсбурзі підтвердив право України карати Борзих за носіння "георгіївської стрічки".

Україна повноцінно приєдналася до програми ЄС "Креативна Європа".

За 15 років "карту поляка" отримали майже 78 тисяч громадян України.

Щодо подій у Грузії.

До акції протесту в Грузії долучилися держслужбовці.

Опозиція Грузії оголосила про невизнання виборів президента.

В Естонії закликали Захід не визнавати легітимність нового президента Грузії.

Свій Editorial щодо подій у Грузії опублікувала і "Європейська правда" – Час для лідерства України.

Чому Київ має якнайшвидше змінити політику щодо Грузії.

Решта новин.

У Словаччині ухвалили закон, який може заборонити лікарям протестувати проти низької зарплати.