"Дитина спала на дошках і драному матраці": відверте інтерв'ю опікунки доньки найстаршої породіллі України Підвербної

Офіційна опікунка дитини розповіла про те, як дівчинка вчилася користуватися зубною щіткою у 13 років та раділа комфорту.

Стали відомі подробиці з життя чернігівської 13-річної дівчинки Ані Підвербної, яка народилась в 2011 році у 65-річної Валентини Підвербної - найстаршої породіллі України. Саме з того часу ім’я і дівчинки, і її матері було на слуху.

ТСН.ua знайшов та поспілкувався з цією жінкою. Її звати Олена Ятченко, їй 54 роки, мешкає вона також у Чернігові, працює швачкою.

Вперше вона розповіла подробиці, про які раніше взагалі не було відомо.

Олено, як та коли Ви дізналися про існування Ані, як познайомились з нею?

Як і більшість людей в місті, я знала про історію цієї сімʼї та неодноразово здалека бачила Аню з мамою на вулицях міста. Мене турбувала доля цієї дитини, оскільки було видно неозброєним оком, що Аня перебуває у непростих умовах, а мати поводиться досить дивно. Я неодноразово бачила, як Валентина Підвербна разом з дитиною просила у людей гроші, фактично жебракувала.

Аня зазвичай була вдягнута не за погодою, а Підвербна її постійно смикала та голосно на неї кричала. Загалом Валентина поводила себе переважно імпульсивно та агресивно. Все це мене обурювало і я мала щире бажання допомогти цій дитині. Тому, коли випала нагода, і я впритул зустріла їх на вулиці, запропонувала Валентині свою допомогу. Спочатку вона мені категорично відмовила, але коли я запропонувала гроші - змінила свою думку. З того моменту я почала підтримувати Аню і допомагала в міру своїх можливостей, та в залежності від настрою Валентини Підвербної.

Після якої події з’явилось бажання стати для Ані новою родиною?

Коли ми почали спілкуватися, мені вдалося досягнути певної довіри з боку Валентини, тому я мала можливість взяти Аніни речі на прання, могла передати їй новий одяг, постільну білизну та інші необхідні для життя людини речі. Але, так було не завжди. Інколи Валентина без жодної причини відмовляла.

Її поведінку було важко вкласти у якусь логіку, але я не втрачала надію і приходила з допомогою наступного дня. Я бачила страждання дитини і мені дуже хотілося їй допомогти. Взагалі, спочатку я не розглядала варіант, що Аня буде жити зі мною, але коли я глибше побачила їхнє з Валентиною життя, у мене зʼявилося бажання врятувати цю дитину. Я чула як Валентина зверталася до Ані, називаючи її нецензурними словами, ображаючи її і принижуючи. Я намагалася поговорити з Підвербною, але все було марно, вона мене не чула. Це змусило мене написати заяву до поліції.

Якось ми йшли вулицею, і Аня почала мені говорити, що вона нещасна, що в її житті відсутнє бодай щось хороше. В той момент я ухвалила для себе рішення боротися за цю дитину і почала шукати правильний шлях.

Яким був перший день Ані в новому домі?

І я, і Аня чекали цього моменту й безумовно ми обидві раділи. Я готувалася до зустрічі і намагалася підлаштувати житло таким чином, щоб дитині було зручно та комфортно, а також затишно. Згадуючи ті умови, в яких Аня жила раніше, я розуміла, що їй потрібен особистий простір. Вона цього не мала поряд з Валентиною, бо це категорично заборонялося.

Дитина раніше спала на розламаних дошках і подраному старому матраці, у повній антисанітарії. Тож найменше покращення для неї було б відчутним, але я все ж хотіла більшого. Я хотіла, щоб Аня відчула, що таке родина, що таке справжнє тепло дому. Тому я готувалася. Аня сприйняла новий дім емоційно. І мені дуже приємно, що це були щирі емоції радості.

Як Аня змінювалась протягом першого місяця на новому місці?

Так, Аня змінювалася, і для мене це було дуже помітно. Дитина не була навчена елементарним речам, вона не знала, як слідкувати за собою, наприклад, не вміла правильно користуватися зубною щіткою.

Валентина Підвербна обирала дуже специфічне харчування для дитини та змушувала її їсти макарони і хліб. Через це дитина у 12 років важила 111 кг. За цей рік ми навели лад з харчуванням, і сьогодні вага Ані складає 72 кг. Вона стала спокійнішою, розсудливішою, навчилася контролювати свої емоції. Вона змінилася як зовні, так і внутрішньо. Ці зміни ще тривають, але вже є дуже відчутні результати, які ви також бачите.

Чи ходить Аня до школи? Що їй подобається найбільше вивчати, а що не дуже?

Так, Аня ходить до школи і навчається у 8 класі. У новій школі є такі самі діти з прийомних родин, навіть у класі їх троє. В цій школі у Ані з'явилися друзі, а головне, що вона нічим не відрізняється від інших, вона звичайна дитина. Ані подобається новий клас.

Її улюблені предмети - це історія, географія та українська література. Вона читає багато книжок, дуже любить читати. А ще вона вчиться шити, в'язати та вправно плете браслети. Останнім часом захоплюється шашками.

Чи є якись страхи у Ані? Є щось, чого вона побоюється?

Аня боїться повернення до старого життя. І це її дуже хвилює. Вона розуміє, що попереду має відбутися судовий розгляд, який визначить її подальшу долю. Вона переживає і постійно про це говорить. Часто згадує про те, як їй було нестерпно раніше, ніби переконує мене, але я і сама знаю, через що пройшла ця дитина. Ми готуємося відстоювати свою позицію у суді і я впевнена, що суд ухвалить правильне рішення, яке буде на користь дівчинці.

В яких умовах зараз мешкає дівчинка?

Ми проживаємо у приватному будинку. Аня має свою кімнату і всі необхідні умови для проживання. Вона має місце для навчання та відпочинку, а також комфортне ліжко.

Можливо її кімната могла б бути ще кращою, але Аня задоволена, у неї є все необхідне, у неї є дім.

Про що мріє Аня?

Аня ще дитина і як кожна дитина вона має свої бажання і мрії. Чекає подарунки на Різдво і сама готує подарунки для друзів, з якими вона познайомилася у притулку. Тепер ми разом відвідуємо їх.

А ще її мрія зустрітися з дружиною президента - Оленою Зеленською. Аня бачила по телебаченню передачу, де Олена Зеленська відвідала інтернат і авдтоді вона мріє про зустріч. А ще молиться за президента та його дружину, а також за мир в Україні.

Як Аня ставиться до Валентини Підвербної, наскільки часто бажає з нею бачитись?

Хоча Аня ще дитина, але часто вона мислить як доросла і мудра людина.

Вона з жахом згадує минуле життя, проте не бажає зла своїй матері. Вона переживає за неї і хоче, щоб вона змінилася. Їй боляче бачити поведінку матері. Коли ми зустрічаємося, Валентина поводить себе по-різному, може безпідставно кричати і сваритися, а наступного разу поводитися привітно, як нічого і не було. Її поведінка непередбачувана, і для Ані це великий стрес. Аня може перервати зустріч і піти. Я намагаюся їй пояснити, що поведінка інших людей не повинна на неї впливати. Але, поки для нас це складна тема.

Коли ми зустрічаємося з Валентиною, Аня боїться залишатися з нею на одинці. І якщо ми перебуваємо з нею у приміщенні, Аня просить, щоб двері були відчинені. Якщо двері зачинити, у неї починається паніка і вона вимагає, щоб двері негайно відчинили. Але, незважаючи на все це, Аня любить свою маму і бажає їй добра. Вона хоче, щоб мама була здоровою. 

Який стан здоров`я у Ані зараз? Відомо, що були певні проблеми.

Так, це правда. За останній рік ми навели лад з цим питанням. Аня пройшла багато обстежень, ми пережили дві планові операції на очах і значно покращили її здоровʼя.

Які плани у Ані на наступний рік та у довготривалій перспективі. Ким вона мріє стати в дорослому житті?

Плани щодо дорослого життя змінюються. Аня дуже творча дитина. Цього року вона пішла до музичної школи. Вона грає на флейті, і викладачі її хвалять. Можливо, вона захоче повʼязати своє життя з творчістю.

Пані Олено, розкажіть про себе. Скільки Вам років, ким Ви працюєте?

Мені 54 роки. Зараз ми проживаємо з Анею удвох. Я дружина кандидата юридичних наук, але, на жаль, мій чоловік помер через серцевий напад і я залишилася вдовою. Наш син вже дорослий і живе у іншому місті. Я працюю на приватному підприємстві швачкою і я дуже вдячна колегам та керівництву за розуміння моєї ситуації. Я маю можливість працювати за гнучким графіком, це дає мені можливість приділяти Ані більше часу, планувати наші подорожі та відпочинок.

Тепер я мама з дитиною і все моє життя обертається довкола Ані. Для мене це свідомий та зважений вибір і моє щире бажання.

Якою є Ваша мрія щодо Ані? Якою Ви бачите її дорослою?

Моє єдине бажання, щоб вона була щасливою людиною. Доля була до нею довгий час недоброю. Вірю, що тепер все змінилося. Аня дуже здібна, я переконана, що вона буде успішною людиною. І я не тільки вірю в її успіхи, а й працюю, щоб було саме так.

Чи готова Аня називати Вас мамою? Чи, можливо, вже називає так?

Аня називає мене іноді по імені, а іноді мамою. Але, коли стурбована, чи хвилюється, то виключно мамою. Так їй спокійніше. Мене це питання не хвилює, бо на цьому етапі у нас існує багато справді важливих питань. І те, як вона до мене звертається, жодним чином не впливає на моє ставлення до неї. Я її люблю і як рідну дитину.

Ми разом готуємося до Різдва і віримо, що у нас все буде добре, а в Україні незабаром настане мир і спокій.

Раніше повідомлялось про те, що найстарша породілля України Підвербна оголосила реванш за 13-річну доньку.