/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F1%2Fa3ec3cbb94274b0311aa1a318377a82a.jpg)
У FT завищили статистику дезертирів: що показують реальні дані
У статті помилково об’єднали два різних правопорушення: дезертирство та самовільне залишення частини.
Нещодавно видання Financial Times опублікувало матеріал, у якому йшлося про нібито 60 тисяч дезертирів в Україні за 10 місяців цього року. Дані базувалися на інформації Генеральної прокуратури України (ГПУ). Втім, детальніший аналіз показав, що у звітах ГПУ справ за статтею 408 Кримінального кодексу (дезертирство) значно менше.
Як з’ясував Опендатабот, у статті помилково об’єднали два різних правопорушення: дезертирство (ст. 408 ККУ) та самовільне залишення частини (СЗЧ, ст. 407 ККУ).
За 10 місяців цього року за дезертирство відкрито 19 922 кримінальних провадження. Кількість таких справ зросла у 3,7 раза порівняно з аналогічним періодом минулого року. Однак до підозри дійшли лише 3% проваджень, а до суду — лише 1,3%.
Натомість за самовільне залишення частини відкрито 41 950 справ, що вдвічі більше, ніж за дезертирство. Кількість таких справ зросла у 3,3 раза за рік. Ефективність розслідувань вища: 13% підозр і 7% проваджень дійшли до суду.
Адвокатка Валентина Слободянюк пояснює ключову різницю між цими правопорушеннями:
“Кримінальне законодавство визначає і СЗЧ, і дезертирство як самовільне залишення місця служби. Але ці злочини різняться поведінкою військового після такого вчинку. Якщо людина намагається повернутися на службу, це кваліфікується як СЗЧ. Дезертирство ж — це свідоме ухилення від служби шляхом переховування від державних органів”.
Дезертирство вважається особливо тяжким злочином і карається позбавленням волі до 12 років.