Коли собаки старіють: яка порода найдовше зберігає молодість та здоров'я

Старіння та проблеми зі здоров'ям здебільшого залежать від породи собаки.

Вікових змін не вдається уникнути не тільки людям. Собаки, які стають вірними друзями та компаньйонами людям, також старіють, а з віком приходять і проблеми зі здоров'ям. Від чого залежить, як довго ваш улюбленець зберігатиме молодість та здоров'я, з'ясували британські науковці.

Результати їх роботи опублікував журнал "Практика лікування дрібних тварин".

В якому віці собаки старіють

Вчені вивчили ветеринарні записи про 832 собаки, які були пацієнтами британських клінік, щоб з'ясувати, в якому віці вони починають старіти та втрачати здоров'я. Так за статистикою, процес старіння у собак в середньому починався у віці 12,3 року, більшість собак віком 12,9 року ветеринари визнавали старими, а у 13,9 року – дуже старими.

При цьому явно прослідковувалась залежність віку старіння від породи. тав з'ясувалось, що кокер-спанієлі старіють майже на два з половиною роки раніше ніж джек-рассел-тер'єри.

Середній вік старості залежно від породи виявився таким:

• джек-рассел-тер'єри – 14,1 року;
• метиси (змішані породи) – 13,2 року;
• бордер-колі – 12,7 року;
• спрінгер-спанієлі – 12,5 років;
• лабрадори та ретривери – 12,2 року;
• кокер-спанієлі – 11,7 року.

Водночас залежності старіння від статі чи стерилізації дослідники не виявили.

Вікові проблеми зі здоров'ям у собак

Британські власники собак поважного віку зазначають, що їхні улюбленці в старості поступово втрачають слух та зір, менше рухаються та більше сплять. Також часто виникає проблема втрати зубів.

Але ветеринари найчастіше діагностують більш серйозні та системні порушення функцій організму у старих собак, серед яких найпоширенішими є ожиріння та проблеми з суглобами.

Отже, в антитоп-5 проблем зі здоров'ям серед собак похилого входять:

• зайва вага – 35%;
• захворювання опорно-рухового апарату – 33%;
• стоматологічні проблеми – 31%;
• шкірні хвороби – 28%;
• патології травлення – 22%.

При цьому у різних порід виявились свої "слабкі місця". Наприклад, кокер-спанієлів в порівнянні з метисами мали майже вдвічі більші шанси на проблеми з зубами, і навпаки – майже вдвічі менший ризик отримати захворювання опорно-рухового апарату.