В Україні справи у суді можуть почати розглядати по-новому: що про це відомо

Насправді ж в Україні суд присяжних діє ще із 2012.

В Україніможе з'явитись суд присяжних, який українці не раз бачили у новинах про американські судові процеси. Це так звана, англосаксонська модель. Присяжні у ній повністю відділені від суду та самі визначають вину обвинуваченого. Оновлений законопроект, який приносить цю модель в Україну нардепи ухвалили у першому читанні.

Про це йдеться у сюжеті кореспондента ТСН Олександра Романюка.

Що відомо про суд присяжних

Після справи "беркутівців" чимало українців уперше дізнались, що в Україні узагалі існує суд присяжних. Його супроводжувало чимало скандалів. Спочатку колегію не змогли сформувати, потім серед присяжних виявились колишні працівники правоохоронних органів. Тож у справі було кілька спроб відводів присяжних, аж поки не пролунав фінальний вердикт.

Насправді ж в Україні суд присяжних діє ще із 2012. Він не був надто розповсюдженим, бо українська модель має свою специфіку. Справи розглядаються за участі двох суддів і трьох присяжних. Останніх залучають лише у випадку, коли про це заявить обвинувачений. І лише у справах, за які передбачено довічне позбавлення волі. Але і це не все. Саме суддя керує нарадою присяжних і оголошує рішення.

"Це навряд чи можна назвати ефективним інститутом присяжних", - каже Денис Маслов, голова комітету з питань правової політики ВРУ.

Нардеп Дмитро Маслов очолює комітет Верховної Ради з питань правової політики. Каже, українські реалії суду присяжних мало нагадують класичну "анлосаксонську модель". Там присяжні повністю відділенні від суду і самі ухвалюють рішення. І саме такий суд присяжний невдовзі може бути і в Україні.

Відповідний законопроект верховна рада ухвалила поки у першому читанні. У документі пропонують збільшити кількість присяжних до 8 і рішення вони будуть приймати без участі судді.

"Про те, чи був злочин, чи ця особа, яка обвинувачується, вчинила цей злочин. І третє питання, чи є винувата ця особа", - каже Денис Маслов, голова комітету з питань правової політики ВРУ.

Це рішення, згідно законопроекту, не можна буде оскаржити. Лише у випадку, якщо самих присяжних обирали із порушеннями. Нині присяжними можуть бути особи-добровольці зі спеціального реєстру. За новими нормами - присяжними не можуть бути чиновники, адвокати, нотаріуси, люди із підсанкційних списків та із судимостями. А ось для усіх українці, що досягли 21 року та постійно проживають на території юрисдикції суду - це може стати обов'язком.

Що кажуть експерти

"На присяжного, коли він виконує обов'язки присяжного, розповсюджуються норми незалежності і недоторканності суддів. Передбачені норми щодо компенсації витрат, передбачені норми щодо винагороди присяжного, яка буде дорівнюватися винагороді місцевого судді, відповідно відпрацьованого часом", - каже Михайло Савва, член експертної ради "Центру громадянських свобод".

Участь громадян у засіданнях, певні правозахисники, вплине і на довіру до суду у цілому. Торік за результатами опитування групи "Рейтинг" для Консультативної місії ЄС, судам довіряло лише 25% українців.

"Широке впровадження суду присяжних дає можливість народу відчути, що так в судах можлива справедливість", - каже Михайло Савва, член експертної ради "Центру громадянських свобод".

Нововведення у Верховній Раді пропонують впроваджувати поступово. Спочатку суд присяжних використовуватимуть лише для справ, де так само передбачено довічне позбавлення волі. За минулий рік в Україні таких було трохи більше півсотні. Але для їхнього розгляду їх присяжними потрібно чимало нововведень.

Що кажуть у суді

У столичному Печерському районному суді пояснюють – для такої кількості присяжних необхідно буде переобладнувати зали і робити окремі нарадчі кімнати, де люди перебуватимуть тривалий час. І це виклик для місцевих багатьох судів, які через війну втратили приміщення або ж ці приміщення є невеликими.

Інший аспект, якому держава також має приділити увагу – робота із присяжними. Навіть сьогодні, коли участь є добровільною, чимало людей відмовляються. Бо розгляд таких справ може тривати роками. У тому ж Печерському суді від 2019 року тричі не змогли сформувати суд присяжних. І тому передавали справу в інші суди.

"Не всі громадяни готові роками ходити до суду і виконувати одну ту саму функцію. Тому що в них в принципі, змінюються обставини життя. Особливо зараз воєнний час, коли кожен для себе в певний період приймає рішення, чи він виїжджає з України, чи не виїжджає і які далі обставини. Крім того, якщо це стосується наразі чоловіків, ми розуміємо, що хтось може бути мобілізований і так далі", - каже суддя.

Що кажуть адвокати

Якщо хтось із присяжних зміниться, нагадують уже в Національній асоціації адвокатів України, справу доведеться розпочинати з початку. І це не єдине застереження до законопроекту. Держава, певні, має враховувати особливості воєнного стану, узгодити всі норми законодаства, аби закон дійсно працював.

У комітеті з питань правової політики кажуть – знають про більшість озвучених суддями та адвокатами проблем. Тож до другого читання законопроект пройде чимало доопрацювань. Ухвалити його сподіваються до кінця наступного року. Аби у 2026 в Україні таки змогли побачити першу справу за участі нового суду присяжних.