Велике будівництво на лінії фронту. Куди спішить влада Херсона?

У середині грудня влада Запорізької області презентувала першу підземну школу, яка вміщає 1 тис. учнів. Заклад зведено за стислі терміни (шість місяців): тут є вода, світло, пожежна сигналізація, системи відеоспостереження та вентиляції. Усе працює в автономному режимі. У класах – інтерактивне обладнання та нові меблі. Школа має ігрове приміщення, зону відпочинку, буфет і медпункт. Підземний заклад, який реалізований за фінансової підтримки ЮНІСЕФ у співпраці з Міністерством освіти і науки, проінспектував президент Володимир Зеленський.

У відповіді на запит «Главкома» керівництво Запорізької ОВА повідомило, що будують такі об’єкти згідно з нормами та стандартами ДБН «Захисні споруди цивільного захисту». Це означає, що у побудованих об’єктах має бути безпечно знаходитися протягом двох діб у випадку радіоактивного забруднення.

У серпні цього року очільник Запорізької області Іван Федоров заявив ЗМІ, що будівництво підземних шкіл різна, коливається від 20 до 111 млн грн. Загалом, планувалося побудувати щонайменше 23 підземні школи. На питання «Главкома» про довгострокові перспективи подібних підземних об’єктів, у Запорізькій ОВА відповіли, що після завершення воєнного стану, такі будівлі зможуть використовувати для позашкільних заходів, наприклад, патріотичного виховання.

Херсон: завищення цін на укриттях

Та не на всіх прифронтових територіях будівництво підземних закладів освіти позитивно сприймається місцевими жителями. Наприклад, третій місяць поспіль мешканці кількох мікрорайонів Херсона протестують проти зведення у місті двох великих протирадіаційних укриттів на загальну суму 185 млн грн. Очікується, що в них облаштують підземні школи для тієї невеликої кількості дітей, яка тут лишилася. Юні херсонці роками відвідують уроки виключно онлайн. Проте у активних дорослих херсонців є свої аргументи: мовляв, росіяни можуть посилити обстріли в районах будівництва. Водночас місцева влада вперто наполягає на продовженні будівництва, залучуючи на підряди нечужі компанії…

29 листопада управління капітального будівництва Херсонської міської ради уклало черговий договір, цього разу із київською фірмою «Тенсенс» на будівництво великого протирадіаційного укриття вартістю 82 млн грн. І це при тому, що попередні два схожі проєкти, якими опікуються інші підрядники, уже викликали серед херсонців хвилю обурення. Нову захисну споруду побудують на території херсонського професійного училища №2, поблизу якого є декілька багатоповерхівок та приватний сектор. Варто зауважити, що забудовник отримав підряд без проведення торгів. Рішення про дозвіл укласти прямий договір надала Рада оборони області 14 листопада.

«Главком» заглянув у кошторис нового будівництва. І виявив: підрядник «Тенсенс» завищив ціни на будівельні матеріали та вирішив, що в багатьох випадках можна не вказувати виробників чи модель товару. Імовірно, це робиться для того, щоб не можна було точно порівняти його тендерну вартість із ринковою. Однак навіть на найпростіших матеріалах на кшталт піску чи щебеню, можна помітити переплату.

До прикладу, «Тенсенс» збирається закупити природний пісок за ціною 660 грн/м куб. (тут і далі ціни вказані з ПДВ). Хоча, згідно з останнім моніторингом Національного інституту розвитку інфраструктури, середня ринкова ціна піску в сусідній із Херсонською Дніпропетровській області становить 356 грн/м куб., а в сусідній Миколаївській області найвища пропозиція – 312 грн/м куб.

Крім того, за 115,8 тис. грн підрядник планує придбати репітер (підсилювач мобільного зв’язку та інтернету) Amplitek DW-1000 Pro. А в інтернет-магазині Moregsm такий вдалося знайти за ціною 64,5 тис. грн (без урахування знижки). Потенційна переплата – понад 50 тис. грн.

Щебінь забудовник заклав по 900 грн/м куб. Хоча, згідно з останнім моніторингом Національного інституту розвитку інфраструктури, середня ринкова ціна товару у сусідніх Дніпропетровській області становить 553 грн/м куб., Миколаївській – 509 грн/м куб.

Згідно з даними YouControl, компанія «Тенсенс» з'явилася на світ 5 травня 2023 року. Її засновником став Сергій Гайдукевич, а директором Вадим Кушнір, за адресами реєстрації яких можна відстежити десятки компаній, схоже, створених для продажу. Майже сотня інших компаній, де керівниками та засновниками були Кушнір і Гайдукевич, нині змінили власників та адреси реєстрації.

Цікаво, що забудовник «Тенсенс», який не має ані техніки, ані співробітників, ані офісу, але вже має підряд на 82 млн грн у Херсоні, змінив керівника і власника 27 листопада, тобто за два дні до підписання контракту. Директором і кінцевим бенефіціаром компанії став Максим Сердюк із Полтавщини, який був зареєстрований як ФОП-таксист із 2007 по 2014 рік.

Зазначимо, що після тендеру на 82 млн грн, управління капітального будівництва Херсонської міськради також замовило капітальні ремонти підвальних приміщень для улаштування найпростіших укриттів у херсонському ліцеї №51 за 10,7 млн грн та в херсонській гімназії №1 – за 16 млн грн. Також відомство провело сім порівняно невеликих тендерів на роботи з технічного й авторського нагляду та розробку проєктної документації по об’єктах будівництва (переважно йдеться про укриття). Загальна сума цих закупівель – 1,5 млн грн.

Попри скандали з будівництвом укриттів влада Херсона пообіцяла, що з 1 червня 2025 року учні трьох підземних шкіл таки сядуть за парти.

Вкопатися у землю. Що в інших областях?

«Главком» поцікавився станом справ щодо розвитку підземної інфраструктури на інших прифронтових територіях. Департамент містобудування та капітального будівництва Миколаївської ОВА відповів: громади області можуть мати вплив на будівництво підземних об’єктів. Для цього вони мають подати власні обґрунтовані позиції через державний портал Dream – цифрову екосистему для підзвітного управління відновленням. На уточнююче запитання «Главкома» про те, як ОВА звітує про хід реалізації цих проєктів та чи доступна ця інформація для громадськості, тамтешня влада зазначила: подібна інформація лише для службового користування.

Наразі ж відомо, що на території Миколаївської області відкрито дві підземних школи – одну в самому Миколаєві, іншу – в селищі Центральному. А до Дня Святого Миколая в одному з миколаївських ліцеїв введено укриття, яке було облаштоване на гроші спонсорів.

Щодо дитячих садочків у Миколаєві, то там, як мінімум, два дошкільних заклади освіти мають укриття. Вони були облаштовані коштом Королівства Данія та у співпраці з Данською радою у справах біженців.

На Харківщині, за даними обласної військової адміністрації, протягом 2024 року узято на облік 180 найпростіших укриттів, п’ять – протирадіаційних та споруду подвійного призначення, яка має захисні властивості протирадіаційного укриття.

Крім цього, цього року розроблено проєкти будівництва (реконструкції) укриттів у п’яти медзакладах Харківщини. Також розпочато будівництво п’яти укриттів у закладіах освіти в області. Станом на початок грудня, уряд виділив 2,7 млрд грн на будівництво та реконструкцію укриттів у закладах освіти Харківщини.

До слова, в інтерв’ю Главкому міський голова Харкова Ігор Терехов повідомив, що місцева реалізовує проєкт із будівництва двох підземних лікарень, де медики зможуть приймати пологи. Всі роботи мають намір завершити до кінця року. Щодо підземних шкіл, то, за словами очільника міста, нині у Харкові працює одна така школа в Індустріальному районі, будується ще шість. Крім цього, діти навчаються у класах на шести станціях метрополітену.

За відомостями держпорталу Dream, у Сумській області реалізується 15 проєктів на базі шкіл Сумської області. Частина з них – це капітальні ремонти укриттів, частина – побудова протирадіаційних укриттів «з нуля». До прикладу, Сумська школа №25 стане підземною орієнтовно за 99,2 млн грн. Всього у ній зможе навчатися 500 дітей.

Загалом в області будуються шість підземних шкіл, розповів журналістам голова Сумської ОВА Володимир Артюх. П’ять з них потребують фінансування.

Влада Донеччини – чи не єдина, яка вже не планує будівництво соціальних підземних об’єктів через загострення на фронті. Всього, на обліку знаходиться 1889 захисних споруд цивільного захисту, з яких 471 споруда вже опинилися на тимчасово окупованій Росією території Донецької області.

Маргарита Огнева, Єлизавета Жабська, «Главком»