Конец Кабмина Шольца, Киев "наехал" на Венгрию, энергетический кризис в Молдове: новости дня

Трамп бачить певний прогрес у напрямку "припинення війни", та і у Києві очікують "достатньо суттєвих історичних зрушень" щодо завершення війни.

Сьогодні у Брюсселі засідали міністри закордонних справ країн ЄС.

Говорили про загрози з РФ, допомогу Україні і ситуацію у Грузії.

Затвердили 15-й пакет санкцій.

Угорський міністр захистив від санкцій ЄС очільника РПЦ Кирила, а Папа Римський Франциск назвав українців та росіян "кузенами", які "мають порозумітися".

Серед українців значно знизився рівень симпатії до поляків і Польщі, а віцепрем’єрка Канади Фріланд несподівано йде у відставку.

Про все важливе і цікаве за понеділок, 16 грудня, – в дайджесті "Європейської правди".

Підписуйтеся і на наш Telegram-канал – так зручніше отримувати дайджести та іншу важливу і цікаву інформацію.

Прогрес у "припиненні війни"?.

Обраний президент США Дональд Трамп під час виступу в місті Палм-Біч штату Флорида в понеділок, 16 грудня, заявив, що його команда працює над "припиненням війни" в Україні та досягла "деякого прогресу".

"Ми досягли деякого прогресу.

Ситуація складна і непроста.

Людей убивають у масштабах, яких ще ніхто не бачив", – зазначив він , не уточнивши, що має на увазі.

Також під час виступу у Флориді республіканець не виключив, що скасує дозвіл Україні на далекобійні удари по Росії.

А ще Трамп допустив, що Зеленський може відвідати його інавгурацію.

У Києві очікують "історичних зрушень".

Сьогодні у Брюсселі відбулося засідання міністрів закордонних справ країн ЄС.

Це перше засідання, в якому взяла участь Кая Каллас на посаді високої представниці ЄС з питань зовнішньої політики і політики безпеки.

Перед початком зустрічі, під час підходу до журналістів, вона прокоментувала ідею потенційної миротворчої місії в Україні: "Спочатку потрібен мир, перш ніж посилати миротворців.

Але Росія не хоче миру.

Це чітко зрозуміло".

Глава МЗС Нідерландів Каспар Велдкамп також вказав на те, що поки зарано говорити про європейську миротворчу місію в Україну.

До цього генеральний секретар НАТО Марк Рютте висловлював сумніви у доречності публічного обговорення деталей гарантій безпеки й миру для України.

Рютте зауважив, що надає перевагу не розкривати деталі того, що могло б стати "сильною угодою" для України, аби не розкривати всі карти перед главою Кремля.

Раніше ЗМІ повідомляли, що темою обговорення на зустрічі західних лідерів у Брюсселі цього тижня будуть можливі формати завершення війни і потенційне створення європейської миротворчої місії в Україні.

У "Радіо Свобода" дізналися від джерел, що французький президент Емманюель Макрон, ймовірно, винесе на обговорення на саміті лідерів Євросоюзу 18-19 грудня питання розміщення миротворчої місії на території України у разі припинення вогню та мирної угоди між Україною та Росією.

Віцепрем’єрка з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Ольга Стефанішина вважає, що можна очікувати на "достатньо суттєві історичні зрушення" щодо завершення війни після цієї зустрічі у французькій столиці.

Угорщина, Словаччина і Ко.

Міністр закордонних справ Угорщини Петер Сійярто заявив, що на зустрічі глав дипломатії держав Європейського Союзу 16 грудня практично ніхто не висловився на підтримку ідеї "різдвяного перемирʼя" Віктора Орбана.

Лише глава МЗС Словаччини висловив підтримку дипломатичному вирішенню війни, стверджує угорський міністр.

Пізніше глава угорського МЗС Петер Сійярто фактично підтвердив, що це неправда, оскільки Орбан не говорив із Зеленським, а отже, і не міг дізнатись, що він відмовився від пропозиції премʼєра Угорщини.

В МЗС України попросили Угорщину припинити вдавати "миротворця".

"Закликаємо угорську сторону припинити аморальні маніпуляції на темі миру та Різдва Христового, утриматися від односторонніх контактів із державою-агресором, які підривають спільні зусилля з відновлення справедливого миру.

На заваді миру стоїть лише Росія та її одержимий війною диктатор.

Україна прагне миру на своїй землі як ніхто інший в світі", – наголосили в МЗС.

Тим часом, президент Словаччини Петер Пеллегріні вважає, що Україні потрібно буде піти на територіальні поступки для досягнення миру.

"Коли йдеться про мир, я вважаю, що потрібно зберігати реалізм.

Наразі, ймовірно, ніхто в Європі серед розсудливих людей не вірить, що вдасться досягти миру без будь-яких часткових територіальних втрат для України", – висловився словацький президент.

На це відреагував речник зовнішньополітичного відомства України Георгій Тихий та нагадав, що було зі словацькими землями, коли їх віддавали агресору.

"Востаннє, коли словацьку землю віддавали агресору – в ім’я миру, – це нічим добрим не закінчилося та не принесло миру ні словакам, ні іншим народам", – заявив він.

А Папа Римський Франциск назвав українців та росіян "кузенами", які "мають порозумітися".

Протидія гібридній діяльності РФ.

Глава МЗС Румунії Лумініца Одобеску перед сьогоднішнім міністерським засіданням у Брюсселі закликала поміркувати над тим, як використати наявні інструменти ЄС, аби протистояти "все більш агресивній" гібридній діяльності Росії.

6 грудня Конституційний суд країни навіть анулював результати першого туру виборів.

Це сталося після того, як були розсекречені документи, згідно з якими кампанія скандального кандидата Келіна Джорджеску була результатом організованої маніпуляції з-за кордону, а саме з Росії.

Тепер в Румунії мають визначити нову дату виборів президента.

А глава МЗС Литви Кястутіс Будріс закликав ЄС розробити стратегію протидії гібридним атакам Росії, а також до до санкцій проти російського СПГ і вищих мит на товари з РФ і Білорусі.

Євросоюз уперше запровадив санкції проти Росії через гібридні загрози.

Нові санкції Євросоюзу, як зазначається, є відповіддю на "зловмисні дії Росії та її неповагу до заснованого на правилах міжнародного порядку та міжнародного права".

До чорного списку потрапив, серед інших, і підрозділ 29155 головного управління Генерального штабу Росії (ГРУ), причетний до вбивств за кордоном і дестабілізаційних дій, таких як вибухи і кібератаки по всій Європі.

Санкції проти ВПК РФ, а також проти Білорусі.

Рада Європейського Союзу сьогодні ухвалила 15-й пакет економічних та індивідуальних обмежувальних заходів проти Росії.

У ЄС заявили, що ці заходи покликані протидіяти обходу санкцій через націленість на тіньовий флот очільника Кремля Владіміра Путіна та послабити російський військово-промисловий комплекс.

Санкції наклали, у тому числі, на посадовців Північної Кореї та китайських постачальників комплектів для дронів.

Міністри закордонних справ десяти держав – союзників України та висока представниця ЄС із зовнішньої політики у спільній заяві вкотре засудили участь Північної Кореї у війні проти України як "небезпечне розширення конфлікту".

Глави МЗС Австралії, Великої Британії, Італії, Канади, Німеччини, Нової Зеландії, Південної Кореї, США, Франції та Японії та топдипломатка ЄС "найрішучішим чином" засудили посилення військової співпраці між КНДР та Росією, включно участю північнокорейських військ у боях проти України.

До речі, Сполучені Штати наклали санкції на Північну Корею за військову допомогу Росії.

Також Євросоюз сьогодні запровадив санкції проти 26 осіб і двох компаній з Білорусі у зв’язку з репресіями проти нелояльних до режиму Александра Лукашенка.

Міністр закордонних справ Угорщини Петер Сійярто заявив, що заблокував включення патріарха РПЦ Кирила та постійного представника Росії при ООН Василія Небензю в санкційний список ЄС.

ЄС готує заходи проти Грузії.

Міністри закордонних справ країн Європейського Союзу на зустрічі в Брюсселі в понеділок, 16 грудня, обговорили ситуацію в Грузії, зокрема можливі обмежувальні заходи у відповідь на жорсткі розгони протестів.

"Сьогодні ми погодились із необхідністю призупинити безвізовий режим для власників дипломатичних паспортів, і Комісія внесе пропозицію вже цього року", – анонсувала висока представниця ЄС із зовнішньої політики та політики безпеки Кая Каллас.

За її словами, ситуація в Грузії "розвивається не в позитивному напрямку", оскільки в демократичних державах не використовують силу проти мирних протестувальників.

Також вона утрималась від оцінок новозатвердженого "президента" Грузії, ексфутболіста Михеїла Кавелашвілі.

"Коли йдеться про президентські вибори, то президент наразі на посаді до 29 грудня.

І до цього часу багато що може трапитися", – сказала вона.

Тим часом, Естонія, в якій Каллас раніше посідала посаду прем’єрки, викликала посла Грузії через останні кроки Тбілісі та назвала владу авторитарною.

Грузинського посла Зураба Хамашурідзе 16 грудня викликали до Міністерства закордонних справ Естонії обговорити застосування сили до грузинських громадян, лідерів опозиції та журналістів.

"Сьогоднішні заяви авторитарного уряду і спікера парламенту Грузії є неприйнятними, ворожими і сповненими брехні.

Прикро, що представники країни, чий суверенітет, територіальна цілісність і рух до ЄС мали підтримку Естонії протягом майже 30 років, долучаються до ворожої риторики стосовно суверенітету Естонії, повторюючи російські тези", – заявив він.

Зокрема, уряд Грузії дорікнув Литві та Естонії "радянським менталітетом" і заявив, що вони буцімто не є повною мірою суверенними і діють "за диктатом адміністрації іноземної держави".

А ще глава європейської дипломатії Кая Каллас оголосила, що протягом дня до Дамаска відправиться найбільш високопоставлений дипломат ЄС, відповідальний за Сирію.

Під час громадянської війни в Сирії він перебував у столиці Лівану Бейруті.

"Ми не можемо залишити вакуум", – сказала вона, додавши: "Для нас це не лише слова, але ми хочемо бачити, що справи йдуть у правильному напрямку.

Тобто не тільки те, що вони говорять, але й те, що вони роблять".

До речі, лідер опозиції Німеччини, де готуються до дострокових парламентських виборів, вважає, що сирійці, які не інтегрувалися і не знайшли роботу в країні, після падіння режиму Башара Асада повинні повертатися до Сирії.

Кінець уряду Шольца.

Німецький парламент Бундестаг у понеділок, 16 грудня, очікувано висловив недовіру уряду Олафа Шольца, відкривши шлях до дострокових парламентських виборів у лютому 2025 року.

Тепер Шольц має звернутись до президента Франка-Вальтера Штайнмаєра з проханням про розпуск парламенту.

Формально Штайнмаєр має 21 день на ухвалення рішення, але він уже раніше погодив дату дострокових виборів – 23 лютого 2025 року.

Соцопитування прогнозують найкращий результат на виборах Християнсько-демократичному союзу на чолі з Фрідріхом Мерцом, ХДС може отримати понад 30%.

На другому місці за симпатіями виборців – ультраправа "Альтернатива для Німеччини" з 18%.

СДПН Шольца готові підтримати 17%, "Зелених" – 13%.

Допомога Україні.

Європейський Союз у межах тренувальної місії EUMAM до кінця лютого 2025 року підготує в сумі 75 тисяч українських військовослужбовців.

Уряд Італії схвалив 10-й пакет військової допомоги Україні, а Норвегія виділяє $242 млн на посилення морської оборони України.

Німецький євродепутат проїхав на велосипеді 600 км для збору на підтримку України.

Решта новин.

ЄС не фінансуватиме добудову Хмельницької АЕС і нагадує про наглядову раду "Енергоатому".

Серед українців значно знизився рівень симпатії до поляків і Польщі.

Віцепрем’єрка Канади Фріланд несподівано йде у відставку.

Партія експрем'єрки Литви виключила зі своїх лав підозрюваного в шпигунстві на Росію.

У Фінляндії затримали чоловіка, який вдарив депутатку в обличчя.

У Франції розслідують вбивство п’ятьох людей, нападника затримали.